27 травня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3245/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Північного квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними та скасування пунктів наказів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 23.03.2026 через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Північного квартирно-експлуатаційного управління (далі - Управління, відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 наказу №21 військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2026 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати наказ №5 начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) від 17.03.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Свої вимоги мотивує тим, що його притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 297 990,64 грн безпідставно.
Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача 1 надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що неправомірні дії позивача полягали в тому, що він, перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , не організував належну внутрішню службу у підпорядкованій військовій частині, незважаючи на наявність у військовій частині НОМЕР_2 штатних кухарів, не організував харчування гарячою їжею військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 та належний облік особового складу, продуктів харчування та води питної бутильованої, що створило передумови для їх незаконного використання. В діях позивача вбачаються ознаки вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України, а саме недбалого ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану. Виходячи із матеріалів службового розслідування, вина позивача виражалась у формі необережності, а саме протиправної недбалості, оскільки військовослужбовець не передбачав можливості настання негативних наслідків своїх діянь (дій або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, була особиста недисциплінованість, неналежне знання вимог керівних документів та безвідповідальне ставлення позивача до виконання службових обов'язків.
У встановлений судом строк від відповідача 2 надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що на момент прийняття рішення позивач проходив службу саме в Північному КЕУ (на посаді заступника начальника управління), а тому саме начальник Північного КЕУ мав повноваження накласти стягнення. Таким чином, наказ Північного КЕУ від 17.03.2026 №5 про оголошення «догани» є першим і єдиним актом реалізації дисциплінарної справи щодо позивача за вказаним правопорушенням. Щодо відповідності стягнення ступеню вини зазначено, що начальник Північного КЕУ, врахувавши характер правопорушення та обставини, викладені в акті службового розслідування, прийняв рішення про накладення стягнення у вигляді «догани». Це рішення є менш суворим, ніж пропонувалося в акті розслідування та наказі в/ч НОМЕР_1 (сувора догана), що свідчить про розсудливість та об'єктивність органу при винесенні наказу.
Ухвалою суду від 14.05.2026 витребувано у в/ч НОМЕР_1 додаткові докази у справі.
Вищезазначену ухвалу суду в/ч НОМЕР_1 отримала 14.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, однак витребувані докази у встановлений судом строк відповідачем 1 не надані.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді командира в/ч НОМЕР_2 .
На підставі доповідної записки головного спеціаліста відділу організації забезпечення матеріальними засобами та послугами центру логістики Об'єднаного штабу в/ч НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 26.01.2026 вх. №730 та наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.01.2026 №32 «Про призначення службового розслідування», комісією було проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню посадовими особами в/ч НОМЕР_2 службових обов'язків, що призвело до ведення неналежного обліку продуктів харчування та бутильованої води, а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (а.с.11 зворот-15).
За результатами перевірки складено акт службового розслідування (а.с.18-43).
Відповідно до пунктів 1, 2 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.02.2026 №21 про результати службового розслідування за порушення вимог статей 11. 16, 58. 59. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, заступника начальника управління начальника відділу експлуатації фондів Північного квартирно- експлуатаційного управління (колишнього командира військової частини НОМЕР_2 ) полковника ОСОБА_1 , внаслідок неправомірних дій якого були порушені права військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 на забезпечення їх повноцінним гарячим харчуванням, що призвело до незаконних витрат ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) на суму 42 077 650,63 грн, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та визначено дисциплінарне стягнення - сувора догана;
З метою притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу експлуатації фондів Північного квартирно-експлуатаційного управління (колишнього командира військової частини НОМЕР_2 ) полковника ОСОБА_1 направлено акт службового розслідування, витяг з наказу про результати службового розслідування та клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальнику Північного квартирно-експлуатаційного управління (а.с.44-46).
Згідно із витягом із наказу начальника Північно квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) від 17.03.2026 №5 полковнику ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальнику відділу експлуатації фондів Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України, за порушення вимог статей 11, 16, 58, 59, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, внаслідок неправомірних дій якого були порушені права військовослужбовців на забезпечення їх повноцінним гарячим харчуванням, що призвело до незаконних витрат ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) на суму 42 077 650,63 гривень, оголошено догану (а.с.46 зворот-47).
Вважаючи пункти 1, 2 наказу в/ч НОМЕР_1 від 25.02.2026 №21 «Про результати службового розслідування» та наказ від 17.03.2026 №5 начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Згідно із частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).
Згідно із абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктами 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно із пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно із вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Одночасно суд вважає за доцільне зазначити, що проведення службового розслідування не є обов'язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов'язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Вказана позиція зазначена в постанові Верховного суду від 13.06.2024 по справі №420/9472/23.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідальність військовослужбовців закріплюється статтями 26, 27 Статуту, відповідно до яких військовослужбовці, залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із ст.3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Актом службового розслідування від 25.02.2026 зафіксовано, що у період з 15.10.2025 по 26.12.2025 проведено внутрішній аудит військової частини НОМЕР_2 представниками 2 територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. За результатами проведення аудиту був складений аудиторський звіт від 29.12.2025 №532/29/29. Аудитом було захоплено період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2025 року.
Відповідно до аудиторського звіту від 26.12.2025 №532/29/29 були виявлені незаконні втрати ресурсів по продовольчій службі в період з 13.03.2022 по 30.09.2025 на загальну суму 44 450,85 тис. грн, а саме:
незаконні втрати ресурсів на суму 37 019,05 тис. грн. допущені внаслідок списання продуктів харчування, які були отримані військовою частиною НОМЕР_2 від військової частини НОМЕР_3 , з порушеннями встановленого порядку (в тому числі допущених внаслідок порушення порядку обліку особового складу на суму 674,69 тис. грн).;
нестача ресурсів на суму 7 431,25 тис. грн.
У звітний період керівним складом, відповідальним за організацію харчування особового складу, зокрема був командир військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_1 .
В період з 13.03.2022 по 30.09.2025 військовою частиною НОМЕР_2 з військової частини НОМЕР_3 було отримано продуктів харчування на загальну суму 44 450 300,00 тис. грн.
В періоди з 13.03.2022 по 16.07.2022 та 26.08.2025 по 30.09.2025, коли було організовано приготування гарячої їжі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 було використано продуктів харчування на суму 2 372 649,37 грн.
В період з 17.07.2022 по 25.08.2025, коли не було організовано приготування гарячої їжі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 втрати по продовольчій службі, допущені внаслідок встановлених незаконних витрат ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) склали 42 077 650,63 грн. (визначено шляхом віднімання від загального обсягу отриманих з військової частини НОМЕР_3 ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) в період з 13.03.2022 по 30.09.2025 на суму 44 450 300,00 тис. грн кількості використаних військовою частиною НОМЕР_2 ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) за періоди з 13.03.2022 по 16.07.2022 та 26.08.2025 по 30.09.2025, коли було організовано приготування гарячої їжі, на суму 2 372 649,37 грн).
Вищезазначені втрати по продовольчій службі виникли через безвідповідальне та неналежне ставлення військовослужбовців до виконання службових обов'язків, зокрема з боку колишнього командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 .
У доповідній записці від 23.01.2026 головним спеціалістом відділу організації забезпечення матеріальними засобами та послугами центру логістики Об'єднаного штабу в/ч НОМЕР_1 , зокрема зазначено, що від полковника ОСОБА_1 відбір пояснень не проводився, у зв'язку з тим, що полковник ОСОБА_1 переведений до іншої військової частини і встановити його місцеперебування під час перевірки не було можливості (а.с.12).
Відповідно до пп..1,2 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.02.2026 №21 про результати службового розслідування за порушення вимог статей 11. 16, 58. 59. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, заступника начальника управління начальника відділу експлуатації фондів Північного квартирно- експлуатаційного управління (колишнього командира військової частини НОМЕР_2 ) полковника ОСОБА_1 , внаслідок неправомірних дій якого були порушені права військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 на забезпечення їх повноцінним гарячим харчуванням, що призвело до незаконних витрат ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) на суму 42 077 650,63 грн, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та визначено дисциплінарне стягнення - сувора догана;
З метою притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу експлуатації фондів Північного квартирно-експлуатаційного управління (колишнього командира військової частини НОМЕР_2 ) полковника ОСОБА_1 направлено акт службового розслідування, витяг з наказу про результати службового розслідування та клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальнику Північного квартирно-експлуатаційного управління (а.с.44-46).
Згідно із витягом із наказу начальника Північно квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) від 17.03.2026 №5 полковнику ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальнику відділу експлуатації фондів Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України, за порушення вимог статей 11, 16, 58, 59, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, внаслідок неправомірних дій якого були порушені права військовослужбовців на забезпечення їх повноцінним гарячим харчуванням, що призвело до незаконних витрат ресурсів (продуктів харчування та води питної бутильованої) на суму 42 077 650,63 гривень, оголошено догану (а.с.46 зворот-47)
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено, у чому саме полягає неправомірність дій саме позивача. Також службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв'язку між правопорушеннями, з приводу яких було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов'язків військової служби, вини військовослужбовця, зокрема, позивач був позбавлений всіх основоположних прав, передбачених пунктом 3 розділу IV Порядку №608, оскільки він не знав, що проводиться службове розслідування..
Суд погоджується з такими доводами позивача, оскільки особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи. Цьому праву кореспондує обов'язок викласти в акті перевірки мотиви, з яких відповідні пояснення, заяви відхиляються.
Пояснення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, є однією з важливих гарантій об'єктивного службового розслідування та захисту законних прав й інтересів особи від безпідставного застосування стягнення та інших негативних наслідків.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 815/1062/17 від 15.07.2021.
Крім того, суд зазначає, що саме лише відтворення в акті службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Таким чином, на думку суду, відповідачем при визначенні порушених позивачем норм не дотримано принципу юридичної визначеності.
Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування).
Юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019) [2].
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-2/2016).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов'язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що посилання лише на норми статей, які містять загальні визначення, позбавляє позивача можливості зрозуміти, за що саме він має нести відповідальність та як не допустити аналогічних ситуацій у майбутньому.
Крім того, заходи реагування у виді дисциплінарного стягнення є результатом встановлення істини у певній події, яка порушує вимоги дисципліни або належності виконання покладених на особу обов'язків з проходження служби. Такі заходи мають на меті попередити особу про необхідність дотримання встановлених до неї вимог, а також про можливість застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень дисципліни, що повинно спонукати службовця належним чином виконувати свої обов'язки та попередити, що усі наступні порушення не будуть залишені поза увагою
Суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Однак, у спірних наказах жодним чином не зазначено, які саме дії позивача привели до виникнення втрати ресурсів по продовольчій службі.. Суд звертає увагу, що оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності, то відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення.
При цьому, службовим розслідуванням не було встановлено прямого причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов'язків військової служби, а формальне посилання відповідача 1 на те, що позивач обіймав посаду командира військової частини, не може бути належним та допустимим доказом притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не доведено обґрунтованості накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, а тому пункти 1, 2 наказу від 25.02.2026 №21 «Про результати службового розслідування» є протиправними і їх необхідно скасувати у зазначеній частині.
Оскільки наказ від 17.03.2026 №5 начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийняти на підставі неправомірного наказу, то його необхідно скасувати.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Північного квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними та скасування пунктів наказів - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 наказу №21 Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2026 «Про результати службового розслідування».
Визнати протиправним та скасувати наказ №5 начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (з основної діяльності) від 17.03.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27 травня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач 2: Північно квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 26642345, вул.Оборонців Чернігова, буд.17, м.Чернігів, 14038).
Суддя С.В. Бородавкіна