21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17221/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 ( суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/17221/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу - ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за періоди: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року;
зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу - ОСОБА_1 суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року (з урахуванням раніше виплачених коштів);
зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_2 видати позивачу ОСОБА_1 оновлену довідку про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, до якої включити періоди такої участі: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року, з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року, з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав таке. За результатом опрацювання наданих документів, на підставі визначених нормативними актами критеріїв виплати додаткової винагороди, вбачається факт неповного нарахування та виплати лейтенанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 22.02.2022 за періоди з 17.08.2024 по 30.11.2024, а саме необґрунтованого зменшення її розміру зі 100000 гривень до 30000 гривень.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 20.02.2026 року дійшов висновків на підставі яких вимоги позивача задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу - ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за періоди: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року. Зобов'язано відповідача Військову частину НОМЕР_3 та виплатити позивачу ОСОБА_1 суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року (з урахуванням раніше виплачених коштів). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом визнано передчасними вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 оновлену довідку про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, до якої включити періоди такої участі: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_2 про видачу оновленої довідки про безпосередню участь у бойових діях та відсутня відмова у видачі такої довідки.
З апеляційною скаргою звернувся відповідач, виклавши обставини, на які посилався у відзиві на позовну заяву. Апелянт зазначив, що помилковим є посилання позивача на те, що на нього розповсюджується норма передбачена пунктом 2 розділу XXXIV Порядок № 260 про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., а саме: «під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту)», оскільки жодних доказів безпосередньої участі у веденні бойових дій на лінії бойового зіткнення позивача не існує.
Позивач, в оспорюваний період, виконував завдання, які йому були визначені бойовими розпорядженнями, без його залучення на лінії бойового зіткнення з противником. Сама по собі постановка завдання військовослужбовцям та перебування його в зоні бойових дій не породжує безальтернативного обов'язку командира військової частини на виплату тієї, або іншої додаткової винагороди.
Виплата додаткових винагород здійснюється виключно за результатами виконаних, кожним окремим військовослужбовцем, бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до картки особового рахунку Позивача (додана Позивачем до позовної заяви), в оспорюваний період з 17.08.2024 по 31.08.2024; з 01.09.2024 по 30.09.2024; з 01.10.2024 по 31.10.2024; з 01.11.2024 по 30.11.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, за які йому було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн.
Таким чином, на даний час підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди Позивачу в розмірі 100 000 грн. відсутні.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Віпдовідач подав заперечення на відзив, в якому заперечив проти вимог поданого відзиу.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Апеляційним переглядом справи встановлено, наказом командира в/ч НОМЕР_2 №4 від 14.03.2022 року вважати призначеним до в/ч НОМЕР_2 солдата запасу ОСОБА_1 відповідальним виконавцем групи персоналу, вос - 901547А, шпк “старший солдат». Вважати таким, що з 14.03.2022 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом №285 від 04.08.2023 року прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, присвоєно первинне військове звання офіцерського складу молодший лейтенант і призначено до військової частини НОМЕР_2 :
1. молодшого сержанта ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу в/ч НОМЕР_2 . ВОС -2905003.
06.09.2024 року, 06.10.2024 року, 06.11.2024 року та 06.12.2024 року начальник штабу, заступник командира вч НОМЕР_2 , ОСОБА_2 подавав рапорти до командира вч НОМЕР_2 щодо здійснення виплат військовослужбовцям управління вч НОМЕР_2 у тому, що зокрема ОСОБА_1 з з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року, з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року, з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, 01.11.2024 року по 30.11.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказом Головнокомандувача ЗСУ, а саме на території Краснопільської СТГр Сумського району Сумської області.
Підставою рапортів вказані Бойові розпорядження та бойові накази.
Означеними рапортом начальник штабу просив командира включити особовий склад управління в/ч НОМЕР_2 відповідно до п. 2 розділу 34 наказу Міністра Оборони України від 09.06.2018 року №260, до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 10000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях у серпні-листопаді 2024 року.
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.10.2024 №13/650, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , лейтенант ОСОБА_1 18.09.2024 отримав мінно-вибухову травму за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань згідно бойового розпорядження в АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 №349 від 09.12.2024 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
21.02.2025 року та 08.04.2025 року представник позивача звертався до відповідача та третьої особи, зокрема, щодо нарахування та виплати спірної винагороди позивачу та надання нової довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2024 рік з урахуванням проведених виплат.
02.03.2025 року в/ч НОМЕР_2 надала відповідь на адвокатський запит, де вказала таке. Відповідно до БР командира в/ч НОМЕР_4 №1398т від 11.06.2024 року, бойового наказу командира в/ч НОМЕР_2 №33/БН/т від 11.06.2024 року та з метою ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, в періоді з 01.08.2024 року по 31.12.2024 року, всьому особовому складу військової частини НОМЕР_2 , в т.ч., переліченим військовослужбовцям у запиті, були визначені наступні БР командира в/ч НОМЕР_2 : №413дск від 01.08.2024 року, №490дск від 01.09.2024 року, №550дск від 01.10.2024 року, №609дск від 01.11.2024 року, №651дск від 01.12.2024 року. Територія, на якій в/ч НОМЕР_2 виконувала бойові завдання за призначенням, відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ №400 від 03.09.2024 року, №461 від 04.10.2024 року, №503 від 02.11.2024 року, №546 від 04.12.2024 року, №5 від 03.01.2025 року - визначена як дата, що відносить до районів ведення воєнних дій.
До даної відповіді долучено зокрема Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 14.03.2025 року № 13/223 визначено, що лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з період з 17.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.04.2023 по 11.04.2023; 29.06.2023 по 29.06.2023; з 01.07.2023 по 25.07.2023; з 30.07.2023 року по 31.07.2023 року, з 01.08.2023 року по 06.08.2023; з 10.08.2023 по 19.08.2023; з 21.08.2023 по 31.08.2023; з 01.09.2023 по 12.09.2023; з 25.09.2023 року по 28.09.2023, з 29.09.2023 по 30.09.2023; з 01.10.2023 по 08.10.2023; з 11.10.2023 по 16.10.2023; з 18.10.2023 року по 18.10.2023, з 20.10.2023 року по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 02.11.2023; з 06.08.2024 по 16.08.2024; брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Вищетарасівка, н.л. Чортомлик, Дніпропетровська обл., с. Очеретино, смт Бердичі, Донецька обл., н.п Угроїди, Краснопільської СТГ. Сумського району. Сумської області. н.п.
Відповідно до картки особового рахунку Позивача, в оспорюваний період з 17.08.2024 по 31.08.2024; з 01.09.2024 по 30.09.2024; з 01.10.2024 по 31.10.2024; з 01.11.2024 по 30.11.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, за які йому було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.
Позивач звернувся до суду, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу - ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за періоди: з 17.08.2024 року по 31.08.2024 року; з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року; з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року; з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень.
Відповідно до абз. 2 п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міноборони від 07.06.2018 №260, під час дії воєнного стану, додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень за період виконання бойових (спеціальних) завдань виплачується:
1) за умови обов'язкового перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме за період виконання бойових (спеціальних) завдань (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
-з виявлення повітряних цілей противника;
-із здійснення польотів, ведення повітряного бою;
-з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
-медичному персоналу медичних частин та підрозділів.
2) без умови обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах здійснення таких заходів (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
-під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
-на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
-з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
-з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
-кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
-з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до вимог, визначених абзацом першим пункту 1 рішення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з, для підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (додаток 1 до рішення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Військовослужбовцям, які відряджені з різних військових частин для виконання бойових (спеціальних) завдань до зведених підрозділів (військових частин), які включені в угруповання військ (сил) Сил оборони держави, підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється командиром цього підрозділу (військової частини) за формою довідки, визначеної рішенням Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з.
Щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Відповідно до абз. 18 п. 2 розд. XXXIV Порядку виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання із всебічного забезпечення, в районах ведення воєнних (бойових) дій.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди таким військовослужбовцям здійснюється з розрахунку 100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у таких умовах).
Щодо документів, які підтверджують залучення військовослужбовців до здійснення всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил).
Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 02.03.2023, залучення військовослужбовців до здійснення всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави здійснюється на підставі бойового (логістичного) розпорядження командира військової частини (підрозділу) щодо здійснення заходів із всебічного забезпечення органів військового управління, військових частин (підрозділів) діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави.
Таким чином, для того щоб претендувати на виплату 100 000 гривень, військовослужбовець повинен брати безпосередню участь у бойових діях або виконувати завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення (на "нулі") на глибині першого ешелону оборони чи наступу до батальйону включно, що підтверджується чітким переліком бойових документів.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. є:
-безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
-безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 Міністерством оборони України уточнено механізм та умови виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям Збройних Сил України Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
-бойовий наказ (бойове розпорядження);
-журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
-рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №400/10311/23 від 06.08.2024року, для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем:
-бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
-бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
-бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
-завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
-бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
-бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
-виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
-здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
-здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
-виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
-100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
-30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25.03.2022 № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
-бойовий наказ (бойове розпорядження);
-журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
-рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 14 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем:
-бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
-бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
-бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 зазначено: Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
-бойовий наказ (бойове розпорядження);
-журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
-рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення.
За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII Про оборону України бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
В бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
В бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій).
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168.
Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин указаними документами.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач як військовослужбовець виконував спеціальні бойові завдання та заходи, які у розумінні Постанови № 168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин указаними документами.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 в адміністративній справі №160/17221/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 травня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко