28 травня 2026 року
м. Київ
справа №120/7799/25
адміністративне провадження №К/990/638/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Шевцової Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/7799/25
за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 (головуючий суддя: Віятик Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 (колегія у складі: головуючого судді Залімського І. Г., суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О.), -
У справі, що розглядається, ключовим є питання наявності у позивача права на позов щодо оскарження бездіяльності відповідача з приводу невиплати пенсії на стадії виконання судового рішення в іншій справі.
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2025 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Вінницькій області), Пенсійного фонду України (далі - відповідач 2, ПФУ), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яка полягає у невключенні в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів сум пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 в сумі 68917,50 грн на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Украйни у Вінницькій області відповідно до Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів сум пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 в сумі 68917,50 грн на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не фінансування виплати ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 68917,50 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 68917,50 грн за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок, та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат за рахунок і в межах коштів, передбачених за бюджетною програмою за КПККВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» без урахування меж видатків, встановлених КМУ у відповідних постановах, якими затверджено бюджет Пенсійного фонду України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №120/7799/25, з підстави, визначеної пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №120/7799/25, виходив з того, що спір у цій справі, пов'язаний з неналежним виконанням ГУ ПФУ у Вінницькій області судового рішення у справі №120/5462/20-а, що за наявності відповідних норм в КАС України, якими врегульовано питання судового контролю за виконанням судового рішення, виключає можливість подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення в іншій справі та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для розгляду справи за таким позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 05.01.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що спірні правовідносини в цій справі виникли за інших обставин аніж у справі №120/5462/20-а, оскільки, як стверджує позивач, спірні правовідносини в зазначеній справі стосувались бездіяльності ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії, натомість у справі №120/7799/25 спір стосується бездіяльності ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо невключення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 68917,50 грн, нарахованих за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №120/5462/20-а, та бездіяльність Пенсійного фонду України щодо нефінансування виплати йому заборгованості по пенсії, яка виникла внаслідок перерахунків, здійснених на виконання судового рішення у справі №120/5462/20-а.
Також зазначає, що відповідачем не виконується рішення у справі №120/5462/20-а в частині невиплати пенсії в сумі 68917,50 грн, нарахованої у зв'язку з проведенням її перерахунку на виконання судового рішення.
6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Чиркін С.М.
7. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі №120/7799/25.
8. 15.01.2026 на адресу Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач 1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
9. Відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
10. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 06.03.2026 №8463/26 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв'язку з відпусткою судді Чиркіна С.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.03.2026 №284/0/78-26, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Шевцової Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
13. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
14. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
15. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
16. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
17. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
18. Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №320/225/23, від 07.12.2023 у справі №160/19012/21, від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.
19. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
20. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
21. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
22. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закон №2262-ХІІ в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №120/5462/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 20.08.2020 №11/1438.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 20.08.2020 №11/1438 з урахуванням проведених раніше виплат з 01.09.2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії змінено, та викладено абзац третій резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 20.08.2020 №11/1438 з урахуванням проведених раніше виплат з 01.04.2019.».
В решті рішення суду залишено без змін.
25. 24.09.2024 на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області подано звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №120/5462/20-а, відповідно до якого на виконання рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 по 31.12.2020, розмір доплати склав 68917,50 грн. Заборгованість в сумі 68917,50 грн буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету. Зазначено, що виконання рішення суду у справі №120/5462/20 відбувається в межах покладених зобов'язань та відповідно до вимог законодавства.
26. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 визнано звіт ГУ ПФУ у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №120/5462/20-а таким, що підтверджує виконання судових рішень в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 по 31.12.2020; визначення суми заборгованості 68917,50 грн, вжиття заходів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області для виплати суми заборгованості.
27. Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо невиконання рішення у справі №120/5462/20-а в частині невиплати пенсії в сумі 68917,50 грн, нарахованої у зв'язку з проведенням її перерахунку на виконання судового рішення, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
28. При цьому матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до органів примусового виконання рішень щодо примусового виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №120/5462/20-а.
29. Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням рішень судів у справі №120/5462/20-а. Тобто, позовні вимоги зводяться до оскарження дій відповідача щодо невиконання вказаних рішень суду.
30. З приводу правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав, колегія суддів зазначає про таке.
31. Суд звертає увагу на те, що за наявності чинних судових рішень, на виконання яких позивачу нараховано заборгованість з пенсії, його примусове виконання повинно відбуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин). Повторне звернення для цього до суду не вимагається.
32. Предметом спору у цій справі є незгода позивача з повнотою виконання рішення суду, отже, останній звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода з бездіяльністю пенсійного органу щодо виконання рішення суду в іншій справі в частині невиплати нарахованої заборгованості з пенсії.
33. Положеннями частини 1 статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
34. Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
35. Згідно частини 5 статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
36. Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
37. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом №1404-VIII.
38. За частиною 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
39. Згідно з частиною 1 статті 11 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
40. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
41. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
42. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі №816/2016/17.
43. Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
44. Згідно з положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
45. Відповідно до частин 2 та 3 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
46. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
47. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
48. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.
49. Наведені спеціальні норми КАС України спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
50. Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
51. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
52. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в його постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22 та інших.
53. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
54. Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17.
55. Колегія суддів зазначає, що питання нарахування і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв'язку з перерахунками пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №120/5462/20-а, перебуває в нерозривному зв'язку з предметом спору в зазначеній справі (дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача) і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень у вказаних справах. При цьому зазначення у позовній заяві, поданій в цій справі, додаткового співвідповідача - Пенсійного фонду України, не змінює суті спірних правовідносин і не створює самостійного предмета спору, який міг би бути розглянутий у межах окремого судового провадження.
56. За таких обставин, колегія суддів констатує що заявлені ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 позовні вимоги щодо включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 сум пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 в сумі 68917,50 грн, нарахованих на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №120/5462/20-а, відповідно, стосуються саме порядку виконання судових рішень в зазначених справах, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку, визначеному статтями 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв'язку з чим суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в цій справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.
57. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
58. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 - відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Н.В. Шевцова