про повернення апеляційної скарги
Справа № 120/5414/25
28 травня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Канигіної Т.С.
суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 23 квітня 2026 року залишено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
22 травня 2026 року до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Скаржник зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетним розпорядником нижчого рівня. Однак кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рахунок відповідача не надійшли. При надходженні коштів судовий збір за подання апеляційної скарги буде сплачено. З огляду на викладене, скаржник просить суд відстрочити усунення недоліків апеляційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Таким чином, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, та не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити), звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. Водночас, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що відстрочення (розстрочення), звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд також зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Крім того, як вищенаведено, суд уже скористався своїм дискреційним повноваженням та надав скаржнику додатковий строк для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте скаржник не вжив належних заходів для усунення недоліків у межах продовженого строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, скаржник не надає доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір ймовірно буде сплачено.
Згідно зі статтею 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом встановлено, що копію ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до довідки про доставку документа в електронному вигляді через систему "Електронний суд" скаржнику доставлено до електронного кабінету11 травня 2026 року о 17:09.
Отже, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 22 травня 2026 року.
Таким чином, відповідач мав обов'язок усунути недоліки апеляційної скарги з урахуванням продовженого судом процесуального строку до 22 травня 2026 року.
Проте станом на дату постановлення цієї ухвали зазначені недоліки не усунуті.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається особі, яка її подала.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина шоста статті 298 КАС України).
За наведених обставин, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, наявні підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Канигіна Т.С.
Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.