Рівненський апеляційний суд
27 травня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/16476/25
Провадження № 33/4815/179/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки розглянув справу за відсутності його захисника, чим порушив його право на доступ до правосуддя.
Вважає, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його дії невірно кваліфіковані працівниками поліції.
Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Апелянт, будучи повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується належними доказами, долученими до справи, в судове засідання не з'явився.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 19 липня 2025 року о 21 год. 31 хв. в м. Рівне вул. Дорожна 24 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 , який визнав факт вживання алкогольних напоїв, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду 1,00 проміле, що підтверджується тестом №1949, актом огляду, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Недоліки кваліфікації дій ОСОБА_1 усунені долученим до нього клопотанням уповноваженої особи.
Неповнота судового розгляду, яка, на думку скаржника, полягала у розгляді справи за відсутності його захисника, не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є законним та обґрунтованим.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська