Справа № 640/3670/22 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
27 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бужак Н.П., Терези Ю.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.08.2021 №551118280901 та №551218280901.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №18190308202000548 та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №18190311202000493 термін їх дії зазначено 03.04.2021. Тобто, зазначені ліцензії діють протягом одного року починаючи з 03.04.2020 по 02.04.2021 включно.
Звернув увагу суду на те, що ТОВ "Євро Смарт Пауер" помилково ототожнює термін "до 03.04.2021" з терміном "по 03.04.2021 включно".
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що відповідач не заперечує наявності у нього відповідних ліцензій терміном дії з 03.04.2020 до 03.04.2021 та з 04.04.2021 до 04.04.2022.
Звернув увагу суду на те, що з урахуванням граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії "до 03.04.2021" свідчить, що позивач мав право на підставі відповідної ліцензії здійснювати продаж алкогольних та тютюнових виробів 03.04.2021 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачу видано ліцензії:
- на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №18190308202000548 з терміном дії з 03.04.2020 до 03.04.2021 та №18190308202100410 з терміном дії з 04.04.2021 до 04.04.2022;
- на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами №18190311202000493 з терміном дії з 03.04.2020 до 03.04.2021 та №18190311202100404 з терміном дії з 04.04.2021 до 04.04.2022.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 06.07.2021 №1100-ки «Про проведення фактичної перевірки» на підставі пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) проведена фактична перевірка за ТОВ "Євро Смарт Пауер" місцем провадження діяльності за адресою: Сумська обл., м. Суми, пр-т Курський, 135/1.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 12.07.2021 №3526/A/18-28-09-01/42547705 у якому зафіксовано порушення ТОВ "Євро Смарт Пауер" вимог ч. 20 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон №481/95-ВР), а саме продаж позивачем алкогольних та тютюнових виробів 03.04.2021 без наявності відповідних ліцензій.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.08.2021 №551118280901 та №551218280901, відповідно до яких ТОВ "Євро Смарт Пауер" нараховано штрафні санкцій у розмірі 17 000 грн та 17 000 грн відповідно, згідно з абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР.
ТОВ "Євро Смарт Пауер" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.
Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 23.12.2021 №28957/6/99-00- 06-03-01-06 Державна податкова служба України залишила вказані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що терміни дії вказаних вище ліцензій був обмежений повноваженим органом з настанням календарного дня - 03.04.2021.
З урахуванням граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії "до 03.04.2021", суд вважав, що вказані ліцензії діяли 03.04.2021, оскільки саме на цю календарну дату припадає подія, яка має юридичне значення, а саме, закінчення дії ліцензії до 24 години цього дня.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон; тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до ч.20 ст.15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з ч.29 ст.15 Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абз.6 ч.2 ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу видано ліцензії:
- на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №18190308202000548 з терміном дії з 03.04.2020 до 03.04.2021 та №18190308202100410 з терміном дії з 04.04.2021 до 04.04.2022;
- на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами №18190311202000493 з терміном дії з 03.04.2020 до 03.04.2021 та №18190311202100404 з терміном дії з 04.04.2021 до 04.04.2022.
Колегія суддів звертає увагу, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.
Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з ч.1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.254 ЦК України строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч.1 ст.255 ЦК України).
Терміни дії даних ліцензій були обмежені повноваженим органом з настанням календарного дня, - 03.04.2021, шляхом зазначення в них прийменника «до», який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 03.04.2021» та положень Конвенції, висновок суду першої інстанції щодо недопущення позивачем порушень вимог Закону №481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголю та тютюну) в останній день чинності ліцензій - 03.04.2021- є правомірними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17, від 07.02.2019 у справі №803/630/17, від 18.04.2019 у справі №815/1871/16.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача фінансових стягнень за здійснення ним 03 квітня 2021 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2021 №551118280901, №551218280901.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 27 травня 2026 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Н.П.Бужак
Ю.О.Тереза