Справа № 752/12207/18
Провадження по справі № 1-кс/752/3958/26
іменем України
"22" травня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні №12018100010004810 від 18.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участі представника - ОСОБА_3
встановив:
11.05.2026 через систему Електронний суд ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва скаргу на постанову дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві від 20.11.2025, яка винесена у кримінальному провадженні №12018100010004810 від 18.05.2028 за ч.2 ст.125 КК України.
В обґрунтування вимог представник вказує, що дізнавач не вчинив жодних слідчих, процесуальних дій для перевірки викладених у заяві ОСОБА_4 від 17.05.2018 обставин, в якій його довірителька повідомляла про спричинення 13.03.2017 громадянином ОСОБА_5 тілесних ушкоджень її неповнолітньому сину ОСОБА_6 , та безпідставно закрив кримінальне провадження.
Так, закриваючи провадження дізнавач посилався на положення п.2 ч.1 ст. 284 КК України, яка передбачає підставою для закриття відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Між тим, за текстом постанови дізнавач не встановив чи відбувалася подія кримінального правопорушення, хто є її учасником, до яких наслідки вона призвела, чи є у діях особи, яка вчинила діяння склад правопорушення тощо. За текстом постанови міститься виклад норм КПК України, які передбачають закриття провадження з підставі закінчення строків притягнення до відповідальності. Крім того, представник вказував, що у резолютивній частині постанови відсутнє рішення, яке постановив дізнавач.
Також представник вказав, що постанова про закриття провадження була направлена та отримана ним та ОСОБА_4 лише 05.05.2026 тому вважає, що строки на її оскарження не пропущені.
Представник вважає постанову дізнавача незаконною та необґрунтованою та просить скасувати.
В судовому засіданні представник скаргу підтримав. Надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі. Не заперечував проти розгляду скарги без участі ОСОБА_4 .
Дізнавач ОСОБА_7 , чия постанова оскаржується, на судовий виклик не зв'явилася. За наявною у слідчого судді інформації, вона звільнена з займаної посади. Іншу уповноважену особу начальник відділу дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві на виклик суду для участі у судовому засіданні, зокрема і дослідженні матеріалів кримінального провадження № 12018100010004810 від 18.05.2018 не направив.
Відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу, заслухавши доводи представника потерпілої, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Дана скарга з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подана до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом є відділ дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві.
Судом за змістом постанови встановлено, що 18.05.2018 до ЄРДР за №12018100010004810 були внесені відомості за заявою ОСОБА_4 , в якій остання повідомила про спричинення громадянином ОСОБА_5 13.03.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_6 , 2001р.н. Попередня кваліфікація ч.2 ст.125 КК України.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 1805.2019 кримінальне провадження закрито на підставі ч.1 ст.284 КПК України, 07.10.2024 прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва вищезазначена постанова була скасована та 09.10.2025 провадження направлено за підслідністю до відділу дізнання Голосіївського УКП ГУНП у м. Києві.
Постановою дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві віл 20.11.2025 кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Закриваючи провадження у постанові від 20.11.2025 дізвавач вказала, що під час досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру. А дії невстановленої особи кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, санкція якої передбачає найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до 2-х років .
Дізнавач вказує на те, що строк проведення досудового розслідування у формі дізнання з урахуванням положень ст. 5, 219, 615 КПК України, а також ст. 49 КК України може складати не більше ніж три роки. На думку дізнавача, оскільки строк притягнення винуватої особи за ч.2 ст. 125 КК України закінчився 18.10.2020, а слідчі (розшукові) дії відповідно до положень ст. ч.8 ст. 223 КПК України не можуть проводитися, досудове розслідування підлягає закриттю.
Надаючи оцінку доводам представника з приводу законності та обґрунтованості постанови про закриття, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження кримінального провадження, з урахуванням положень зокрема і ст. 91 КПК України, означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Як було встановлено, 07.10.2024 прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва постанова слідчого про закриття провадження №12018100010004810 була скасована та 09.10.2025 провадження направлено за підслідністю до відділу дізнання Голосіївського УКП ГУНП у м. Києві.
Відповідно до ч.1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Так, згідно із п.7) ч.2 ст. 40-1 КК України дізнавач уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК України.
Між тим, зі змісту постанови дізнавача, яка оскаржується, слідчим суддею встановлено, що жодні процесуальні рішення чи дії дізнавачем у даному провадженні не здійснювались. Зокрема постанова не містить висновків про те, що відбулася події кримінального правопорушення, хто її вчинив, та чи є у діянні особи склад кримінального правопорушення тощо.
Щодо закриття кримінального провадження таке рішення відповідно положень ст. 2, 283-284 КПК України є одним із способів закінчення досудового розслідування, та воно може бути прийнято лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки зібраних та перевірених доказів, та у інших випадках, встановлених ст. 284 КПК України. При цьому постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим за наслідками проведення досудового розслідування. Окрім того, у постанові повинно бути викладено обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Зміст оскаржуваної постанови дізнавача про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки зводиться до загальних формулювань. Як було зазначено, жодної процесуальної дії та/або рішення дізнавачем не проводилося та не приймалося. Висновок про завершення строків досудового розслідування, про що зазначено у постанові, є необґрунтованим зокрема з тих підстав, що під час досудового розслідування не було встановлено обставин кримінального правопорушення, їм не дана належна кваліфікація.
Строки досудового розслідування встановлені у ст. 219 КПК України, частина 1 якої регламентує, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру. Така редакція статті була чинною як на момент визначення органу досудового розслідування у формі дізнання, так і на і на дату винесення постанови дізнавачем.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків, регламентовані главою 25 КПК України. так, ч.2 ст. 298 КПК України визначає, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Аналіз положень вказаної Глави КПК, також дає підстави дійти висновку, що строки досудового розслідування кримінальних проступків, обчислюються з дати повідомлення про підозру, або затримання особи.
Між тим, як встановлено з постанови, у даному провадженні про підозру нікому не повідомлялося, особи не затримувалися. Тому. строк досудового розслідування відповідно до положень ст.219 КПК України навіть не розпочався.
Крім того є безпідставними висновки дізнавача щодо застосування положень ст. 5 КК України, оскільки у даному випадку є визначальною рішення, яке приймає дізнавач, а не дата події.
Частина 1 статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження може бути закрито в разі, якщо:
1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння;
5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством;
8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
9) стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені ст. 212 КК України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до пунктів 1-1 та 1-2 ч.2 ст. 284 кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 ч.1 вищезазначеної статті.
Відповідно до ч.4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зміст постанови дізнавача, свідчить про те, що фактично дізнавач дійшов висновку, що існують підстави для закриття кримінального провадження
На підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, але таке рішення дізнавач не була уповноважена увалювати, оскільки його ухвалює суд за клопотанням прокурора.
Посилання у постанові дізнавача на п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, як на підставі для закриття, не ґрунтується із змістом мотивувальної частини постанови.
Наведені обставини дають слідчому судді дійти висновку, що постанова дізнавача не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України оскільки у мотивувальній частині відсутній зміст обставин, які дізнавачем визначені як підстави для прийняття постанови, а мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України протирічать один одному. Крім того, резолютивна частина не містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення.
За таких обставин, рішення про закриття кримінального провадження є таким, що підлягає скасуванню відповідно до п.1 ч.2 ст. 307 КПК України.
Направити ухвалу до відділу дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві для здійснення досудового розслідування та прийняття відповідного рішення.
Керуючись ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
скаргу представника задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 20.11.2025 у кримінальному провадженні №12018100010004810 від 18.05.2018 про закриття кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1