Справа № 761/4974/26
Провадження № 3/761/1691/2026
15 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П., за участю прокурора Шкурпело Р.В., особи, яка притягуються до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кропліс А.Л., Акопян М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та будучи відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті з Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, всупереч із вимогами пунктів 2, 7 частини першої статті 46 цього ж Закону 26.03.2025 під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік (унікальний ідентифікатор документа - 3097eb11-249e-40c7-af5b-fa7a5c8d3ea9), подала завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме: на загальну суму 1 153 480,00 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор уважає доведеним, що ОСОБА_1 під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, подала завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме на загальну суму 1 153 480,00 грн, що є підставою для визнання останньої винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції ч.4 ст.172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні заперечували обставини, викладені у протоколі, вказали, що дана справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .
Вказали, крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, пов?язаному з корупцією від 03.02.3036 № 153, зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (посадові та службові особи інших державних органів) є суб?єктом, на якого поширюється дія згаданого Закону, однак вказане не відповідає дійсності. Наголосили на тому, що посада ОСОБА_2 належить до категорії службових осіб юридичної особи публічного права, які не мають обов'язку подавати декларації, про що надано було роз'яснення НАЗК.
Визначення поняттю «державний орган» наведено у Законі України «Про запобігання корупції», ст. 1 якого передбачено, що державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб?єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-V1 (далі - Закон України № 4452-VI), відповідно до якого Фонд є юридичною особою публічного права, не має статусу державного органу, а є установою, яка виконує спеціальні функції. ОСОБА_1 не є посадовою особою публічного права та суб'єктом декларування.
Також, зазначили, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП, як обов?язковий елемент складу адміністративного правопорушення, за таких обставин.
У письмових поясненнях, поданих ОСОБА_1 до НАЗК від 15.10.2025, остання послалась на відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення та відсутність мети приховування доходів за 2024 рік від фінансового контролю, а також зазначила про наявність технічних перешкод, пов?язаних з роботою сайту «НАЗК», що виключає суб?єктивну сторону як обов?язкового елементу складу адміністративного правопорушення.
З суб?єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУПАП, охоплює наявність умисної форми вини; відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування настає за умови, що суб?єкт усвідомлював протиправний характер своїх дій і мав прямий умисел на подання завідомо недостовірних відомостей, керуючись особистим інтересом чи інтересами третіх осіб; вчинення такого діяння через необережність не охоплюється санкцією ч. 4 ст. 172-6 КУПАП та виключає притягнення до адміністративної відповідальності.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.02.2026 року, складеного щодо ОСОБА_3 , відсутній її підпис як особи, відносно якої складений протокол, та якій роз?яснено права і обов?язки згідно ст. 268 КУПАП, в тому числі право на захист. Крім того, у протоколі не зазначено час вчинення правопорушення та місце складання протоколу (адреса: вулиця, будинок, номер кабінету). Нормами діючого КУпАП чітко визначено, в яких випадках протокол є належно оформленим, зокрема, він має бути підписаний особою, відносно якої складений протокол або якщо вона відмовилася від підпису, в ньому робиться запис про це.
Як вбачається з даного протоколу, всупереч ст. 256 КУпАП, останній складений без присутності ОСОБА_1 та не підписаний нею.
Вказали, що доказів відмови від підписання протоколу ОСОБА_2 до протоколу не додано, як і належним чином оформлених доказів отримання нею повідомлення про правопорушення.
В порушення вимог ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 не роз?яснено її права і обов?язки, передбачені ст. 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, оскільки у протоколі підписи її відсутні та докази роз'яснення прав до справи не додані.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, висновок прокурора, судом встановлене таке.
ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 20.12.2019 № 1034-к.
Відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.12.2020 № 22-04/69564/20 згідно положення ч. 8 ст. 3, ст.ст. 8-16 Закону 4452-VI, посадові та службові особи Фонду (в тому числі, директор-розпорядник, керівники самостійних структурних підрозділів) належать до числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави в розумінні Закону, та є суб?єктами, на яких поширюється дія Закону, відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
ОСОБА_1 з проставленням особистого підпису неодноразово ознайомлена з вимогами антикорупційного законодавства (02.07.2018) та інформацією про подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (29.12.2016).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 Закону (редакція Закону, яка діяла на момент подання вищевказаної декларації), зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого Головою Національного агентства від 10.11.2025, за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2024 рік встановлено, що ОСОБА_1 не дотрималася вимог пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону та при поданні декларації зазначила недостовірні відомості.
Зокрема, ОСОБА_1 у розділі 4 «Об'єкти незавершеного будівництва» не зазначила відомостей про квартиру АДРЕСА_2 , майнові права на яку з 19.11.2024 належать члену її сім'ї (чоловіку).
Згідно з інформацією, наданою комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» (далі - КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ»), між цим підприємством та ОСОБА_4 (сином ОСОБА_1 ) 10.09.2021 був укладений договір купівлі-продажу № 699, предметом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 1 144 480,00 грн.
За інформацією КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» на виконання умов договору від ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок підприємства упродовж 2021 - 2022 років надійшло 604 345,20 грн.
У подальшому 19.11.2024 згідно з договором про відступлення права вимоги ОСОБА_4 відступив члену сім'ї своє право вимоги на майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до листа КП «Житлоінвестбуд-УКБ» від 01.10.2025 № 056/01-1859, інтереси ОСОБА_4 (сина ОСОБА_1 ) під час укладення Договору про відступлення права вимоги від 19.11.2024, на підставі довіреності від 24.06.2024, представляла ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Такі дані підтверджують про обізнаність ОСОБА_1 про вартість майнових прав.
В поясненнях ОСОБА_1 вказала про свою обізнаність про наявність у її чоловіка майнових прав на зазначену квартиру, та пояснила, що вносила відомості до декларації, але в остаточній версії вони не збереглися, чого вона не помітила. Проте такі пояснення не спростовують відображення відомостей, які не відповідають дійсності.
Таким чином ОСОБА_1 у розділі 4 «Об'єкти незавершеного будівництва» декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 1 144 480,00 грн, чим порушила вимоги пункту 2 статті 46 Закону.
Крім того, ОСОБА_1 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначила відомостей про свій дохід, отриманий від професійної спілки працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 26333532) у вигляді додаткового блага у розмірі 7 000,00 грн, та відомостей про свій дохід, отриманий від Міністерства економіки України, а саме: грошової допомоги - «Зимова підтримка», у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
При цьому пояснення, надані ОСОБА_1 , не спростовують відображення відомостей, які не відповідають дійсності.
Таким чином ОСОБА_1 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 9 000,00 грн (п.п. 2.1, 2.2), чим порушила вимоги пункту 7 частини першої статті 46 Закону.
Також ОСОБА_1 у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації не зазначила відомостей про зобов'язання члена сім'ї (чоловіка) перед ОСОБА_4 (сином) зі сплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 540 134,80 грн відповідно до договору про відступлення права вимоги від 19.11.2024.
В поясненнях ОСОБА_1 вказала, що між її сином - ОСОБА_4 та членом сім'ї (чоловіком) було досягнуто домовленостей про відступлення права вимоги на об'єкт незавершеного будівництва, про що зазначалося вище, на умовах компенсації справедливої частини вартості у майбутньому, але жодних письмових угод з приводу розрахунків не укладалося, строки виплати не здійснювалися.
Таким чином ОСОБА_1 у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, чим порушила вимоги пункту 9 частини першої статті 46 Закону.
Тобто, за результатами повної перевірки Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 при поданні декларації вказала відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 1 153 480,00 грн, чим порушила вимоги пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону.
Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 № 987/36609, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), та Форму декларації.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.
У пункті 4 розділу ІІ Порядку зазначено, що після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.
Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженнями про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.
Також у пункті 5 розділу ІІ Порядку визначено, що суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Суб'єкт декларування, тобто ОСОБА_1 при поданні декларації підтвердила достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористалася та не направляла листа з поясненнями причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін.
Для вирішення питання щодо кваліфікації правопорушення враховується прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі, який діяв станом на 26.03.2025.
Так, відповідно до Закону України «Про держаний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату подання декларації становив 3 028,00 грн.
Викладене свідчить про внесення ОСОБА_1 як суб'єктом декларування до щорічної декларації за 2024 рік недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 153 480,00 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
За порушення вимог фінансового контролю у вигляді подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини четвертої статті 172-6 КУпАП.
Щодо доводів захисника про те, що місцем вчинення адміністративного правопорушення слід вважати місце проживання ОСОБА_1 , суд уважає необґрунтованими з оглядну на таке.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, згідно ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Альтернативна підсудність для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не передбачена.
Суб?єктом правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, може бути виключно особа, на яку, в зв язку з її посадою, поширюються певні законодавчі обмеження. Такий спеціальний суб?єкт існує лише тоді, коли обіймає цю посаду і правопорушення можливо вчинити тільки під час обіймання цієї посади.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що подання декларації є службовим обов?язком відповідних посадових осіб, і службових осіб до яких ОСОБА_1 відноситься на підставі п. «и» ч.1 ст. 33 Закону, з урахуванням викладеного визначене в ст. 1 Закону поняття державного органу, місцем вчинення правопорушення необхідно визнавати місце виконання своїх службових повноважень, яке зазначено в протоколі в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. Підстави для направлення справи до іншого суду відсутні.
Щодо стоків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно вказати, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов'язується з днем виявлення правопорушення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.
Так, слід зазначити, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов'язується з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, з урахуванням моменту, коли встановлені всі обставини, які дають підстави для висновків про склад адміністративного правопорушення в діях особи. Таким чином підстави для закриття провадження у зв'язку з підставами, визначеними ст. 38 КУПпАП, відсутні. Також відсутні підстави уважати, що порушені права ОСОБА_1 , яка не була обмежена користуватися своїми процесуальними правами на захист в повному обсязі, зокрема залучивши захисників для здійснення захисту.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, будучи відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, усупереч із вимогами пунктів 2, 7 частини першої статті 46 цього Закону, 26.03.2025 під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік (унікальний ідентифікатор документа - 3097eb11-249e-40c7-af5b-fa7a5c8d3ea9), подала завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 153 480,00 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом враховуються конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, майновий стан останньої, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-36, 284, ч.1 ст.172-6 КУпАП, ст.1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2-7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-6 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя О.П. Хардіна