Справа № 756/17712/25
Провадження № 2-з/761/216/2026
28 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 756/17712/25, -
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвій Ю.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.
26.05.2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження):
- на рухоме майно, що зареєстроване на ОСОБА_2 , автомобіль марки марки SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який придбано на гроші, які належать ОСОБА_1 ;
- на рухоме майно, автомобіль марки марки OPEL ASTRA SPORTS TOURER 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , який придбано на гроші, які належать ОСОБА_1 ;
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що він є потерпілим у кримінальному провадженні № 12025105090000122 внаслідок неправомірних дій посадових осіб структурного підрозділу ГУНП м. Києва, Солом'янського УП ГУНП м. Києва. Внаслідок дій останніх заявнику спричинені матеріальні збитки. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.Позивач вважає, що саме цей захід є необхідним та ефективним, а його невжиття може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною першою ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Згідно позовної заяви відповідачем по справі є - Головне управління Національної поліції у м. Києві.
Предметом позову є відшкодування шкоди з держави Україна за наслідками кримінального провадження. В даній заяві позивач просить накласти арешт на майно особи, яка за твердженням позивача скоїла стосовно нього злочин - не є відповідачем по справі.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Також, слід зазначити, що вчинення слідчих та процесуальних дій в рамках кримінального провадження, не є підставою для застосування засобів забезпечення позову в рамках цивільного судочинства. Питання арешту майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, вирішується слідчим суддею в порядку, передбаченому главою 17 КПК України.
У зв'язку з вищенаведеним, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 81, 149-153, 247 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 756/17712/25 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Ю.О. Матвєєва
28 травня 2026 року