Справа № 240/14470/26
Головуючий у 1-й інстанції: Окис Т.О.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
28 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) по примусовому виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021, виданого 07 грудня 2021 року, у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року та зобов'язання вчинити невідкладно в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021 виданого 07 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду заяву на усунення недоліків позовної заяви вх.№29202/26.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату постановлення цієї ухвали недоліки, які зазначені в ухвалі суду, позивачем у визначений суддею строк усунуті не були, жодних документів від позивача (його представника) на її виконання до суду не надходило.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Стосовно доводів суду першої інстанції, що позивачем не визначено чітко предмет позову.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України)
Тобто, у випадку невірного визначення позивачем змісту позовних вимог суд не позбавлений можливості прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
В іншому випадку такі обставини суперечили б завданням адміністративного судочинства, оскільки суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті надати оцінку заявленим позовним вимогам та у разі необхідності обрати інший спосіб захисту прав, свобод або інтересів особи.
Відтак, вказані підстави судом першої інстанції для повернення позовної заяви були помилковими.
Стосовно доводів суду першої інстанції про необхідність сплати судового збору, судова колегія зазначає наступне.
Так, згідно п.52 постанови Верховного Суду від 20.02.2025 року у справі №440/8929/24, частина друга статті 3 та підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, які уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку 287 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій-другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, а тому не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.
Касаційний суд зазначив, що судовий збір не підлягає сплаті за оскарження рішення органу державної виконавчої служби, прийнятого під час виконання судового рішення. Відтак, в даному випадку не підлягав сплаті судовий збір за подання позовної заяви.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для повернення адміністративного позову.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а відтак ухвалу слід скасувати, а матеріали адміністративного позову направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.