печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25872/26-ц
пр. № 2-9376/26
25 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та витребування майна із чужого незаконного володіння, -
11 травня 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 13 травня 2026 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
13 травня 2026 року представник позивача подав до суду заяву, в якій просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2541385080000, власником якої є ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви вказано, що підставою позовних вимог є витребування позивачем спадкового майна, яке безпідставно вибуло із спадкової маси спадкодавця.
Заявник посилається на те, що відповідач здійснила звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21 грудня 2021 року, шляхом прийняття у власність одного з предметів іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2 . При цьому приватний нотаріус за заявою відповідача направила вимогу/лист від 06 лютого 2026 року на усунення порушень за Договором позики ОСОБА_4 , яка вже померла, на її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Крім того, відповідно до довідки про вартість предмету іпотеки, яка визначена Звітом про оцінку майна, станом на 09 березня 2026 року та складає 10 333 702, 92 грн., що у 25 разів перевищує так званий борг за Договором позики.
Разом з тим, інший предмет іпотеки, а саме автостоянка № 54, площею 14,80 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_4 , повністю задовольняв вимогу кредитора за Договором позики.
Сторона позивача вважає, що ніякого боргу не було, оскільки спадкодавиця покинула межі України ще у 2016-2017 році і більше не поверталась, про що свідчить довіреність на вчинення дій та представництво, яка була надана сину спадкодавиці ОСОБА_5 , що посвідчена саме у рф, вказана інформація була з'ясована матір'ю позивача під час спілкування з дальніми родичами під час отримання свідоцтва про смерть.
Реєстрація права власності за іпотечним застереженням щодо вказаного майна відбулась через 4 роки після смерті спадкодавця та через 3 місяці з дня смерті сина спадкодавця.
Всі ці викладені обставини свідчать про те, що у відповідача є всі можливості вчинення дій з даною квартирою.
За таких обставин, заявник звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може призвести до незаконного позбавлення майна.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, перевіривши доводи і вимоги заяви про забезпечення позову, суд переконався, що між сторонами виник спір, а такий захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач у вигляді накладення арешту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та витребування майна із чужого незаконного володіння, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2541385080000, власником якої є ОСОБА_3 .
Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ).
Боржник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала суду може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя І. В. Литвинова