27 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5482/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РБК Сапфір» до Чернівецької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “РБК Сапфір» (далі - ТзОВ “РБК Сапфір») звернулось в суд з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач 2, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області) з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати пункт 714 додатку до рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1623 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7310136900:40:004:0047; адреса: місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42, площею 1,1396 га, категорія земель землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі пункту 1 рішення Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42 кадастровий номер: 7310136900:40:004:0047 (з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1623 орган місцевого самоврядування діяв без врахування права власника будівель та виду використання будівель та прийняв протиправне рішення, змінивши категорію використання земельної ділянки із підпункту «ж» частини першої статті 19 Земельного кодексу України - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на категорію землі в порядку підпункту «б» частини першої статті 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови.
Позивач вказує на те, що при проведенні інвентаризації майна Чернівецька міська рада мала врахувати, що за адресою: вулиця Заводська, 42 у місті Чернівці розміщенні виробничі приміщення, а саме: адміністративна будівля літ. «А» загальною площею 169,20 кв.м.; механічна майстерня літ. «Б» загальною площею 155,70 кв.м.; цех №2 збирання піддонів літ. «В» загальною площею 779,70 кв.м.; будівля складу літ. «Г» загальною площею 17,50 кв.м.; будівля складу літ. «Д» загальною площею 55,80 кв.м.; соляна кімната (сушка) літ. «Е» загальною площею 18,90 кв.м.; навіс літ. «Є»; котельня літ. «Ж» загальною площею 27,60 кв.м.; сушка СКД (спарена) літ. «3» загальною площею 37,70 кв.м.; цех лісопильний літ. «К» загальною площею 606,70 кв.м.; будівля побутових приміщень літ. «М» загальною площею 54,90 кв.м.; водомірний вузол літ. «Н»"; цех №3 столярний літ. «П» загальною площею 300,90 кв.м.; склад ПММ літ. «Р» загальною площею 42,30 кв.м.; склад літ. «С» загальною площею 643,60 кв.м.; вбиральня літ. «Т»; вбиральня літ. «1 Т»; будівля побутових приміщень літ. «Ф» загальною площею 71,70 кв.м.; навіс літ. «Х»; навіс літ. «Ц»; склад літ. «Ч» загальною площею 240,30 кв.м.; огорожа №1-7; вигрібна яма «І»; козловий кран з підкрановою колією ІІ; під'їздна залізнична колія III; циклон IV; циклон V.
Однак, при розробці технічної документації не було перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що, як наслідок, призвело до порушення прав та/або законних інтересів позивача.
Позивач наголошує на тому, що рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не приймалось. З 1992 року цільове призначення земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська, 42 у місті Чернівці є для виробничих потреб.
Позивач звертає увагу на те, що формування земельної ділянки із кадастровим номером 7310136900:40:004:0047, площею 1,1396га за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42 була проведена із грубим порушенням та потребувала складання проєкту землеустрою.
За таких обставин просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, вказує на те, що Головним управлінням не було вчинено дій, які б свідчили про порушення ним вимог законодавства при проведенні реєстраційних дій. Відповідач 2 просить звернути увагу на те, що держана реєстрація земельної ділянки, в тому числі скасування державної реєстрації є виключною компетенцією Державного кадастрового реєстратора. Разом з цим, зазначає, що у разі задоволення позовних вимог, рішення суду в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області не зможе бути виконане за відсутні повноваження щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки розташованої в іншій області.
З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач 1 - Чернівецька міська рада, заперечуючи проти позовних вимог, також подала до суду відзив, в якому зазначає, що метою прийняття оскаржуваного рішення є затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території міста Чернівці для забезпечення формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста Чернівці та подальшого оформлення прав на них, в тому числі спрощення процедури оформлення прав на землю, підвищення ефективності міського землекористування, збільшення надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок на земельних торгах та права оренди на них. Вказує на те, що позивач не вчиняв жодних дій для оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому нежитлові приміщення (тобто не виготовив проєкту відведення земельної ділянки, не звертався до міської ради щодо отримання дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки або зміни площі земельної ділянки, яку бажає відвести).
За таких обставин просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Не погоджуючись із відзивом Чернівецької міської ради на позовну заяву, позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому наголошує на тому, що ним вчинялись активні дії щодо отримання земельної ділянки орієнтовною площею 1,85 га за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42 в оренду терміном на 5 років для виробництва, зокрема, 07.06.2025 позивач звертався із відповідним клопотанням до міської ради. Окрім цього, позивач вказує на те, що виробничі приміщення відповідно до чинного законодавства можуть розташовуватись на землях промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Якщо виробничі приміщення розташовані на землях житлової та громадської забудови, то це є порушенням цільового призначення земельної ділянки. Товариство стверджує, що Чернівецька міська рада своїм рішенням порушила його право власності, адже він не може використовувати виробничі приміщення, які належать йому на праві власності за їх призначенням та видом використання.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою суду від 09.03.2026 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15:00 год. 18.03.2026.
Ухвалою суду від 13.03.2026 заяву представника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Визначено, що судове засідання, призначене на 15:00 18.03.2026, та наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв'язку «Електронний суд».
В судовому засіданні, призначеному на 18.03.2026, оголошено перерву до 27.03.2026 з метою надання додаткових доказів представником Чернівецької міської ради.
Ухвалою суду від 25.03.2026 залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський земельний центр".
Судове засідання, призначене на 27.03.2026 не відбулось, у зв'язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення судового засідання. Розгляд справи призначено на 22.04.2026.
В судовому засіданні, призначеному на 22.04.2026 оголошено перерву для подальшого розгляду справи в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представники відповідачів в судових засіданнях проти задоволення позову заперечили, просили суд відмовити в його задоволенні.
Ухвалою від 22.04.2026 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доводи учасників справи, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ТзОВ «РБК Сапфір» 02.07.2024 зареєстроване як юридична особа. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 16.24 виробництво дерев'яної тари.
З витягу з Державного реєстру речових прав №363329933 від 26.01.2025 вбачається, що позивач є власником будівель та споруд: адміністративна будівля літ. «А» загальною площею 169,20 кв.м.; механічна майстерня літ. «Б» загальною площею 155,70 кв.м.; цех №2 збирання піддонів літ. «В» загальною площею 779,70 кв.м.; будівля складу літ. «Г» загальною площею 17,50 кв.м.; будівля складу літ. «Д» загальною площею 55,80 кв.м.; соляна кімната (сушка) літ. «Е» загальною площею 18,90 кв.м.; навіс літ. «Є»; котельня літ. «Ж» загальною площею 27,60 кв.м.; сушка СКД (спарена) літ. «3» загальною площею 37,70 кв.м.; цех лісопильний літ. «К» загальною площею 606,70 кв.м.; будівля побутових приміщень літ. «М» загальною площею 54,90 кв.м.; водомірний вузол літ. «Н»; цех №3 столярний літ. «П» загальною площею 300,90 кв.м.; склад ПММ літ. «Р» загальною площею 42,30 кв.м.; склад літ. «С» загальною площею 643,60 кв.м.; вбиральня літ. «Т»; вбиральня літ. «1 Т»; будівля побутових приміщень літ. «Ф» загальною площею 71,70 кв.м.; навіс літ. «Х»; навіс літ. «Ц»; склад літ. «Ч» загальною площею 240,30 кв.м.; огорожа №1-7; вигрібна яма І; козловий кран з підкрановою колією ІІ; під'їздна залізнична колія III; циклон IV; циклон V за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42 (далі - виробничі будівлі).
Рішенням 6 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2021 №272 «Про проведення робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Чернівці» вирішено, зокрема: провести роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Чернівці; суб'єктам господарювання, які мають в користуванні земельні ділянки в межах території на якій пропонується провести інвентаризацію земель, забезпечувати доступ до об'єктів інвентаризації та надавати виконавцю робіт інформацію стосовно документів, що посвідчують право користування чи власності земельної ділянки; дозволено Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Пунктом 1 рішення 41 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та віднести земельні ділянки до відповідної категорії земель, виду цільового призначення земельних ділянок, згідно з додатком до цього рішення.
Згідно витягу з додатку до рішення міської ради VIII скликання Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623 Чернівецькою міською радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель території міста Чернівці із застосуванням геоінформаційних технологій та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047, площею 1, 1396 га за знаходиться за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови (код цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
07.06.2024 позивач звернувся до Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1, 85 га за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, 42 в оренду терміном на 5 років для виробництва, фактичне використання нерухомого майна виробничі цехи.
Згідно витягу із рішення 52 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 04.09.2024 №1945 «Про розгляд звернень юридичних осіб і громадян щодо надання земельних ділянок в оренду та визнання припиненими договорів оренди землі» повернуто на доопрацювання пункт 3 рішення щодо надання ТзОВ “РБК Сапфір», яке зареєстроване за адресою: вулиця Заводська, 42, земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська, 42, площею 1,1396 га (кадастровий номер 7310136900:40:004:0047) в оренду терміном на 5 (п'ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для обслуговування нежитлових будівель і споруд).
З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2025 представник позивача звертався до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із адвокатським запитом щодо надання інформації щодо цільового призначення земельної ділянки за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, 42, в тому числі із кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 (до присвоєння кадастрового номеру) з 1991 року до 25.01.2024.
Листом від 22.10.2025 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив позивача про те, що рішенням міської ради від 30.05.2002 №27 припинено дію пункту 7 додатку 1 до рішення виконкому міської ради від 01.11.1994 №218/7 «Про надання земельних ділянок» в частині надання спільному підприємству «Тарно-виробничий комбінат» земельної ділянки по вулиці Заводській, 42 площею 1,8336 га в постійне користування для виробничих потреб в зв'язку з переходом права власності на господарські будівлі та споруди до ТзОВ "БЛІКС" та визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 10.08.1995 №472, виданий спільному підприємству «Тарно-виробничий комбінат». Цим же рішенням товариству з обмеженою відповідальністю «БЛІКС» надано земельну ділянку по вул. Заводській,42 площею 1,8336 га в оренду для обслуговування будівель.
Між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «БЛІКС» укладено договір оренди землі від 12.07.2002 №118 на земельну ділянку за адресою: вулиця Заводська, 42, площею 1,8336 га терміном до 30.04.2012.
Рішенням Чернівецької міської ради V скликання від 28.05.2009 №9 (пункт 18.1) у ТзОВ «БЛІКС» вилучено частину земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці площею 0,6494 га та надано в оренду ТзОВ «Тод Нік» на 15 (п'ятнадцять) років для обслуговування під'їздної колії, крану підкранової колії.
На виконання вказаного рішення між Чернівецькою міською радою ТзОВ «БЛІКС» укладено додатковий договір від 06.07.2009 №3/118 до договору оренди землі від 12.07.2002 №118 щодо зміни площі орендованої земельної ділянки на 1,1842 га.
Між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Тод Нік» укладено договір оренди землі від 15.06.2009 №5897 на земельну ділянку за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, площею 0,6494 (кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:40:004:0025) терміном до 15.06.2024 (цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель на дату укладення договору: землі підприємств іншої промисловості (код 1.10.5).
На виконання рішення міської ради від 29.08.2013 №954 між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Тод Нік» укладено договір оренди землі від 13.09.2013 № 8548 на земельну ділянку за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, площею 0,4875 га (кадастровий номер 7310136900:40:004:0035) терміном до 15.06.2024 (цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої інфраструктури (код 11.02).
Відповідно до рішення міської ради VIII скликання від 31.05.2021 №272 «Про проведення робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Чернівці» ТзОВ «Подільський земельний центр» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель території міста, в тому числі земельної ділянки площею 1,1396 га за адресою: вул. Заводська, 42, місто Чернівці (кадастровий номер 7310136900:40:004:0047).
За результатами розробленої технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка затверджена рішенням міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1623, вказану вище земельну ділянку віднесено до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9983447332025 від 27.10.2025слідує, що 01.12.2023 Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 в Державному земельному кадастрі, земельну ділянку віднесено до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Не погоджуючись із пунктом 714 додатку до рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1623, позивач звернувся до суду із цим позовом. Позивач також просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Заводська, будинок 42 кадастровий номер: 7310136900:40:004:0047 (з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно приписів статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Згідно частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Статтею 1 Земельного кодексу України від 25.10.2001№2768-ІІІ (далі - ЗК України) визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Пунктом «а» частини першої статі 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Відповідно до приписів статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Згідно частини першої статті 19 ЗК України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (частина третя статті 19 Земельного кодексу України).
Частиною першою статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Відповідно до частини другої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
Згідно частини третьої статті 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами); віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру (частина четверта статті 20 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).
Статтею 39 Земельного кодексу України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Згідно з частиною першою статті 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд ( частина перша статті 66 ЗК України).
Частинами першою та другою статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно приписів статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: (окрім іншого) шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Приписами частини п'ятої статті 186 Земельного кодексу України визначено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина восьма статті 186 Земельного кодексу України).
Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV).
За визначеннями статті 1 Закону №858-IV технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування; цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Відповідно до статті 35 Закону №858-IV інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, формування земельних ділянок, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 57 Закону №858-IV визначено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
Кабінетом Міністрів України на виконання частини третьої статті 35 Закону №858-IV прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 05.06.2019 №476 (зі змінами та доповненнями), якою затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок №476).
Пунктом 1 Порядку №476 визначено, що цей Порядок визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок, під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок (далі - технічна документація).
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України “Про землеустрій» (пункт 8 Порядку №476).
Згідно пункту 27 Порядку №476 технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.
Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (пункт 28 Порядку №476).
За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності проведення державної реєстрації земельної ділянки та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яким, на думку позивача, протиправно затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, на підставі якої було сформовано земельну ділянку комунальної власності за адресою: вул. Заводська, 42, місто Чернівці, площею 1,1396 га з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 і, як наслідок, помилково встановлено вказаній земельній ділянці цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Проте, на переконання позивача, таке визначення цільового призначення не відповідає фактичному використанню земельної ділянки, а також об'єктам нерухомості, що на ній розташовані.
Надаючи оцінку наведеним доводам та аргументам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частинами першою-другою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
У відповідності до частини п'ятої Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із частиною четвертою статті 9 Закону № 3613-VI кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до частин шостої - сьомої статті 9 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Статтею 11 Закону № 3613-VI визначено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Статтею 16 Закону № 3613-VI встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Згідно частин першої, другої статті 21 Закону № 3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;
на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;
на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;
б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
У разі, якщо законом встановлена обов'язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов'язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.
За змістом статті 22 Закону № 3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.
У відповідності до частин третьої, четвертої статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, серед іншого, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Відповідно до частини шостої статті 24 Закону № 3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Частиною десятою статті 24 Закону № 3613-VI встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
1) поділу чи об'єднання земельних ділянок;
2) якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно статті 28 Закону № 858-IV розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.
Вимогами статті 29 Закону № 858-IV передбачені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.
Так, документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
- основні відомості про об'єкт (об'єкти) землеустрою;
- використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
- використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
- використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
- використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
- використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
- використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
- опис процедури виконання топографо - геодезичних робіт (у разі їх виконання);
- опис та обґрунтування проектного рішення;
- інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
- виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
- умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
- інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
- інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об'єднання, вилучення земельних ділянок.
Положеннями статті 55 Закону № 858-IV передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: завдання на складання технічної документації із землеустрою; пояснювальну записку; матеріали топографо-геодезичних робіт; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; відомості про встановлені межові знаки.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі № 480/749/23 висловив позицію, що державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.
Зміст вищенаведених норм також свідчить, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01.01.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18).
У справі, що розглядається, позивач просить захистити свої права та законні інтереси шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі у судовому порядку, а саме зобов'язання відповідача на підставі рішення суду вчинити дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок 1051).
Згідно пункту 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Згідно пункту 107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Відповідно пункту 109 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); 4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву); 5) власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); 6) особи, визначеної частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.
Пунктом 110 Порядку №1051 встановлено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, в електронній формі подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки; 3) електронний документ.
Пунктом 111 Порядку №1051 передбачено, що Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 3) наявність документа, що підтверджує згоду органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи про поділ, об'єднання земельних ділянок, з нотаріально засвідченою справжністю підпису на такому документі - у разі, коли відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами.
Згідно пункту 114 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;
2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;
3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб'єктів таких прав.
Відповідно пунктів 116-118 Порядку №1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.
Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду цільового призначення).
Відповідно пунктів 120-121 Порядку №1051 внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом: 1) внесення до відповідного розділу Поземельної книги в електронній (цифровій) формі записів про внесення змін до відповідних відомостей за власним кваліфікованим електронним підписом; 2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24; 3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.
Для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо складу угідь, меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка, нормативної грошової оцінки, відомостей про заходи щодо охорони земель і ґрунтів, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін; 3) електронний документ.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що Законом № 3613-VI та Порядком №1051 чітко встановлено повноваження саме державного кадастрового реєстратора на проведення реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі, зокрема, і щодо скасування реєстрації земельної ділянки.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що 01.12.2023 Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 в Державному земельному кадастрі, земельну ділянку віднесено до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель від 01.06.2023, ТОВ «ПоділляЗемЦентр».
У подальшому, рішенням 41 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» вирішено, зокрема: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та віднести земельні ділянки до відповідної категорії земель, виду цільового призначення земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення.
У пункті 714 додатку до рішення міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1623 зазначено про земельну ділянку за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047, яку віднесено до категорій земель землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Власником цієї земельної ділянки визначено Чернівецьку міську раду; документи, які є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування від 25.01.2024 №1623), відомості з ДЗК, Державним земельний кадастр 07.02.2024 70315455.
У цій справі доводи сторони позивача фактично зводяться до протиправного, на переконання позивача, віднесення до відповідної категорії земель, виду цільового призначення та реєстрації у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки.
Як було встановлено судом, рішенням 6 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2021 №272 «Про проведення робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Чернівці» вирішено, зокрема: провести роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Чернівці; суб'єктам господарювання, які мають в користуванні земельні ділянки в межах території на якій пропонується провести інвентаризацію земель, забезпечувати доступ до об'єктів інвентаризації та надавати виконавцю робіт інформацію стосовно документів, що посвідчують право користування чи власності земельної ділянки; дозволено Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Враховуючи зазначене рішення, 15.02.2022 між Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» укладено договір №1 на закупівлю послуг (послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель території міста Чернівці із застосуванням геоінформаційних технологій та наповнення ГІС даними, отриманими в результаті надання послуг.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель території міста Чернівці, в тому числі земельної ділянки площею 1,1396 га, вулиця Заводська 42, місто Чернівці.
За результатами розробленої технічної документації, вказану вище земельну ділянку було віднесено до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Як було встановлено судом, на вказаній земельній ділянці розміщені виробничі приміщення, які на праві власності належать позивачу.
Разом з тим, з технічної документації із землеустрою, зокрема, із експлікації угідь в межах плану слідує, що на спірній земельній ділянці розташовані землі під соціально-культурними об'єктами (код 008 03).
Таким чином, вказане цільове призначення земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 не відповідає виду використання будівель, які на ній розміщені.
Отже, при проведенні інвентаризації земель міста Чернівці та формуванні спірної земельної ділянки не були враховані об'єкти нерухомого майна, які на ній розміщені.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подана технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель не відповідала вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про землеустрій», зокрема, у тій частині, що розробником під час виготовлення технічної документації відносно земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська 42, місто Чернівці не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що, як наслідок, призвело до порушення прав та/або законних інтересів позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 наголошувала на важливості принципу superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею). Принцип юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менше знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.
Таким чином суд дійшов висновку, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 та внесення відомостей щодо її цільового призначення в Державному земельному кадастрі суперечить вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, як слідує із технічної документації частина спірної земельної ділянки площею 0,7075 га є санітарно-захисною зоною навколо (вздовж) об'єкта транспорту (залізниці), частина - площею 0,003 га - охоронною зоною навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи.
Суд також встановив, що частина виробничих приміщень, що належить позивачу на праві власності, розміщені на земельній ділянці, яка має цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Із викопіювання з схеми зонування за санітарно-гігієнічним регламентом міста Чернівці слідує, що спірна земельна ділянка розташована в зоні території промислових підприємств, в санітарно-захисній зоні від промислових об'єктів (САН-1).
З технічної документації також вбачається, що частина земельної ділянки межує із землями, що на праві власності чи користування належать АТ «Укрзалізниця», ТзОВ «ТОД НІК», ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», які, як слідує із викопіювання з генерального плану міста Чернівці та із схеми зонування території міста Чернівці віднесені до земель промисловості.
Проте, в ході судового розгляду даної справи відповідачем 1 суду не доведено необхідності та доцільності зміни цільового призначення земельної ділянки, адже, як вбачається із матеріалів справи, на цій ділянці з 1994 знаходились виробничі приміщення СП «Тарно-виробничого комбінату» та призначення земельної ділянки було для виробничих потреб, про що зазначає у своєму листі Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 22.10.2025.
Також відповідачем 1 не обґрунтовано можливості розміщення на вказаній земельній ділянці багатоквартирних житлових будинків та супутніх будівель з урахуванням того, що земельна ділянка розміщена в санітарно-захисній зоні, межує з промисловими підприємствами та на ній розміщені виробничі будівлі, які на праві власності належать позивачу. Як зазначила в судовому засіданні представник відповідача 1, детальний план забудови території, на якій розміщена спірна земельна ділянка Чернівецькою міською радою розроблено не було.
Крім того, зміна цільового призначення земельної ділянки на 03.07 - для виробництва та обслуговування будівель торгівлі позбавить позивача можливості використовувати належні йому на праві власності виробничі приміщення за призначенням.
Суд наголошує, що позивач в даних правовідносинах не позбавлений права звернутись до відповідача для отримання дозволу на виготовлення технічної документації щодо зміни цільового призначення, з урахуванням об'єктів, які перебувають в його власності і виду діяльності, яка фактично здійснюється останнім по місцю земельної ділянки. Водночас, як Чернівецька міська рада (власник спірної земельної ділянки), так і Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області (орган, що здійснив державну реєстрацію такої ділянки) мали діяти послідовно у питанні визначення цільової призначення земельної ділянки та здійсненні її державної реєстрації, дотримуючись вимог законодавства.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ "Броньовський проти Польщі"). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення "Спорронг та Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, а також рішення "Брумареску проти Румунії").
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування (рішення ЄСПЛ у справах: "Максименко та Герасименко проти України" від 16.05.2013, "Андрій Руденко проти України" від 21.12.2010, "Сук проти України" від 10.03.2011, "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, "Новоселецький проти України" від 22.02.2005).
Згідно частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Прийняте відповідачем 1 оскаржуване рішення в частині, що стосується позивача, та дії відповідача 2 здійснені без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), зокрема, без врахування наявності в натурі на спірній земельній ділянці виробничих приміщень, які на праві власності належать позивачу, та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) - неможливість використовувати майно, розташоване на цій земельній ділянці, за призначенням.
Спірне рішення та дії щодо державної реєстрації земельної ділянки є втручанням у право власності позивача, при цьому в ході судового розгляду даної справи відповідачем 1 не було наведено жодних обґрунтувань загальної суспільної потреби визначення цільового призначення земельної ділянки як для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та перевагу цього суспільного інтересу над правом позивача на вільне володіння та користування своїм майном.
Таким чином, керуючись приписами статті 24 Закону №3613-VI та пункту 114 Порядку №1051, з метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці та задоволення позовних вимог в цій частині, а також задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської від 25.01.2024 №1623, яким затверджено документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047.
Окремо, з метою уникнення суперечностей, суд вважає за необхідне зазначити, що саме у Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, як органу, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, згідно вимог пункту 114 Порядку №1051 виникає обов'язок у уразі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, у десятиденний строк повідомити про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб'єктів таких прав.
При цьому, суд вважає помилковими доводи представника відповідача 2 у тій частині, що у Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області відсутні повноваження щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, розташованої в іншій області, адже державними реєстраторами Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з порушеннями, а, відтак, саме вказаному органу належить усунути такі порушення виконуючи рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що позивачем доведено суду наявність дійсних та безумовних підстав для задоволення позовних вимог.
Суд також зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РБК Сапфір» до Чернівецької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 714 додатку до рішення Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 25.01.2024 №1623 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:40:004:0047 за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці площею 1,1396 га та віднесення цієї земельної ділянки до виду цільового призначення земельних ділянок - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код виду цільового призначення - 03.07.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: вулиця Заводська, 42, місто Чернівці площею 1,1396, кадастровий номер 7310136900:40:004:0047 (з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код - 03.07) з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “РБК Сапфір» (вулиця Заводська, 42, місто Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код юридичної особи 45252749).
Відповідач 1 - Чернівецька міська рада (площа Центральна, 1, місто Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код юридичної особи 36068147).
Відповідач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (вулиця Київська, 10, місто Рівне, Рівненська область, ідентифікаційний код юридичної особи 39768252).
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський земельний центр" (вулиця Героїв Маріуполя, будинок 5, офіс 224, місто Хмельницький, Хмельницька область, ідентифікаційний код юридичної особи 37971513).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна