ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/112/26
провадження № 2/753/2986/26
12 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Котенко Р. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бойко К. В.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У січні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва від представника позивача, адвоката Приймак Аліни Олександрівни надійшла позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якій вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07 липня 2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2022 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2021 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 старшій дитині ОСОБА_4 виповнилось 18 років, у зв'язку з чим припинено нарахування аліментів на обох дітей. Молодша донька проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Відповідач самостійно аліменти не сплачує, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті в судове засідання на 12.03.2026.
11 березня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій остання також підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
Також, 11 березня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про проведення розгляду справи без участі відповідача, у якій останній також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов'язковою, враховуючи подані позивачем та відповідачем заяви, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 липня 2003 року, який був розірваний рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2022 у справі № 753/4393/21.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданим 10 червня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції Київської області.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2022 у справі № 753/4393/21 було також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2021 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На виконання вищевказаного рішення, видано виконавчий лист на підставі якого державним виконавцем Березанського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 від 08.06.2022, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.
Старшій дитині ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилось 18 років.
На сьогоднішній день, молодша донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено з Витягів з реєстру територіальної громади № 2025/018397780 та 2025/018398433 від 09.12.2025.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України).
Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частин 1-3 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст.ст. 81,89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження: стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності або відсутності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків; наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, стягувачем аліментів у відповідності до положень ст. 182 СК України суду не доводились.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває у працездатному віці, отже, має змогу працювати, отримувати дохід та надавати достатню матеріальну допомогу на утримання своїх дітей. Будь-які дані про незадовільний стан здоров'я самого відповідача в матеріалах справи відсутні, як відсутні і дані про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків тощо.
Будь-які інші обставини, що мають істотне значення для вирішення питання щодо стягнення аліментів та визначення їх розміру судом не встановлено і враховуючи все вище зазначене, з урахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, суд, виходячи із якнайкращого забезпечення інтересів дитини, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у частці від його доходу, яка відповідає положенням ч. 5 ст. 183 СК України, тобто становить 1/4 частку від всіх доходів платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи, що позов подано до суду 02 січня 2026 року, саме з цієї дати позивачка має право на стягнення аліментів.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову, за результатами розгляду справи судом, з урахуванням коефіцієнту, що застосовується при сплаті судового збору при поданні позовної заяви через підсистему "Електронний суд", судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 1 064,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя Р. В. Котенко