Справа № 755/1025/25
"28" травня 2026 р. місто Київ Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12024100040003438 від 06 жовтня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єлізово, Камчатської області Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 28 серпня 2023 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною четвертою статті 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 року;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
захисника адвоката ОСОБА_15 ,
потерпілих ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв нові умисні злочини проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 21 години 12 хвилин 03 жовтня 2024 року до 04 години 17 хвилин 04 жовтня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану, який введено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року та який неодноразово було продовжено, перебував за адресою: АДРЕСА_3 .
У період часу приблизно з 21 години 12 хвилин 03 жовтня 2024 року по 04 годину 17 хвилин 04 жовтня 2024 року, ОСОБА_7 пройшовши під шлагбаумом через КП № 4, зайшов на територію житлового комплексу «Комфорт Таун» та попрямував в сторону житлових будинків. Перебуваючи у будинку по АДРЕСА_3 , під?їзді № 10, на цокольному поверсі, ОСОБА_7 помітив спортивний велосипед марки «КТМ», моделі «Life Road», номер рами НОМЕР_1 , належний ОСОБА_17 , та в цей час у нього виник корисливий злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме зазначеного велосипеда з місця його зберігання на цокольному поверсі будинку.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, у вказаний час та місці, керуючись в своїх діях корисливим мотивом та користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 взяв в руки спортивний велосипед марки «КТМ», моделі «Life Road», номер рами НОМЕР_1 , належний ОСОБА_17 , та виніс його в руках з під?їзду вказаного будинку, повторно таємно викравши у вказаний спосіб шляхом вільного доступу чуже майно.
Викраденим велосипедом ОСОБА_7 в послідуючому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_17 матеріального збитку на загальну суму 23898 гривень.
Крім того, 23 листопада 2024 року, приблизно о 22 годині 08 хвилин, тобто під час дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_7 знаходився в під?їзді № 1 корпусу № 8 по АДРЕСА_4 . Перебуваючи в коридорі під?їзду № 1 вказаного будинку на 4 поверсі, біля квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 помітив дитячий велосипед, належний ОСОБА_16 , та в цей час у нього виник корисливий злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме зазначеного велосипеда з місця його зберігання в коридорі будинку.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, у вказаний час та місці, керуючись в своїх діях корисливим мотивом та користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 взяв в руки вказаний дитячий велосипед, належний ОСОБА_16 , та виніс його в руках з будинку, повторно таємно викравши у вказаний спосіб шляхом вільного доступу чуже майно.
Викраденим велосипедом ОСОБА_7 у послідуючому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_18 матеріального збитку на загальну суму 6566 гривень 67 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України не визнав та пояснив суду, що 24 листопада 2024 року приблизно об 11 годині він йшов з магазину. Біля будинку стояв цивільний автомобіль з якого вийшли двоє незнайомих чоловіків, підійшли до нього, назвали його призвіще, ім?я та побатькові, і він повідомив, що це дійсно він. Це виявились працівники поліції, які затримали його за ніби то крадіжку велосипеду. Працівники поліції показали йому відеозапис щодо крадіжки велосипеду, яка відбулась у «Комфорт тауні», він повідомив, що це не він. Після цього працівники поліції повідомили, що схожа куртка, яка була на людині під час крадіжки є у нього. Однак він не крав жодних велосипедів, а займається лише їх ремонтом. До нього часто приносять різні велосипеди. Був випадок, коли до його майстерні приїхали працівники поліції і він надавав їм покази щодо іншої крадіжки велосипеда, по тій справі він потім проходив, як свідок. Свідка ОСОБА_19 він бачить вперше, взагалі з ним не знайомий. Щодо свідка ОСОБА_20 повідомив, що в день затримання їй не телефонував, вона наркозалежна людина, яка могла надати будь які покази, в своїх інтересах. До інкримінованих злочинів не має жодного відношення та на відеозаписах долучених до матеріалів справи не він. При цьому зазначив, що жодних доказів на підтвердження його вини стороною обвинувачення не надано. А докази які надані, отримані з порушеннями.
Відповідно до положень статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел.
Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року, у справі № 154/3213/16).
У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК України).
В цій справі з'ясовано, що фактичні обставини цього кримінального провадження є дійсними з огляду на сукупність таких доказів з числа регламентованих статтею 84 КПК України.
Так, потерпілий ОСОБА_17 суду показав, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 04 жовтня 2024 року він виявив крадіжку свого велосипеда, про що повідомив в поліцію. Востаннє до цього свій велосипед він бачив 01 жовтня 2024 року. Після того, як викликали працівників поліції, в його сусідів знайшли відеозапис з камер однієї з квартир, яка записала як його велосипед виносили з під?їзду. Дане відео було надано слідчому. Крім цього, він надавав слідчому копії квитанцій про придбання велосипеда. Відеозапис він переглядав разом зі слідчим, особу, яка викрала велосипед він не знає, чи схожий обвинувач на цю особу сказати не може, оскільки там було закрите обличчя, однак тілобудова схожа. Жодних інших слідчих дій з ним не проводили. Цивільний позов не заявляє, шкоду йому не було відшкодовано, щодо покарання покладається на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_16 показала суду, що 23 листопада 2024 року, близько 22 години, в неї викрали велосипед її сина. Вони проживають в ЖК «Комфорт таун», там закрита територія, коли до когось хто небудь приходить, необхідно проводжати гостей. В цей вечір вона пішла проводити подругу, а коли повернулась на поверх зрозуміла, що не вистачає велосипеда. Оскільки вона знала, що в під'їзді багато камер, одразу попросила їх подивитися. На відео чітко було видно, що це був чоловік в темно синій курточці, в капюшоні з штучним хутром, і було видно як він зігнуто зайшов, взяв велосипед і тихо пішов. Обличчя чоловіка не було видно, але статурою він схожий на обвинуваченого. Крім цього, вона пішла до охорони, просила щоб подивились як заходила і виходила ця людина, але їй повідомили, що на це має повноваження лише начальник охорони. Коли він приїхав, вона пояснила йому ситуацію і він сказав викликати поліцію, оскільки це вже не перший випадок. Вона викликала поліцію і передала їм відео, та підписала усі надані їй документи. Через місяць їй повернули велосипед. Цивільний позов не заявляє, щодо покарання покладається на розсуд суду.
Будучи допитаними у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень статті 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки вказали наступне.
Допитаний судом свідок ОСОБА_21 суду показав, що в період з 2024 по 2025 рік працював в ЖК «Комфорт таун» охоронцем. Коли саме відбулась подія, з приводу якої його викликали до суду, він не пам'ятає, у який час доби також, однак пам?ятає, що на вулиці не було дуже темно. Він бачив, як якийсь чоловік, на вік приблизно 50 років, худорлявої статури, одягнений в кофту та джинси, проніс під шлагбаумом велосипед та покинув територію комплексу. Не запитував у цього чоловіка хто він і куди він несе велосипед, оскільки в житловому комплексі проживає дуже багато людей, чому проніс під шлагбаумом у нього теж питань не виникло. Пізніше, коли власники викликали поліцію, він дізнався, що цей велосипед вкрали. Потім його викликали до слідчого та пред?являли фотокартки для впізнання цієї особи. Після впізнання він підписав відповідний протокол. Інших осіб він не бачив. Як саме проводилось впізнання він вже не пам?ятає, оскільки минуло багато часу. Жодного тиску з боку працівників поліції на нього не було. Чоловік, який знаходиться в залі суду та є обвинуваченим схожий на того, хто виносив велосипед за загальними рисами тілобудови.
Допитана судом свідок ОСОБА_22 суду показала, що наприкінці осені 2024 року вона була в приміщенні Дніпровського управління поліції у справах і її та ще одну жінку запросили прийняти участь у слідчій дії, а саме бути понятими. Їх запросили до кабінету, де стояв велосипед, який туди принесла молода жінка, її прізвища вона не пам?ятає, лише те, що жінка повідомила, що її друг чи знайомий попросив принести цей велосипед до поліції. Крім них в кабінеті були ще декілька працівників поліції. Велосипед сфотографували, склали протокол, який вона та інша понята прочитали та підписали.
Допитаний судом свідок ОСОБА_23 показала суду, що дату події вона точно не пам'ятає, можливо листопад 2024 року. Вона перебувала в Дніпровському відділі поліції, де слідчий запросив її бути понятою під час слідчої дії, а саме засвідчити, що жінка принесла велосипед до райвідділу і його вилучення. Разом з нею понятою була ще одна жінка. Вони зайшли до службового кабінету, один з працівників поліції фіксував усе на камеру, інша опечатувала і ще одна все описувала в протоколі. Велосипед був підлітковий, не великий і не маленький. Жінка, яка його принесла повідомила, що він був викрадений. Потім вона підписала складений протокол, при цьому жодного тиску на неї не вчиняли.
Допитаний судом свідок ОСОБА_20 суду показала, що день події вона пам'ятає погано, оскільки минуло багато часу. Їй зателефонував ОСОБА_24 , з яким вони знайомі приблизно 5 років і вона впізнала його по голосу, та терміново попросив забрати велосипед дитячий, який знаходився в будинку в укритті, і віднести його до магазину «Фора», що вона і зробила. На те місце до неї підійшли працівники поліції, і вона разом з ними пішла до райвідділу де велосипед описали та забрали, про що вона підписала відповідний протокол. Цей велосипед був невеликий, світлого кольору. Вона забрала його і віднесла туди куди сказав ОСОБА_24 . На запитання обвинуаченого повідомила, що його не бачила, однак впізнала по голосу. Також додала, що якби не була впевнена що це ОСОБА_24 , то б і нічого не робила. Також показала, що обвинувачений ОСОБА_25 , це і є той ОСОБА_24 , який її телефонував. Повідомила, що жодного тиску на неї не чинили.
Допитаний судом свідок ОСОБА_19 суду показав, що знає обвинуваченого близько 5 років, іноді вони спілкувалися. В день події, точної дати він не пам'ятає, він їхав на своєму велосипеді і зустрів ОСОБА_7 , який також був на велосипеді. Вони поспілкувалися і ОСОБА_24 попросив його піти з ним у ломбард та закласти його велосипед. Чий це велосипед і навіщо його закладати він його не питав. Після цього вони разом поїхали до ломбарду «Скарбниця», зайшли туди вдвох і він надав експерту свій паспорт на прохання ОСОБА_7 . Експерт оформив квитанцію, поклав її та гроші у паспорт і віддав йому. Коштів було приблизно 6-8 тисяч. Ці кошти ОСОБА_7 забрав собі і дав йому 500 гривень. Після цього вони вийшли з ломбарду і кожен пішов по своїм справам. На наступний день йому зателефонував ОСОБА_24 та сказав, що до нього приїде чоловік з коштами і потрібно буде забрати велосипед. Він зустрівся з незнайомим йому чоловіком, разом пішли та забрали велосипед у ломбарді, після чого цей чоловік з велосипедом пішов. Деталі тих подій він не пам'ятає, оскільки минуло багато часу.
Також, з досліджених судом, у порядку статті 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, в їх системному зв'язку, судовим слідством встановлено, що обставини, регламентовані статтею 91 вказаного Кодексу є дійсними та доведеними у повні мірі.
Дані, регламентовані статтею 91 КПК України, встановлені також і з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, а саме: судом встановлено, що обставини, визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих статтею 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені статтею 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як-то:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040003438 від 06 жовтня 2024 року (том 2 а.с.1);
- протокол приймання заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 05 жовтня 2024 року, згідно якого ОСОБА_17 повідомив, що 05.10.2024 року, приблизно о 13:50 годині за адресою: м.Київ, вул. Регенераторна, 4, к. 3, 9тий поверх, виявив крадіжку велосипеда КТМ, моделі «Life Road», номер рами НОМЕР_1 , придбаний у 2022 році на суму 33000 гривень (том 2 а.с.7);
- рапорт старшого оперуповноваженого ВКП Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_26 , згідно якого 05.10.2024 року ним у складі СОГ-90 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_6 , де за попередньою інформацією крадіжка велосипеду. На місці події було виявлено камери відеоспостереження. Відео оригінал вилучено (том 2 а.с.8);
- протокол огляду місця події від 05 жовтня 2024 року та ілюстративна таблиця до протоколу, згідно якого об?єктом огляду встановлено приміщення 10 під?їзду 9 поверху загального коридору за адресою: АДРЕСА_3 . Вхід до сходової клітини здійснюється через ліфт або сходи, які оснащені поручнями. З лівої сторони сходової клітини розміщені двері до квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , які на момент огляду зачинені. З правої сторони сходової клітини розміщені двері до квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 , які на момент огляду зачинені. Посередині сходової клітини розміщена квартира АДРЕСА_11 встановлений ліфт сірого кольору механічний (том 2 а.с.13-14);
- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 29 жовтня 2024 року та опис вилучених речей та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 29 жовтня 2024 року, згідно якого вилучено диск з відеозаписом з приміщення ломбарду «Скарбниця» за адресою: м. Київ, б-р Верховної Ради, 21-А (том 2 а.с.23-26);
- протокол перегляду відеозапису від 29 жовтня 2024 року та додаток до протоколу (оптичний диск), згідно якого об?єктом огляду є комп?ютерний диск DVD-R MyMedia 47GB, 16x Speed, 120Min. Під час перегляду даного компакт-диску за допомогою комп?ютера DESKTOP-R690BAP, материнська плата Р8H61-М LX3 R2.0, монітор LG Flatron E1911, принтер Canon LBP 6000, операційна система Windows 11, програмний комплекс Microsoft Office 2021, файловий менеджер «Windows Media», було встановлено: що вказаний диск містить папку відеофайл «Відео Ломбард», при відкритті папки з відеофайлами встановлено. що в ній міститься 102 (сто два) пронумерованих відеофайлів При безперервному перегляді даних відео файлів встановлено, що запис проводиться в приміщенні ломбардної установи «Скарбниця», дата зазначена на відеофайлі 04.10.2024 р., час 11 годин 01 хвилини. Переглядаючи поступово відеофайл, за допомогою комбінацій клавіш клавіатури стаціонарного комп?ютера зроблено скріншоти, які додано до протоколу перегляду відеозапису. Під час перегляду відеозапису встановлено наступне: Відеозапис проводиться в приміщенні ломбардної установи. Скрін-1. 04.10.2024 о 11:02 до приміщення ломбардної установи заходить чоловік середнього зросту, одягнений в чорну куртку, чорні штани та чорне взуття, на голові знаходяться сонцезахисні окуляри чорного кольору. Чоловік має чорне коротке волосся. Обома руками при собі тримає велосипед синього кольору, за зовнішніми ознаками вказана особа схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Скрін-2. Зазначений вище в протоколі чоловік поставив велосипед з правої сторони від вхідних дверей до ломбарду та виходить з приміщення. Скрін-3. 04.10.2024 о 11 год. 09 хв. до приміщення ломбардної установи заходить чоловік середнього зросту, на обличчі наявна невелика щетина, одягнутий в кепку темного кольору з камуфляжним логотипом посередині, куртку червоного кольору, темні спортивні штани, темна кофта з капюшоном, під лівою руко, тримає пляшку з невідомою рідиною, вказана особа за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Скрін-4. 04.10.2024 о 11 год. 11 хв. особа за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкриває двері до приміщення для оцінки товару та завозить туди зазначений вище велосипед. Скрін 5. 04.10.2024 о 11 год. 11 хв. до приміщення повертається особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та допомагає особі за зовнішніми ознаками схожій на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , завезти велосипед до вище вказаного приміщення. Скрін-6. 04.10.2024 11 год. 12 хв., зазначені вище особи виходять з приміщення для оцінки збутого товару, залишивши там велосипед. Скрін-7. 04.10.2024 о 11 год. 13 хв. особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дістає з лівої кишені своєї куртки паспорт у вигляді книжки та надає його у вікоце ломбарду. Скрін-8. 04.10.2024 о 11 год. 19. хв. до приміщення ломбарду повертається особа за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та підходиць до віконця ломбарду. Скрін-9. 04.10.2024 о 11 год. 20 хв. до приміщення ломбарду повертається особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та підходить до особи за зовнішніми ознаками схожої на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та разом чекають оформлення застави під викрадений велосипед. Скрін-10. 04.10.2024 11 год. 32 хв. особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підписує договір застави. Скрін-11. 04.10.2024 о 11 год. 33 хв. особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримують грошові кошти в сумі 8000 грн. під заставу велосипеда. Скрін-12. 04.10.2024 о 11 год. 33 хв. отримавши грошові кошти, особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в повному обсязі передає особі, яка за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який їх перераховує. Скрін-13. 04.10.2024 о 11 год. 33 хв. зазначені вище в протоколі огляду відеозапису особи виходять з приміщення ломбарду (том 2 а.с.27-35);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 29 жовтня 2024 року, згідно якої комп?ютерний лазерний диск на якому записані відеофайли в кількості 102 одиниць визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024100040003438 в якості речового доказу (том 2 а.с.36-37);
- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 29 жовтня 2024 року та опис вилучених речей та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 29 жовтня 2024 року, згідно якого вилучено інформацію, яка розміщується у системі безпеки з камери відеоспостереження, а саме лазерні диски, що розташована у ЖК «Комфорт таун» за адресою: м. Київ, вулиця Регенераторна, 4, щодо події, що сталась в період часу з 21 год. 00 хв. 03.10.2024 р. по 04 год. 20 хв. 04.10.2024 року (том 2 а.с.38-41);
- протокол перегляду відеозапису від 29 жовтня 2024 року та додаток до протоколу (оптичний диск), згідно якого об?єктом огляду є комп?ютерний диск DVD-R Verbatim, 4.7 GB, 16x Speed, 120 Min. Під час перегляду даного компакт-диску за допомогою комп?ютера DESKTOP-R690BAP, материнська плата Р8H61-М LX3 R2.0, монітор LG Flatron E1911, принтер Canon LBP 6000, операційна система Windows 11, програмний комплекс Microsoft Office 2021, файловий менеджер «Windows Media», було встановлено: що вказаний диск містить папку відеофайл «Відео КП», при відкритті папки з відеофайлами встановлено. що в ній міститься 2 (два) пронумерованих відеофайли. При безперервному перегляді даних відеофайлів встановлено, що запис проводиться на вулиці біля КПП № 4 та 2 ЖК «Комфорт Таун», дата зазначена на відеофайлі 03.10.2024 р. час 21 годин 12 хвилини. Переглядаючи поступово відеофайл, за допомогою комбінацій клавіш клавіатури стаціонарного комп?ютера зроблено скріншоти, які додано до протоколу перегляду відеозапису. Під час перегляду відеозапису встановлено наступне: Відеозапис проводиться на вулиці біля КПП № 4 та 2 ЖК «Комфорт Таун». Скрін-1. 03.10.2024 о 21 год. 12 хв. на територію ЖК «Комфорт Таун» під шлагбаумом проходить особа, яка одягнута в темну куртку з капюшоном, темні штани та темні кросівки з білою підошвою, та прямує в сторону житлових будинків. Скрін-2. 04.10.2024 о 04 год. 17 хв. зазначений вище в протоколі чоловік обома руками тримає велосипед та тягне його з території ЖК «Комфорт Таун» через КПП № 2. Скрін-3. 04.10.2024 о 04 год. 17 хв. зазначений вище в протоколі чоловік, який обома руками тримає велосипед та тягне його з території ЖК «Комфорт Таун» через КПП № 2, пригинається щоб пройти під шлагбаумом, який в цей момент відкривається. Скрін-4. 04.10.2024 о 04 год. 17 хв. зазначений вище в протоколі чоловік, виходить з території ЖК «Комфорт Таун», сідає на велосипед та їде в невідомому напрямку, на вказаному скріні також вбачається, що у даної особи на голові окрім капюшона одягнута кепка, та на обличчі є невелика щетина, та дана особа за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 2 а.с.42-45);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 29 жовтня 2024 року, згідно якої комп?ютерний лазерний диск на якому записані відеофайли в кількості 2 одиниць з назвами «4KPP-outKPP_20241003211230_20241003211300_20216109302» та «2KPP-outKPP_20241004031709_20241004031739_20346304402» визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024100040003438 в якості речового доказу (том 2 а.с.46);
- протокол перегляду відеозапису від 29 жовтня 2024 року та додаток до протоколу (оптичний диск), згідно якого проведено огляд речового доказу, а саме комп?ютерного диску DVD-R Verbatim, 4.7 GB, 16x Speed, 120 Min. Під час перегляду даного компакт-диску за допомогою комп?ютера DESKTOP-R690BAP, материнська плата P8H61-М LX3 R2.0, монітор LG Flatron E1911, принтер Canon LBP 6000, операційна система Windows 11, програмний комплекс Microsoft Office 2021, файловий менеджер «Windows Media», було встановлено: що вказаний диск містить папку відеофайл «Відео Будинок», при відкритті папки з відеофайлами встановлено, що в ній міститься 2 (два) пронумерованих відеофайли. При безперервному перегляді даних відеофайлів встановлено, що запис проводиться в приміщенні будинку за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, дата зазначена на відеофайлі 03.10.2024 р., час 23 годин 03 хвилини. Переглядаючи поступово відеофайл, за допомогою комбінацій клавіш клавіатури стаціонарного комп?ютера зроблено скріншоти, які додано до протоколу перегляду відеозапису. Під час перегляду відеозапису встановлено наступне: Відеозапис проводиться в приміщенні будинку за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4. Скрін-1. 03.10.2024 о 23:03 до приміщення будинку за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, заходить чоловік середнього зросту, одягнений в темну куртку, чорні штани та чорне взуття з білою підошвою, на голові одягнутий капюшон та кепка з камуфляжним логотипом спереду, права рука розташована в кишені, ліва рука біля голови, за зовнішніми ознаками вказана особа схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Скрін-2. 03.10.2024 о 23 год. 03 хв. зазначений вище в протоколі чоловік обходить ліфт та прямує до сходів, щоб піднятися на інший поверх. Скрін-3. 04.10.2024 о 03 год. 08 хв. зазначений вище в протоколі чоловік, тримаючи велосипед синього кольору обома руками, несучи його під правою рукою, ховаючи своє обличчя, спускається зі сходів. Скрін-4. 04.10.2024 о 03 год. 08 хв. особа за зовнішніми ознаками схожа на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обходячи ліфт та тримаючи велосипед синього кольору обома руками, несучи його під правою рукою, ховаючи своє обличчя, спускається по сходах, в подальшому зникає з кадру (том 2 а.с.47-50);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 29 жовтня 2024 року, згідно якої комп?ютерний лазерний диск на якому записані відеофайли в кількості 2 одиниць з назвами «Video 1» «Video 2»- визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024100040003438 в якості речового доказу (том 2 а.с.51);
- відповідь ТОВ «Ай Ломбард» на запит від 29 жовтня 2024 року, згідно якої велосипед марки «КТМ», модель Life Road, у вказаний період часу, з 01.10.2024 року по 28.10.2024 рік, дійсно закладався до ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард», в м. Києві, наступною особою: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 2 а.с.53);
- копії документів про придбання велосипеду (том 2 а.с.60-61);
- звіт про витрати та висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5005/24 від 30 жовтня 2024 року, згідно якого ринкова вартість спортивного велосипеду синього кольору «КТМ», модель «Life Road», номер рами AV8301589, розмір колес - 28", бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 30.10.2024, становить: 23898,90 грн. (двадцять три тисячі вісімсот дев?яносто вісім гривень 90 коп.) (том 2 а.с.62-69);
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040003926 від 24 листопада 2024 року (том 2 а.с.105);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 24 листопада 2024 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_16 повідомила про те, що 23.11.2024 року близько 22 години 30 хвилин, за адресою: м.Київ, вул.Регенараторна, 4, к.8, виявила крадіжку дитячого велосипеда марки «Куб» невідомою особою (том 2 а.с.109);
- рапорт старшого оперуповноваженого ВКП Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_28 від 24 листопада 2024 року, згідно якого 23.11.2024 року ним спільного з о/у ВКП ОСОБА_29 під час відпрацювання заяви ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_12 , з приводу крадіжки дитячого велосипеду, що мало місце 23.11.2024 року о 22:08 годині за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, к. 8, в ході опрацювання камер відеоспостереження встановлено, що до даної крадіжки причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 (том 2 а.с.110);
- рапорт старшого оперуповноваженого ВКП Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_30 від 24 листопада 2024 року, згідно якого 24.11.2024 року, в ході оперативного супроводження матеріалів кримінального провадження внесених до ЄРДР за № 12024100040003926 від 16.10.2024 року (ЄО № 60152 від 23.11.2024 року), ним спільно з старшим оперуповноваженим ОПС Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_31 , помічником оперуповноваженого ОПС Дніпровського УП ГУНП у м. Києві старшим сержантом поліції ОСОБА_32 , за зверненням громадянки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо вчинення крадіжки велосипеду невідомою особою, що мало місце 23.11.2024 року близько 22:08 год., за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4. В ході проведення оперативно-розшукових заходів, встановлено особу, яка здійснила таємне викрадення велосипеду, яким виявився гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож.: АДРЕСА_2 , відносно якого було здійснено безперервне переслідування під час якого 24.11.2024 року, о 12:20 год., за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 12-Б, останнього було затримано. В ході проведення затримання гр. ОСОБА_7 спеціальні засоби, заходи примусу не застосовувались (том 2 а.с.111);
- протокол огляду місця події від 05 жовтня 2024 року та ілюстративна таблиця до протоколу, згідно якого об?єктом огляду є коридорне приміщення за адресою: АДРЕСА_13 , на 4-му поверсі (том 2 а.с.112-114);
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24 листопада 2024 року, згідно якого ОСОБА_7 було фактично затримано 24.11.2024 року о 12 годині 20 хвилин, на підставі статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України (том 2 а.с.125-126);
- протокол особистого обшуку затриманого від 24 листопада 2024 року, згідно якого під час затримання ОСОБА_7 у останнього було виявлено та вилучено куртку матерчату чорного кольору, на замку, з капюшоном оздобленим штучним хутром сірого кольору, яку помішено до спеціального пакету (том 2 а.с.131);
- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 24 листопада 2024 року та опис вилучених речей та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки від 24 листопада 2024 року, а також оптичний диск, згідно якого вилучено диск білого кольору, на якому збережено файли з назвою VID-1, VID- 2, VID-3, VID-4, VID-5, VID-6 (том 2 а.с.147-151);
- протокол перегляду відеозапису від 24 листопада 2024 року, згідно якого об?єктом огляду є компакт-диск DVD-R із записом відо з камер спостереження будинку № 8 по вулиці Регенераторній, 4 у м. Києві за 23.11.2024. На диску міститься записи шести медіа файлів формату "МР4", а саме файли «VID_1», «VID_2», «VID_3», «VID_4», «VID_5», «VID_6». Всі медіафайли переглянуто за допомогою медіаплеєра «Media Player Classic». При відкритті медіафайлу «VID_1» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку, у верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:00:54, кінець: 23-11-2024 22:01:20. Відеозапис середньої чіткості, недостатній для ідентифікації осіб та предметів за їх індивідуальними ознаками. На відеозаписі видно частину будинку з насадженими перед ним кущами, тротуар перед будинком, вздовж якого проходить металевий паркан. По тротуару проходить чоловік в темній куртці з накинутим на голову капюшоном, який має хутряне оздоблення, темних штанах та темному взутті, руки чоловіка в кишенях куртки, обличчя не видно, голова нагнута вниз. Чоловік одягнутий в куртку темного кольору з капюшоном на капюшоні знаходиться хутряне оздоблення, темні штани та темна обув, з тротуару звертає в напрямку входу до будинку та зникає з поля огляду відеокамери. На цьому відеозапис завершується. При відкритті медіафайлу «VID_2» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку, у верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:01:18, кінець: 23-11-2024 22:01:56. Відеозапис середньої чіткості, недостатній ідентифікації осіб та предметів за їх індивідуальними ознаками. На відеозаписі видно вхід до будинку - шлях від тротуару по сходах до вхідних дверей будинку. З тротуару в напрямку входу до будинку звертає той же чоловік, зображений на попередньому відеозаписі, одягнений в темну куртку з накинутим на голову капюшоном, який має хутряне оздоблення, темних штанах та темному взутті, руки чоловіка в кишенях куртки, обличчя не видно, голова нагнута вниз. Чоловік підходить до вхідних дверей, руками дотикається до ручки та в напрямку стіни та дверей (які саме дії проводить на відео не проглядається чітко), після чого відкриває правою рукою за ручку вхідні двері та заходить до будинку. На цьому відеозапис завершується. При відкритті медіафайлу «VID_3» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку. У верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:01:53, кінець: 23-11-2024 22:01:59. Відеозапис середньої чіткості. На відеозаписі видно частину коридору всередині будинку (поверх невідомий), поворот на сходи та до дверей ліфта. Із-за рогу коридору в зону огляду відеокамери виходить той же чоловік, зображений на попередніх відеозаписах, одягнений в темну куртку з накинутим на голову капюшоном, який має хутряне оздоблення, темних штанах та темному взутті, руки чоловіка в кишенях куртки, обличчя худорляве, однак чітко не проглядається. Чоловік проходить по коридору та звертає на сходи на вищий поверх, при цьому озирається позад себе та зникає по сходах із зони огляду відеокамери. На цьому відеозапис завершується. При відкритті медіафайлу «VID_4» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку, у верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:06:56, кінець: 23-11-2024 22:07:07. На відеозаписі видно частину коридору будинку (поверх невідомий) та двері квартир (нумерація квартир не проглядається). На відео видно спертими об стіну коридору три дитячі самокати та один дитячий велосипед з рамою білого кольору. Із-за рогу коридору в зону огляду відеокамери виходить той же чоловік, зображений на попередніх відеозаписах, одягнений в темну куртку накинутим на голову капюшоном, який має хутряне оздоблення, темних штанах та взутті, руки чоловіка в кишенях куртки, обличчя не проглядається. Чоловік підходить до спертого об стіну дитячого велосипеда, який бере правою рукою за раму, лівою рукою за ліву ручку керма, піднімає велосипед та несе його зворотнім шляхом, звідки зайшов до даного місця та зникає із зони огляду відеокамери. На цьому відеозапис завершується. При відкритті медіафайлу «VID_5» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку. У верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:08:14, кінець: 23-11-2024 22:08:24. На відеозаписі видно частину коридору всередині будинку (поверх невідомий) ліфтові двері, вхід на сходи. По сходах спускається на коридор поверху той же чоловік, зображений на попередніх відеозаписах, одягнений в темну куртку з накинутим на голову капюшоном, який має хутряне оздоблення, темних штанах та темному взутті, руки чоловіка в кишенях куртки, обличчя не проглядається повністю. Чоловік несе справа від себе, тримаючи правою рукою за середню частину рами той же велосипед, який зображений на попередньому відеозаписі. На відео видно, що велосипед має раму білого кольору, вилку синього кольору, на чорних шинах білі бічні вставки. Чоловік звертає до ліфта, але потім розвертається та йде далі по коридору, звертає та зникає із зони огляду відеокамери. На цьому відеозапис завершується. При відкритті медіафайлу «VID_6» відтворюється кольоровий відеозапис без звуку, у верхньому правому кутку зображення відображаться таймер, згідно якого початок запису: 23-11-2024 22:08:30, кінець: 23-11-2024 22:08:48. Відеозапис середньої чіткості, недостатній для ідентифікації осіб та предметів за їх індивідуальними ознаками. На відеозаписі видно вхід до будинку - шлях від тротуару по сходах до вхідних дверей будинку. Двері будинку відчиняються та з будинку виходить чоловік з тим же дитячим велосипедом у правій руці той же чоловік, одягнений в темний одяг та взуття, зображений на попередніх відеозаписах, обличчя якого не видно. Чоловік відходить від дверей будинку, йде до тротуару та звертає на тротуар вправо від місця розташування відеокамери, зникаючи з велосипедом із зони огляду відеокамери. На цьому відеозапис завершується (том 2 а.с.152-155);
- протокол огляду місця події від 25 листопада 2024 року та додаток до протоколу (оптичний диск), згідно якого об?єктом огляду є приміщення службового кабінету № 317, у якому посеред кабінету розташований велосипед з рамою білого кольору та написом «СUВЕ», з синім та червоним орнаментом, двома колесами білого кольору, передньою рамою синього кольору, кермом чорного кольору та рукоятками синього кольору, який ОСОБА_20 добровільно надає для вилучення (том 2 а.с.161-163);
- протокол огляду предмету від 25 листопада 2024 року, згідно якого об?єктом огляду є велосипед марки «СUВЕ», який був добровільно виданий ОСОБА_20 на прохання ОСОБА_7 . Візуально оглянувши велосипед марки «CUBE», який був добровільно виданий ОСОБА_20 на прохання ОСОБА_7 , встановлено, що вказаний велосипед схожий на той, що був викрадений ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4. Предметом огляду є дитячий велосипед білого кольору, з написом на рамі «CUBE» та синіми з червоними полосами, кермом чорного кольору з двома рукоятками синього кольору, двома колесами білого кольору з чорними полосами посередині колес. Посередині рами в верхній частині на синьому фоні знаходиться червоний трикутник з білою літерою «R» та написом з низу «RACE» На даному етапі, огляд речей, а саме велосипед марки «CUBE», який був добровільно виданий ОСОБА_20 на прохання ОСОБА_7 завершено (том 2 а.с.164-167);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 25 листопада 2024 року, згідно якої дитячий велосипед синьо-білого кольору, моделі: «Cube KID 200», номер рами НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадження № 12024100040003926 (том 2 а.с.168-169);
- розписка потерпілої ОСОБА_16 про отримання дитячого велосипеду синьо-білого кольору, моделі: «Cube KID 200», номер рами НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання (том 2 а.с.170);
- протокол огляду предмету від 25 листопада 2024 року, згідно якого об?єктом огляду є зимова куртка, в яку був одягнутий підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та яка була вилучена під час особистого обшуку від 24.11.2024. Візуально оглянувши зимову куртку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була вилучена під час особистого обшуку від 24.11.2024, встановлено, що вказана особа була вдягнута в неї під час вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України 23.11.2024 року, у період часу з 22 годині 00 хвилин по 22 годину 10 хвилин. Починаючи огляд було розпаковано спец пакет № QHY0146092, до якого була поміщена вище вказана зимова куртка. На задній частині куртки будь-які написи відсутні, на капюшоні заходяться дві металеві кнопки сірого кольору (том 2.а.с.171-172);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 25 листопада 2024 року, згідно якої зимову куртку підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була вилучена під час особистого обшуку від 24.11.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадження № 12024100040003926 (том 2 а.с.178-179);
- звіт про витрати та висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5421/24 від 04 грудня 2024 року, згідно якого ринкова вартість спортивного велосипеда синьо-білого кольору, моделі: «Cube KID 200», номер рами НОМЕР_2 , бувшого у використанні, у технічно-справному стані, урахуванням зносу, станом на 04.12.2024 року, становить: 6566,67 грн. (шість тисяч п?ятсот шістдесят шість гривень 67 коп.) (том 2 а.с.194-200).
Крім того, судом досліджені процесуальні документи, що відображають рух кримінального провадження, реалізацію повноважень органами досудового розслідування і прокуратури, процесуальний статус сторін та умови його набуття, зокрема, це:
- повноваження: постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 07 жовтня 2024 року (том 2 а.с.4-5); постанова про призначення групи слідчих від 06 жовтня 2024 року (том 2 а.с.6); постанова про призначення групи слідчих від 24 листопада 2024 року (том 2 а.с.108); постанова про призначення групи слідчих від 16 січня 2025року (том 2 а.с.210); постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 16 січня 2025 року (том 2 а.с.211);
- рішення організаційного характеру: доручення про проведення досудового розслідування від 07 жовтня 2024 року (том 2 а.с.2); повідомлення про початок досудового розслідування від 07 жовтня 2024 року (том 2 а.с.3); доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 06 жовтня 2024 року (том 2 а.с.15, 18); супровідний лист про направлення запиту в порядку стаття 93 КПК України від 29 жовтня 2024 року (том 2 а.с.52); клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25 листопада 2024 року (том 2 а.с.184-189); супровідний лист та постанова про призначення товарознавчої експертизи від 30 жовтня 2024 року (том 2 а.с.57-59); клопотання про об?єднання матеріалів досудових розслідувань від 16 січня 2025 року (том 2 а.с.99-101); постанова про об?єднання матеріалів досудових розслідувань від 16 січня 2025 року (том 2 а.с.102-104); доручення про проведення досудового розслідування від 25 листопада 2024 року (том 2 а.с.106); повідомлення про початок досудового розслідування від 25 листопада 2024 року (том 2 а.с.107); постанова про призначення портретної експертизи від 25 листопада 2024 року (том 2 а.с.180-181); супровідний лист та постанова про призначення товарознавчої експертизи від 04 грудня 2024 року (том 2 а.с.191-193); супровідний лист про направлення постанови про призначення експертизи від 04 грудня 2024 року (том 2 а.с.202);
- ухвали слідчих суддів: ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року (том 2 а.с.190);
- процесуальний статус та умови його набуття:
а) підозрюваного (том 2 а.с.92-98, 122-124, 127-130, 137-146, 212-216);
б) потерпілих (том 2 а.с.9, 116-117);
- виконання вимог статті 290 КПК України (том 2 а.с.217-246).
Також, у судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_7 (том 2 а.с.70-91, 134-136) та досліджено в порядку статей 357, 359 КПК України речові докази та відеозаписи.
Гарантією виконання органом досудового розслідування вимог статті 9 КПК України є використання всіх джерел доказування, збирання та закріплення кожного доказу у суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону. Порушення вимог закону при отриманні доказу виключає використання останнього, оскільки відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив зазначені вище докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, і встановив правильність збору стороною обвинувачення та закріплення кожного з них.
Крім того, жодної із передбачених законом обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_7 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, позаяк сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, що встановлено статтею 22 КПК України, адже вони, в силу статті 26 КПК України, є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні судом забезпечено дотримання вимог статей 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
Законодавець в статті 94 КПК України вказує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
Оцінка доказів за внутрішнім переконанням віддзеркалює незалежність суду у здійсненні процесуальних функцій, оскільки за своїм змістом є впевненістю в тому, що судом надано правильну оцінку процесуальним джерелам доказів, засобам доказування і встановленим фактам, і що ухвалений із дотриманням правил статті 94 КПК України висновок щодо питань, які поставлені перед судом в кримінальному провадженні його учасниками, є правильним в контексті стандарту доведення поза розумним сумнівом винуватості (невинуватості) особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Такий стандарт доказування передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на недоведеності важливих для справи обставин або певних установлених судом обставинах, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення.
З іншого боку, для дотримання цього стандарту недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
На думку суду, в даному випадку, у порядку частини першої статті 92 КПК України, прокурор, за наслідками розгляду провадження, довів обставини, визначені частиною першою статті 91 цього Кодексу.
В тому числі такі висновки слідують саме з сукупності досліджених доказів судом, в т.ч. сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
При формуванні такого підходу суд враховує, що в постанові від 07 грудня 2020 року в справі № 728/578/19 Верховний Суд указав, що КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Навпаки, як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою, та що власне має місце у цій справі щодо обвинуваченого.
Таким чином, на думку суду, обставин, регламентованих статтею 87 КПК України, в ході судового розгляду щодо доказів, наведених судом у вироку вище, встановлено не було.
Разом з тим, суд вважає неналежними доказами та не приймає до уваги при винесенні вироку докази не враховані в силу заборон, визначених частиною четвертою статті 95 КПК України, а саме усі ті протоколи допитів (том 2 а.с.10-12, 16-17, 19-22, 118-121, 132-133, 144-145, 156-160), котрі надані стороною обвинувачення та були досліджені судом, однак не відображені у вироку вище, з огляду на положення частини четвертої статті 95 КПК України.
Також, суд вважає неналежними доказами та не приймає до уваги при винесенні вироку протокол отримання зразків для експертизи від 24 листопада 2024 року, супровідний лист про направлення постанови про призначення судової-молекулярно-генетичної експертизи від 29 листопада 2024 року (том 2 а.с.182-183) та висновок експерта №СЕ-19/111-24/71085-ФП від 20 грудня 2024 року (том 2 а.с.203-209), виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Оскільки вказані докази, хоча й отримані у передбаченому КПК України порядку, однак не підтверджують існування чи відсутність будь-яких обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а тому є неналежними доказами та не приймаються судом до уваги.
Крім того, за результатами розгляду даного кримінального провадження стороною захисту було заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом протокол пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 жовтня 2024 року.
Так, згідно вказаного протоколу свідок ОСОБА_21 , в присутності двох понятих, повідомив, що може впізнати особу, яка виїжджала з ЖК «Комфорт таун» з велосипедом в період часу з 03.10.2024 року 21 година 12 хвилин по 04.10.2024 року 04 година 10 хвилин, та повідомив, що з впевненістю може вказати на особу, що зображена під номером 1, за ямочками на обличчі, трохи сива щетина та коротка зачіска (том 2 а.с.54-56).
Разом з тим, до даного протоколу не долучено довідки або іншого документу, який би ідентифікував осіб, зображених на фото у протоколі з відповідною нумерацією, тобто взагалі відсутнє зазначення про те, хто є тією особою (ПІБ), яку свідок впізнав на відповідному фото (відомості щодо анкетних даних особи не зазначені).
Аналізуючи вказаний доказ суд враховує, що згідно статті 228 КПК України перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо зясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути предявлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явлення особи для впізнання.Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред?являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд, оцінюючи зазначений доказ у даному кримінальному провадженні на відповідність його вимогам КПК, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 грудня 2012 року). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України'від 11 квітня 2013 року).
Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, перевіривши даний протокол на предмет його належності та допустимості, суд доходить висновку про те, що зазначений протокол впізнання є недопустимим доказом по справі, оскільки отриманий із порушенням норм діючого кримінально-процесуального закону, тому не приймається судом до уваги під час ухвалення вироку по справі.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема щодо того, що він не вчиняв інкримінованих йому діянь, оскільки його показання в судовому засіданні є суперечливими та не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними показаннями потерпілих і свідків, та розцінюються судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд розцінює показання обвинуваченого як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, а версію, висунуту обвинуваченим на свій захист, суд вважає неспроможною, яка не відповідає встановленим безпосередньо судом обставинам справи.
В той же час показання потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , а також свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_23 суд вважає послідовними, оскільки, допитані у судовому засіданні, вони давали чіткі та логічні покази, які узгоджуються між собою, деталізуючи їх, вони повністю відповідають фактичним обставинам справи та дослідженими судом доказам. Суд розцінює їх як достовірні, приймає як доказ вини обвинуваченого і вважає, що вони в сукупності з іншими дослідженими судом доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку по справі.
Щодо доводів сторони захисту про певні розбіжності у показах свідків, які останні надали під час досудового розслідування та у суді, суд вважає їх не суттєвими з урахуванням тривалого часу, що минув з моменту вчинення злочинів, що підтверджено в судовому засіданні в тому числі самими свідками.
У ході судового розгляду даного кримінального провадження судом були ретельно перевірені доводи сторони захисту щодо невчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України, та визнані такими, що не відповідають дійсності та спростовуються зібраними і дослідженими під час судового розгляду доказами.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 та наявність в його діях складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд також враховує правову позицію, Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 квітня 2018 року у справі № 658/1658/16-к.
Зокрема, суд враховує, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 , у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною четвертою статті 185 КК України.
Підстав, у відповідності до частини третьої статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати також як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує відповідно до статтей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, стан його здоров'я та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи тяжкість покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , у відповідності до статті 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до статті 67 КК України, судом також не встановлено.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується з посередньої сторони, стан його здоров'я, спосіб життя (раніше судимий за злочини проти власності, неодружений, офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності його особи); ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме класифікацію за статтею 12 КК України, яка визначається не тільки положеннями статті 12 КК України, виходячи з формального критерію та виду і розміру покарання, а і фактичними обставинами, при яких було вчинено злочини, суспільну небезпечність останніх, який передбачений розділом VI Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення проти власності», обставини вчинення кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до вчиненого; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у межах санкції частини четвертої статті 185 КК України у виді позбавлення волі.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року за частиною четвертою статті 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням відповідних обов?язків, передбачених статтею 76 КК України.
Таким чином, інкриміновані кримінальні правопорушення ОСОБА_7 було вчинено в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому у відповідності до вимог частини третьої статті 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 (не одружений, офіційно не працює, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває), суд дійшов висновку, щодо призначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за правилами, передбаченими частиною першою статті 71 КК України, яка передбачає можливість часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі частини п?ятої статті 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 термін його попереднього ув'язнення - з 24 листопада 2024 року.
Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 320 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта № 5005/24 від 30 жовтня 2024 року), 320 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта № 5421/24 від 04 грудня 2024 року) та 4774 гривень 40 копійок за проведення судової фотопортретної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-24/71085-ФП від 20 грудня 2024 року). Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 24 листопада 2024 року, зарахувавши попереднє ув'язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 5414 (п?ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 40 копійок.
Речові докази: комп?ютерний лазерний диск, на якому записані відеофайли в кількості 102 одиниць, комп?ютерний лазерний диск, на якому записані відеофайли в кількості 2 одиниць з назвами «4KPP outKPP_20241003211230_20241003211300_20216109302» та «2KPP-outKPP_20241004031709_20241004031739_20346304402» комп?ютерний лазерний диск, на якому записані відеофайли в кількості 2 одиниць з назвами «Video 1» «Video 2», які приєднано до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження; дитячий велосипед синьо-білого кольору, моделі: «Cube KID 200», номер рами WOW56233K, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_16 , - залишити їй; зимову куртку, яка була вилучена під час особистого обшуку від 24 листопада 2024 року, яку передано на зберігання до камери схову речових доказів, - повернути ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також направити для відома іншим учасникам судового провадження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1