27 травня 2026 рокусправа № 380/17366/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 4 Протоколу засідання Комісії №63/8 від 04 липня 2025 року, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу матері загиблого - ОСОБА_2 , та дружині загиблого - ОСОБА_1 , у зв'язку зі смертю військовослужбовця Збройних Сил України старшого сержанта ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, у розмірі та порядку, передбачених статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на те, що ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 є його матір'ю. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2024 №188-ОД «Про результати службового розслідування» за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_3 , смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №714 від 20.03.2024 старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_3 внаслідок гострої ішемічної недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025, захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 , гостра недостатність кровообігу, гостра ішемічна хвороба серця, яке згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.03.2024 №62, матеріалів службового розслідування (наказ командира в/ч НОМЕР_3 №215-АД від 08.02.2024), висновку експерта №94 від 16.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, постанови про закриття кримінального провадження від 16.02.2024 СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, лікарського свідоцтва про смерть №94 від 08.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.02.2024, виданого відділом державної РАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_3 , позивачі звернулися до Міністерства оборони України із відповідними заявами. Однак, відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.07.2025 №63/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Причиною для відмови зазначено те, що згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи Слов'янського відділення судово-медичної експертизи від 16.02.2024 №94 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,52‰.
Позивачі зазначають, що відповідач протиправно відмовив їм у призначенні та виплаті одноразової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , оскільки сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї. Вважають, що у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю), який у спірному випадку відсутній.
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що згідно з пунктами «а» і «б» частини першої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Зауважує, що згідно підпункту «є» пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Водночас як слідує із витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК від 16.04.2025 № 2025-0416-1720-3557-0 захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 , 1969 року народження, «Гостра недостатність кровообігу. Гостра ішемічна хвороба серця.» (етиловий спирт в крові в кількості - 0.52‰), яке згідно військово облікових документів , послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Таким чином, вважає, що вказані докази свідчать про вчинення солдатом ОСОБА_3 адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП) в тій мірі, яка надає можливість зробити висновок про обґрунтованість відмови виплати спірної допомоги за пунктами «а» і «б» частини 1 ст. 16-4 Закону № 2011-XII. Водночас, відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 247 КУпАП, в разі смерті особи провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Отже положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено складання протоколу про адміністративні правопорушення відносно померлої особи, при цьому не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно померлої особи не свідчить, що таке правопорушення не вчинялося такою особою.
Від представника позивачів до суду надійшла відповідь на відзив, у якій звертає увагу, що відповідно до підсумків Висновку експерта №94 смерть гр. ОСОБА_3 настала від гострої ішемічної хвороби серця зі стенозуючим атеросклерозом вінцених артерій серця, дрібно вогнищеним кардіосклеротом, яка ускладнилась гострою серцево-коронарною недостатністю, що підтверджується ознаками смерті, що швидко настала: венозне повнокров'я внутрішніх органів, рідкий стан крові в порожнинах серця і великих судинах.
При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_3 виявлено 0.52 проміле етилового спирту, що свідчить за те що незадовго до настання смерті він вживав алкогольні напої та в момент її настання міг знаходитись в алкогольному сп'янінні легкого ступеня.
Отже, зазначає, що в даному випадку, виявлена при судово-токсикологічному дослідженні концентрація етилового спирту у крові трупа гр. ОСОБА_3 (0,52‰) відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Така кількість алкоголю не є летальною, не могла безпосередньо спричинити смерть та не перебуває у причинному зв'язку з її настанням.
Звертає увагу, що ОСОБА_3 помер внаслідок захворювання, а не в результаті вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть. Сам по собі факт перебування ОСОБА_3 на час смерті у стані алкогольного сп'яніння не може бути підставою для відмови у видачі посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця, оскільки такий стан не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з його смертю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_3 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 та у період з 09.07.2022 по 12.06.2023, 06.07.2023, з 07.08.2023 по 06.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут, Кліщіївка, Часів Яр, Міньківка Донецької області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №851 від 01.04.2024, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 . Підстава видачі: журнали бойових дій Військової частини НОМЕР_3 №63 дск від 09.07.2022, №143 від 01.01.2023, №143 від 01.01.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у селі Новоандріївка Краматорського району Донецької області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 05.08.1990 серії НОМЕР_5 .
ОСОБА_2 є матір'ю померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 17.02.1969.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №94 від 08.02.2024, виданим Слов'янським відділенням судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_3 визначено: а) гостра недостатність кровообігу - як безпосередню причину смерті; б) гостра ішемічна хвороба серця (I 24.8).
Згідно з висновком експерта №94 від 16.02.2024 Слов'янського відділення судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» смерть ОСОБА_3 настала від гострої ішемічної хвороби серця зі стенозуючим атеросклерозом вінцевих артерій серця, дрібно вогнищевим кардіосклерозом, яка ускладнилась гострою серцево-коронарною недостатністю, що підтверджується ознаками смерті, яка швидко настала: венозне повнокров'я внутрішніх органів, рідкий стан крові в порожнинах серця і великих судинах». Будь-яких ушкоджень при дослідженні його трупу не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_3 виявлено 0,52‰ етилового спирту, що свідчить про те, що незадовго до настання смерті він вживав алкогольні напої та в момент її настання міг знаходитись в алкогольному сп'янінні легкого ступеня.
Постановою від 16.02.2024 ВП №4 Краматорського РУП ГУПН в Донецькій області кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до розділу 4 акту службового розслідування від 02.03.2024, проведеного Військовою частиною НОМЕР_3 за фактом смерті ОСОБА_3 , у графі «Неправомірні дії військовослужбовців та причинний зв'язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась»: неправомірних дій з боку старшого сержанта ОСОБА_3 не виявлено.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2024 №188-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_3 », в ході службового розслідування встановлено, що військовослужбовець, призваний по мобілізації, начальник складу взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_3 внаслідок гострої недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №714 від 20.03.2024: старший сержант ОСОБА_3 06.02.2024 отримав гостра ішемічна недостатність кровообігу, гостра ішемічна хвороба серця. За обставин: старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_3 внаслідок гострої ішемічної недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025: захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 , «Гостра недостатність кровообігу. Гостра ішемічна хвороба серця» (етиловий спирт в крові в кількості 0,52‰), яке згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.03.2024 №62, матеріалів службового розслідування (наказ командира в/ч НОМЕР_3 №215-АД від 08.02.2024), висновку експерта №94 від 16.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, постанови про закриття кримінального провадження від 16.02.2024 СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, лікарського свідоцтва про смерть №94 від 08.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.02.2024, виданого відділом державної РАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
28.04.2025 позивачі звернулися зі заявами та переліком необхідних документів до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
За результатами розгляду заяв про призначення позивачам одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішенням, оформленим пунктом 4 протоколу засідання від 04.07.2025 №63/в, відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги.
Підставою для відмови вказано, що «згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи Слов'янського відділення судово-медичної експертизи від 16.02.2024 №94 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,52%. Причиною смерті ОСОБА_3 стала гостра ішемічна хвороба серця.
Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані адміністративним правопорушенням.
Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення, або вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння».
Позивачі вважають, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні їм одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернулися до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 12 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно частиною другою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (пункт 1);
смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (пункт 2);
загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві (пункт 3).
Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, а саме:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до підпункту «а» пункту першого статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.
Згідно з частинами 1, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.
Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим пункту 2 статті 16-1 цього Закону.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках.
Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.
Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини 10 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з пунктом третім Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом четвертим Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
Пунктом 29 Порядку № 975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Так, спірні правовідносини в межах даної справи виникли у зв'язку із отриманою відмовою у призначенні позивачам одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю їхнього чоловіка та сина відповідно, підставами для прийняття якої слугувало те, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості - 0.52‰.
Зокрема, відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, посилаючись на положення статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, проаналізувавши зміст зазначеної норми, суд зазначає, що спірна допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Трактування положень статті 16-4 Закону №2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 у справі №802/1869/17-а, від 04.03.2020 у справі №813/2071/17), від 15.06.2022 у справі №826/4813/18, від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19.
Відтак, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 та у період з 09.07.2022 по 12.06.2023, 06.07.2023, з 07.08.2023 по 06.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №851 від 01.04.2024, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 . Підстава видачі: журнали бойових дій Військової частини НОМЕР_3 №63 дск від 09.07.2022, №143 від 01.01.2023, №143 від 01.01.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у селі Новоандріївка Краматорського району Донецької області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
Відповідно до розділу 4 акту службового розслідування від 02.03.2024, проведеного Військовою частиною НОМЕР_3 за фактом смерті ОСОБА_3 , у графі «Неправомірні дії військовослужбовців та причинний зв'язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась»: неправомірних дій з боку старшого сержанта ОСОБА_3 не виявлено.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2024 №188-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_3 », в ході службового розслідування встановлено, що військовослужбовець, призваний по мобілізації, начальник складу взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_3 внаслідок гострої недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №714 від 20.03.2024: старший сержант ОСОБА_3 06.02.2024 отримав гостра ішемічна недостатність кровообігу, гостра ішемічна хвороба серця. За обставин: старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_3 внаслідок гострої ішемічної недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025: захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 , «Гостра недостатність кровообігу. Гостра ішемічна хвороба серця» (етиловий спирт в крові в кількості 0,52‰), яке згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.03.2024 №62, матеріалів службового розслідування (наказ командира в/ч НОМЕР_3 №215-АД від 08.02.2024), висновку експерта №94 від 16.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, постанови про закриття кримінального провадження від 16.02.2024 СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, лікарського свідоцтва про смерть №94 від 08.02.2024 Слов'янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.02.2024, виданого відділом державної РАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Відповідно до п.3.11. Розділу 3 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженого Наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10. 2006 № 1152/13026, у пункті 11 лікарського свідоцтва лікар указує свої прізвище, ім'я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті».
Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.
У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.
У частині II свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов'язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.
Код за МКХ-10 у квадратику ліворуч на лікарському свідоцтві про смерть проставляє той лікар, який безпосередньо заповнює свідоцтво.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №94 від 08.02.2024, виданим Слов'янським відділенням судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_3 визначено: а) гостра недостатність кровообігу - як безпосередню причину смерті; б) гостра ішемічна хвороба серця (I 24.8) - як патологічний стан, що зумовив безпосередню причину смерті.
Згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (відома як МКХ-10) під кодом I 24.8 позначено діагноз «Раптова серцева смерть хворого ішемічною хворобою серця».
Таким чином, згідно матеріалів справи смерть військовослужбовця ОСОБА_3 настала саме у результаті гострої недостатності кровообігу, спричиненої гострою ішемічною хворобою серця та пов'язана з проходженням військової служби.
Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_3 адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть.
Тобто в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між смертю позивача та наявністю у його крові 0,52‰ етилового спирту.
Водночас, як вже згадувалося вище, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Аналогічна правова позиція також викладена і в постановах Верховного Суду від 09.09.2025 у справі № 240/5502/24.
Підсумовуючи вищенаведене, відмова відповідача у призначені та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є протиправною.
Враховуючи причини настання смерті військовослужбовця ОСОБА_3 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей померлих військовослужбовців, суд констатує про наявність підстав для отримання позивачами одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Порядком №975.
Водночас, слід звернути увагу на той факт, що відповідач, відмовляючи позивачам у призначенні спірної допомоги, ще не встановлював її розмір, не досліджував обставин щодо можливих членів сім'ї померлого, які також можуть мати право на отримання відповідної допомоги.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
А відтак, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивачів за встановлених у справі обставин, є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як членам сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
Відповідний спосіб захисту в даній категорії справ також застосований Верховним Судом в постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу 1 в повному обсязі.
Оскільки позивача 2 звільнено від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання комісії №63/8 від 04 липня 2025 року про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як членам сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 .
Зобов'язати Міністерство оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), як членам сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна