Справа № 320/60269/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
27 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
стягнути з Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 28400 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
стягнути з Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 30000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/60269/24. Роз'яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, при цьому, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 та від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.05.2026.
У судове засідання сторони не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги. Від представника апелянта надійшло до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без їїучасті.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Суд першої інстанції, відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки позивач просить стягнути матеріальну та моральну шкоду, при цьому, вимоги щодо протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є предметом розгляду у даній справі, тому даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправністю дій відповідача, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 25.08.2025 № 2025-0825-0926-5253-0, затверджене Протоколом ЦВЛК від 25.08.2025 № 2025-0825-1320-1287-3, про визнання непридатним ОСОБА_1 до військової служби. Згідно пункту 13 Свідоцтва на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб. Вказаним висновком підтверджується факт того, що позивача протиправно визнано придатним до військової служби на момент мобілізації, оскільки його стан здоров'я не дозволяв йому служити та виконувати будь-які навантаження. Оскільки вказані навантаження, без участі у бойових діях, а під час навчання військової служби, призвели до двох складних операцій (24.10.2024 та 22.04.2025) на спині та вживленні титанової пластини, що завдало значної моральної шкоди (болі, неможливість ходити, страждання, втрачене здоров'я, пожиттєво встанолена титанова пластина у хребті, пожиттєве лікування молодої людини).
Апелянт вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на те, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 є юридичною особою публічного права, спір стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку з неправомірними діями відповідача, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина перша статті 171 КАС України, зобов'язує суддю після одержання позовної заяви з'ясувати, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 4).
За змістом статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, згідно з частиною п'ятою статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку, спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що приписи статті 21 КАС України, виключають можливість розгляду адміністративним судом заявлених самостійно вимог про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, у тому числі й під час проходження фізичною особою публічної служби чи після звільнення з неї.
Позовні вимоги у даній редакції спрямовані на відшкодування шкоди, завданої йому суб'єктом владних повноважень, про які позивач зазначає, проте фактично не оскаржуються будь-які дії (бездіяльність) та рішення суб'єкта владних повноважень - який зазначено у якості відповідача у позові, або будь-яких інших, а заявлено лише позовні вимоги про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі, оскільки вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з щодо вирішення публічно правового спору.
При цьому, подібний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду під час вирішення правовідносин та висловлено у постановах від 13.11.2019 справа № 638/14694/18, від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18.
Ураховуючи зміст відносин, які виникли між сторонами у справі, та зміст заявлених позивачем у справі вимог позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, без оскарження дій/рішень такого суб'єкта владних повноважень, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Фактично, вимога про стягнення шкоди не супроводжується вимогою про вирішення публічно-правового спору (оскарження дій/рішень), та вона втрачає свій адміністративний статус, адже адміністративні суди розглядають вимоги про відшкодування шкоди лише, як похідні, у свою чергу, згідно ЦПК України, особа позивач має доводити факт нанесення шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та спричиненими наслідками.
Якщо вимога про оскарження наказу про призов або дій ТЦК/ВЛК відсутня, спір перестає бути публічно-правовим, незважаючи на наявність у відповідача статусу суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням ст. ст. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко