Справа № 755/6808/26
Провадження №: 3/755/3075/26
"20" травня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мирнограда Донецької обл., громадянина України, працюючого барбером у Underground Barbershop, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, -
ОСОБА_1 20 квітня 2026 року об 11 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Євгена Сверстюка, 1, у місті Києві, де під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Infiniti, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній вебсторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно з якою жодне з її положень не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування чи обмеження визнаних прав і свобод.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Приписи КпАП України, зокрема стаття 268 цього Кодексу, визначаючи коло процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, не містять положень, що дозволяли б ухилятися від явки до суду. Зазначена особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої права та сприяти судовому розгляду в межах строків, визначених статтею 38 КпАП України.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, пояснення учасників ДТП,- установив таке.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Диспозицією статті 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, про те, що, рухаючись заднім ходом на вузькій ділянці дороги, він не побачив автомобіль Infiniti, номерний знак НОМЕР_2 , з яким здійснив зіткнення (а. с. 4).
Статтею 245 КпАП України передбачено ряд завдань, серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин суд, враховуючи письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів на проїзній частині в момент ДТП та зафіксовані у схемі місця пригоди механічні пошкодження, - дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, на підставі ст. 40-? КпАП України, судовий збір у провадженні підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Також ч.1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи особи або за місцезнаходженням її майна в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.33, 40-?, 124, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО