13 травня 2026 року місто Київ
справа № 757/51050/21-ц
провадження № 22-ц/824/4082/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року, постановлену у складі судді Остапчук Т.В.-
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргової розписки недійсною.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2022 року була призначена почеркознавча експертиза за клопотанням відповідача у справі. Згідно висновку експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року зазначено, що встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_2 в досліджуваних борговій розписці від 1 травня 2020 року та договору поруки від 1 квітня 2021 року та особою, зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів так і розбіжностей.
Під час експертного дослідження експертом були використані як вільні зразки підпису ОСОБА_4 та інші документи (в кількості 13 шт.), оригінали яких були надані в судовому засіданні від 23 квітня 2023 року адвокатом Свірського В.С. Оскільки відповідач ОСОБА_2 , зацікавлена особа у справі, він особисто сформував надані експерту документи та надав такі до суду, разом з вільними зразками підпису, відповідно такі документи не можуть вважатись вільними зразками підпису, оскільки отримані у невстановлений процесуальним законом спосіб.
Дослідження експертами документів, як вільних зразків підпису ОСОБА_2 , призвело до неможливості встановити чи підписував ОСОБА_2 досліджувані документи - розписку та договір поруки. Разом з цим, відповідач ОСОБА_2 в офіційних документах, які суд витребував вже після проведення почеркознавчої експертизи, в період 2019 - 2023 роки, власноручно писав та ставив свій підпис звичним почерком, а не навмисно зміненим. Також, як зразки підпису ОСОБА_2 , експертами були досліджені умовно вільні зразки підпису, тобто підписи які містяться в процесуальних документах наданих відповідачем у даній цивільній справі, після відкриття провадження. У цих документах ОСОБА_2 також навмисно змінив підпис. Як убачається з офіційних документів, які витребуванні судом вже після проведення експертизи, в той самий період часу, ОСОБА_2 на документах в АТ КБ «Приват банк» та в матеріалах адміністративних проваджень, що знаходились на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, ставив інакші підписи.
Висновок експерта фактично не відповів на поставленні питання суду, оскільки висновок не підтвердив і не спростував належність підпису ОСОБА_2 у досліджуваних розписці та договору поруки.
Після проведення експертизи, судом були витребуванні матеріали адміністративних справ та документи з АТ КБ «Приват банк», в яких міститься підпис та почерк відповідача ОСОБА_4 і в цих документах є дійсно вільні зразки його почерку та підпису. Відповідач ОСОБА_5 в письмових запереченнях проти основного позову, заперечує не тільки факт підписання боргової розписки від 1 травня 2020 року, а й сам факт написання цієї розписки ним власноручно. Тому перед експертами необхідно поставити ще одне додаткове питання: чи виконано рукописний текст у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68800 доларів США, ОСОБА_2 чи іншою особою. Таке питання перед експертизою проведеною за клопотанням відповідача не ставилось.
Враховуючи наведене, позивач просив призначити у справі додаткову судово-почеркознавчу експертизу, в якій дослідити зразки підпису та почерку відповідача в додаткових документах витребуваних судом з АТ КБ «ПриватБанк» та Шевченківського районного суду м. Києва, проведення експертизи доручити експертній установі - Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ), перед експертами поставити ряд запитань.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року відновлено провадження у справі 757/51050/21-ц.
Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргової розписки недійсною - задоволено.
Призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
-Чи виконано рукописний текст у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68800 доларів США, ОСОБА_2 , чи іншою особою?
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68800 доларів США, ОСОБА_2 , чи іншою особою?
- Чи виконано два підписи від імені ОСОБА_2 у договорі поруки від 1 квітня 2021 року, ОСОБА_2 , чи іншою особою?
Провадження у справі 757/51050/21-ц зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Скрипчук М. Є. 3 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На думку Відповідача-1 зазначена ухвала є необґрунтованою, а отже підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
По-перше, суд не обґрунтував, чому саме перелічені «вільні» зразки підписів і почерку відповідача за 2019-2023 рр. є придатними для ідентифікаційного дослідження підписів на спірних документах 1 травня 2020 року і 1 квітня 2021 року з огляду на їх походження; немає аналізу причин невизначеності попереднього висновку 18 серпня 2023 року і чи усуває новий масив зразків ці причини.
По-друге, частина питань у редакції ухвали є оціночними/навідними або дублюють один одного без зв'язку з конкретними ознаками підпису на спірних документах, що створює ризик виходу експерта за межі спеціальних знань та предмета спору, всупереч висновкам вищих інстанцій у цій справі про необхідність чіткого, нейтрального переліку питань Судом першої інстанції не проводилася перевірка належності «вільних» зразків і ризику їх невідповідності умовам виконання спірних підписів, частина зразків походить із банківських і судових документів різних років; суд не встановив, чи виконані вони у порівнюваних умовах, що є критично важливим у почеркознавстві, особливо після невизначеного висновку 18 серпня 2023 року. Без таких перевірок є ризик знову отримати неконклюзивний результат, що суперечить завданню процесуальної економії та попереднім вказівкам судів вищих інстанцій у цій справі. З тексту оскаржуваної ухвали не вбачається, що судом аналізувався висновок експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року в частині проведеного дослідження підпису Відповідача-1. За основу оскаржуваної ухвали покладено текст клопотання позивача, власних висновків суд першої інстанції не зробив.
Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористалися.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Скрипчук М.Є. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направлене на його поштову адресу повідомлення повернуто до суду без вручення. Подане адвокатом Скрпичук М.Є. клопотання про зупинення провадження у цій справі через те, що ОСОБА_3 перебуває у складі Збройних Сил України, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки адвокат Скрипчук М.Є. інтереси ОСОБА_3 у цій справі не представляє, останній особисто з таким клопотанням не звертався.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, вислухавши пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення належності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.
Основні завдання, перелік питань, вирішуваних експертизою, а також порядок проведення почеркознавчої експертизи визначено главою 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).
У пунктах 1.3 та 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Відповідно до методики проведення експертиз об'єкти, що надходять на дослідження, поділяються на дві групи:- об'єкти, що ідентифікують (досліджуваний (спірний) об'єкт); - об'єкти, за допомогою яких ідентифікують (зразки почерку, підпису). Зразки почерку (підпису) поділяються на: вільні - тексти (підписи), виконані особою самостійно, власноручно, до виникнення кримінальної (цивільної) справи і не у зв'язку зі справою, за якою проводиться експертиза, коли виконавець не припускав, що вони можуть бути використані як порівняльний матеріал при проведенні експертизи; умовно-вільні - тексти (підписи), виконані особою після порушення кримінальної (цивільної) справи, переважно пов'язані з даною справою, але не спеціально для експертизи (наприклад, пояснення у справі, власноручно написані показання, скарги тощо); експериментальні - тексти (підписи), що виконуються особою під диктування (для текстів) чи самостійно у присутності особи, яка здійснює відібрання порівняльних зразків спеціально для експертизи; такі зразки поділяються на: звичайні - для відбору яких не створюються спеціальні умови; спеціальні - для відбору яких штучно створюються умови, максимально наближені до умов виконання рукопису, що підлягає дослідженню.
Матеріали для порівняння в почеркознавчій експертизі - це зразки почерку (підпису) ймовірного виконавця рукопису, що досліджується, в різних документах, які надані на експертизу.
Інформація, яку несуть зразки для порівняльного дослідження об'єктивна, відображає існуючі зв'язки, не є речовими доказами, але мають самостійне значення виступаючи об'єктами, які повинні сприяти дослідженню почерку особи, для встановлення обставин, які мають значення для провадження.
До основних вимог, які необхідно виконувати при підборі порівняльного матеріалу - зразків, належать достатність та достовірність.
Достатність - з точки зору якості та кількості. 3іставлюваність матеріалів для порівняння в почеркознавчій експертизі - якість зразків почерку (підпису) ймовірного виконавця рукопису, який досліджується, що полягає у відповідності порівняльного матеріалу рукопису, що надійшов на дослідження, за мовою, видом документа, його змістом, часом та умовами виконання. Співставлення зразків є необхідною передумовою проведення глибокого та всебічного порівняльного дослідження в процесі ідентифікації. Достатня кількість зразків означає такий їхній обсяг, який би забезпечував можливість повного та всебічного співставлення усіх ознак, які містяться у рукописі (підписі).
Достовірність матеріалів для порівняння в почеркознавчій експертизі - безперечність походження рукописів від осіб, в якості зразків почерку (підпису) яких вони направлені на експертизу. Забезпечується слідчим або судом шляхом здійснення установленої законом процедури, яка дозволяє переконатися у безперечній належності зразків почерку певній особі.
Достовірність вільних і в ряді випадків умовно-вільних зразків забезпечується шляхом пред'явлення відповідних рукописів особам, від імені яких вони значаться або належність яким припускається; достовірність експериментальних зразків - виконанням відповідних рукописів конкретною особою в присутності слідчого або суду. У випадку сумніву експерта в достовірності зразків останні повертаються органу, яким було призначено експертизу, для з'ясування їх походження. Під належною якістю зразків розуміється їхня порівнянність із досліджуваним об'єктом по ряду своїх характеристик. А саме: зразки повинні бути виконані тією ж мовою, що і досліджуваний документ, тому що інша мова передбачає іншу писемність із своєрідною будовою букв; розрив у часі виконання зразків та досліджуваного документа був мінімальним; вільні зразки за своїм змістом і цільовим призначенням належали до того ж виду документів, що і досліджуваний документ.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики та поруки у розмірі 2 553 390 грн., а також стягнути зі ОСОБА_2 пеню, три відсотки річних та проценти за користування грошима. На підтвердження позовних вимог посилався на боргову розписку від 1 травня 2020 року та договір поруки від 1 квітня 2021 року, підписану ОСОБА_2 .
У свою чергу, ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просив визнати боргову розписку від 1 травня 2020 року недійсною, посилаючись на те, що договір позики з позивачем не укладав, кошти не отримував, а підпис у борговій розписці йому не належить та є сфальсифікованим.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року за клопотанням ОСОБА_2 у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта від 18 серпня 2023 року, встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_2 у борговій розписці від 1 травня 2020 року та договору поруки від 1 квітня 2021 року та особою? зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів так і розбіжностей.
Під час експертного дослідження експертом використані як вільні зразки підпису ОСОБА_2 наступні документи в кількості 13 шт.: платіжна квитанція від 10 травня 2022 року (т. 1 а.с 221); платіжна квитанція від 21 грудня 2021 року (т.1 а.с 222); платіжна квитанція від 28 грудня 2021 року (т.1 а.с 223); акт про списання товарів від 25 квітня 2022 року (т. 1 а.с.224); наказ №7/9-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.24); наказ №7/6-К від 14 червня 2021 року (т.2 а.с.25); наказ № 7/8-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.26); наказ № 7/5-К від 14 вересня 2021 року (т.2 а.с.27); наказ №7/7-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.28); наказ №7/4-К від 14 вересня 2021 року (т.2 а.с.29); наказ №7/3-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с.30); наказ №7/2-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с.31); Наказ №7/1-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с. 32).
Оригінали зазначених документів надані у судовому засіданні від 23 квітня 2023 року адвокатом Свірського В.С., ці накази підписані ОСОБА_2 , як директором ТОВ «Фендом Сіті».
Висновок експерта фактично не відповів на поставленні питання суду, оскільки висновок не підтвердив і не спростував належність підпису ОСОБА_4 у досліджуваних розписці та договорі поруки.
Після проведення експертизи, з Шевченківського районного суду міста Києва, судом витребувані матеріали адміністративних справ та документи з АТ КБ «Приват банк», у яких міститься підпис та почерк відповідача ОСОБА_2 і в цих документах є дійсно вільні зразки його почерку та підпису.
Заперечуючи проти висновків цієї експертизи, позивачем до суду подано клопотання про приєднання консультативного висновку з рецензування висновку експерта від 18 серпня 2023 року, виконаний ТОВ «Центром судових експертиз «Норма», датоване 20 вересня 2023 року складений експертом Панчошнік І.З., в якому викладені зауваження до проведеної КНДЕКЦ (експертом Вапіровою Н.) експертизи та рекомендовано провести повторну або додаткову експертизу.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року призначено повторну судову почеркознавчу експертизу.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2024 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що в разі необхідності здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не додаткова експертиза.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року за клопотанням позивача призначено експертизу з урахуванням висновків апеляційного суду та у зв'язку з наявністю в матеріалах справи нових документів, на яких містяться вільні зразки підпису та почерку відповідача ОСОБА_2 (витребуваних ухвалою Печерського районного суду від 21 вересня 2023 року), що не були предметом дослідження при проведенні першої експертизи, допитавши в судовому засіданні експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою з'ясування обставин за умовами яких, суд буде спроможний ухвалити справедливе та законне рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для проведення ще однієї експертизи у цій справі з урахуванням нових, отриманих на запит суду документів, які ще не досліджувались експертами, однак, зважаючи на обставини справи та їх походження, об'єктивно містять необхідну для проведення дослідження інформацію, що дадуть змогу експертам провести обґрунтоване дослідження.
Як установлено судами, оригінали документів, що були досліджені експертами, надані у судовому засіданні 23 квітня 2023 року адвокатом Свірського В.С..
Згідно висновку експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року, встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_2 у досліджуваних борговій розписці від 1 травня 2020 року та договору поруки від 1 квітня 2021 року та особою зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів, так і розбіжностей.
Тобто, поставлені експертам запитання залишились без відповідей, що з урахуванням предмету позову є тією обставиною, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, оскільки для правильного вирішення спору, суду необхідно встановити чи дійсно на розписці від 1 травня 2020 року та договорі поруки від 1 квітня 2021 року міститься підпис відповідача, чи навпаки, такі докази не підтверджують заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, у змагальному процесі позивач повинен довести вимоги, на які він посилається, відповідач заперечення, які висуває проти заявлених позовних вимог. а суд повинен забезпечити змагальність сторін процесу. Тобто у суду, а не лише у сторін, також є процесуальний обов'язок у змагальному процесі.
Установлення фактів, на які посилаються сторони щодо підписання чи ні договору поруки та розписки, як правило, можливе за допомогою відповідної судової почеркознавчої експертизи.
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 567/792/22 (провадження № 61-431св23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про необхідність призначення ще однієї експертизи в цій справі з урахуванням нових, долучених до матеріалів справи документів в ході судового розгляду справи.
Суд, постановляючи ухвалу про призначення експертизи достатньо мотивував прийняте ним судове рішення, доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і на їх правильність не впливають.
Відповідно до статті 367 ЦПК України, перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 367, 369, 371, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 27 травня 2026 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус