28 травня 2026 року справа 160/31052/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу 20 Регіональної військово-лікарської комісії на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії про зобов'язання прийняти постанову про придатність чи непридатність до військової служби
ОСОБА_1 28.10.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до 20 Регіональної військово-лікарської комісії про зобов'язання прийняти постанову, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не розгляді по суті скарги від 25.06.2025 про скасування довідки Позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії №1 Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати, розглянути по суті скаргу від 25.06.2025 про скасування довідки Позаштатної постійно діючої гарнізонною військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_1 , скасувати довідку Позаштатної постійно діючої гарнізонною військово-лікарської комісії №1 Військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2025, розглянути медичні документи за результатами обстеження та постановити постанову про придатність чи непридатність до військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 позов задоволений:
- визнано протиправною бездіяльність щодо не здійснення розгляду по суті скарги від 25.06.2025 про скасування довідки позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії №1 Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язано розглянути по суті скаргу від 25.06.2025 про скасування довідки позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії №1 Військової частини НОМЕР_1 та за наслідками розгляду скарги прийняти постанову про придатність чи непридатність до військової служби позивача.
Прийняте рішення суд мотивував тим, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду скарги позивача на довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 №2025-0619-0011-7 від 19.06.2025. Відповідач, зазначаючи, що скарга позивача була розглянута та прийнято рішення про правильність прийнятої довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 №2025-0619-0011-7 від 19.06.2025, не надав доказів розгляду скарги.
В апеляційній скарзі 20 Регіональної військово-лікарської комісії просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що скарга позивача була розглянута та прийнято рішення про правильність прийнятої довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 №2025-0619-0011-7 від 19.06.2025. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку військово-лікарської комісії виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи також не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний або непридатний до військової служби, а також визначати ступінь такої придатності
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за мобілізацією та зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Позаштатною постійно діючою гарнізонною військово-лікарською комісією №1 Військової частини НОМЕР_1 19.06.2025 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого складено довідку №2025-0619-1500-001-7 від 19.06.2025.
Не погодившись з довідкою №2025-0619-1500-001-7 від 19.06.2025, позивач 25.06.2025 подав до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу в якій просив скасувати довідку та визнати його непридатним до військової служби.
Листом начальника Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №598/9/17940 від 29.07.2025 позивачеві повідомлено, що його скарга направлена для розгляду та надання відповіді за належністю до 20 Регіональної військово-лікарської комісії.
Представником позивача 25.08.2025 на адресу 20 Регіональної військово-лікарської комісії направлений адвокатський запит №198-З від 16.08.2025 щодо надання інформації про стан розгляду по суті скарги від 25.06.2025 на довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби.
Відповідно до трекінгу АТ “Укрпошта» поштове відправлення №5401712037442 від 25.08.2025 року - 29.08.2025 року вручено одержувачу.
Оскільки станом на день звернення до суду відповіді від 20 Регіональної військово-лікарської комісії по суті скарги від 25.06.2025 не надходило, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті скарги, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14.08.2008 затверджено Положення №402 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до абзаців 1-6 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Відповідно до пункту 2.3 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.
ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.4 розділу І Положення №402 за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
З наведених вище норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перевірка довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 №2025-0619-0011-7 від 19.06.2025 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військовозобов'язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, остаточне рішення яких підлягає судовому оскарженню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи отримавши довідку №2025-0619-1500-001-7 від 19.06.2025 позивач 25.06.2026 оскаржив її до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Скарга передана на розгляд до 20 регіональної військово-лікарської комісії.
В апеляційній скарзі, як і у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає про розгляд в межах компетенції та наданих повноважень лікарями експертами було прийнято рішення про правильність прийнятої довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 №2025-0619-0011-7 від 19.06.2025 згідно норм Положення №402 (при синдромі залежності з помірним або легким психічним розладом придатний до служби в частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Проте, в порушення статті 77 КАС України доказів на підтвердження таких доводів відповідач не надав ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення відповідачем бездіяльності, щодо розгляду по суті скарги позивача від 25.06.2025.
Доводи апеляційної скарги про те, що надання оцінки діагнозів позивача на предмет того, чи підпадають вони під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі повноважень суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом розгляду цієї справи, є саме бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги, а не правильність діагнозів позивача.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу 20 Регіональної військово-лікарської комісії залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 28.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко