06 травня 2026 року
справа № 357/13351/24
провадження № 22-ц/824/621/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Білоцерківська міська рада, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, міський голова Савчука В.П., заступник міського голови Гнатюк В.В., начальник відділу державного архітектурного будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Ярмола О.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради , міського голови Савчука В.П., заступника міського голови Гнатюк В.В., начальника відділу державного архітектурного будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. про відшкодування моральної шкоди,-
17.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з органів місцевого самоврядування на свою користь моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.
Ухвалою судді від 19.09.2024 позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію вказаної ухвали суду було направлено ОСОБА_1 , 18.10.2024 на адресу суду повернувся конверт без вручення позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Проте, станом на 04.11.2024, недоліки вказані в ухвалі суду від 19.09.2024 позивачем усунуті не були.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2024 року позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що недоліки вказані в ухвалі суду від 19.09.2024 позивачем не усунуті.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Ухвалою судді від 19.09.2024 позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію вказаної ухвали суду було направлено ОСОБА_1 , 18.10.2024 на адресу суду повернувся конверт без вручення позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Проте, станом на 04.11.2024, недоліки вказані в ухвалі суду від 19.09.2024 позивачем не були усунуті.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою цієї статті, передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 19.09.2024 року позовну заяву було залишено без руху.
Копію зазначеної ухвали було направлено апелянту 19.09.2024 року засобами поштового зв'язку на поштову адресу зазначену в позовній заяві(а.с. 35).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено висновок, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду».
18.10.2024 року поштове відправлення повернулося до районного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відтак суд першої інстанції не використав усі способи для повідомлення ОСОБА_1 щодо стану розгляду позовної заяви, та передчасно дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаної та повернення її заявникові, оскільки останній не мав можливості усунути зазначені недоліки відповідно до процесуального рішення, у зв'язку із неотриманням такої ухвали.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від
04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду від 04 листопада 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2024 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 26 травня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді