27 травня 2026 року Київ № 320/1032/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (КП «Вишгородтепломережа», підприємство) 20.06.2024 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 08.01.2025).
Просили:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 (в частині вжиття необхідних заходів щодо відшкодування підрядною організацією завищеної вартості виконаних робіт, наданих послуг, а саме: ТОВ «ПП Теплобуд'в сумі 798, 32 тис. грн за договором від 24.02.2023 № Р-23/35) вимоги Північного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 01.03.2024 № 262611-14/1618-2024.
Ухвалою від 26.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Вказано, що відповідач, стверджуючи про завищення вартості виконаних робіт, наданих послуг з реконструкції ділянки теплової мережі від ТК 33/1 до ТК 95/1, теплової камери № 95/1, на перетині вул. Шкільної та пр. Шевченка в м. Вишгород, фактично оперує відкритими даними різних торгівельних інтернет майданчиків, з яких черпалася інформація під час проведення перевірки, зокрема, з веб сайту: https://armatura.net.ua/. Просять звернути увагу, що в акті ревізії відповідачем не відображено пояснень з приводу того, чому відповідач вибірково посилається лише на один із ресурсів, і при цьому не враховує періоду, за який взяті відповідні пропозиції, регіону країни, якісних характеристик матеріалів (у тому числі гарантійного строку, який може бути різний у різних постачальників, упаковки, відомостей, чи входить доставка таких матеріалів замовнику у ціну). Крім того, така інформація не відображає середньої ціни матеріальних ресурсів у регіоні, як того вимагає пункт 4.9 Настанови, що в свою чергу унеможливлює підтвердити висновок відповідача про те, що наведені ціни та матеріальні ресурси завищено.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, натомість подав заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану тим, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/13713/24 між тими самими сторонами з таким самим предметом позову, провадження у якій відкрито 05.08.2024.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
КП «Вишгородтепломережа» згідно даних з ЄДРПОУ, є юридичною особою (Код ЄДРПОУ - 13713569); форма власності комунальна; організаційно-правова форма за КОПФГ: комунальне підприємство. Види діяльності за КВЕД: 35.30 - Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.
Відповідно до пункту 1.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року та на підставі направлень від 31.10.2023 №№1400, 1401, 1402, від 11.12.2023 №1591, від 04.01.2024 №7 та від 12.01.2024 № 25, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби, завідувачем сектору Залізною А.М., Осюком О.П., Шпилем Ю.П., провідним державним аудитором головними державними аудиторами Грицай І.П., Калакутіною І.Ф та головним державним фінансовим інспектором Майстренко О.М. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Вишгородтепломережа» за період з 01.06.2021 по 30.09.2023, за результатами проведення якої складено Акт від 20.10.2024 №11-30/29.
На підставі вказаного Акта, в якому зафіксовано ряд порушень, відповідачем складено вимогу від 01.03.2024 № 262611-14/1618-2024, пунктом 1 якої, зокрема, зобов'язано КП «Вишгородтепломережа» вжити необхідних заходів щодо відшкодування підрядними організаціями завищеної вартості виконаних робіт, наданих послуг, а саме: ТОВ «ПП Теплобуд» в сумі 798, 32 тис. грн за договором від 24.02.2023 № Р-23/35, ТОВ «СПМК Консалтинг» в сумі 82, 44 тис. грн за договором № ПВН-22/307 від 05.12.2022.
Не погоджуючись із пунктом 1 вказаної вимоги, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За правилами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон №2939-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно із частиною другою статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За нормами статті 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: 1) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 2) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 3) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Частиною другою статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (Порядок №550).
За визначенням у пункті 3 Порядку №550 акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
За приписами пункту 45 Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (пункт 46).
Пунктом 35 Порядку №550 визначено, що акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.
За змістом пункту 1.3 Порядку взаємодії органів державної контроль-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 №346/1025/685/53, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; - втрата активів безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; - розмір матеріальної шкоди (збитків) вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (Положення №43).
Пунктом 1 Положення №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно із підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів; законним та ефективним використанням публічних коштів та інших активів для використання (впровадження) інформаційних технологій (систем, процесів, ресурсів).
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Згідно із підпунктами 16, 23 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2024 Північним офісом Державної аудиторської службою України винесено вимогу про усунення виявлених порушень № 262611-14/1618-2024, пунктом 1 якої визначено забезпечити КП «Вишгородтепломережа» вжиття необхідних заходів щодо відшкодування підрядними організаціями завищеної вартості виконаних робіт, наданих послуг, а саме: ТОВ «ПП Теплобуд» у сумі 798, 32 тис. грн за договором від 24.02.2023 № Р-23/35, ТОВ «СПМК Консалтинг» у сумі 82, 44 тис. грн за договором № ПВН-22/307 від 05.12.2022.
У той же час, предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії КП «Вишгородтепломережа», при цьому в оскаржуваній частині вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Разом з цим, дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов'язків особи, а лише фіксують певні факти.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 11.02.2020 у справі № 804/2282/16, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17.
За нормами пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Відтак, орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов'язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Тобто, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов'язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.
Відтак, збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яку висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду, зокрема, від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 28.12.2021 у справі № 420/5135/18.
За таких підстав, враховуючи те, що пункт 1 вимоги за свої змістом спрямований на відшкодування збитків, що здійснюється у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, стосовно заяви відповідача про залишення позову без розгляду через перебування у провадженні Київського окружного адміністративного суду справи №320/13713/24, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки предмет позову у ній є відмінним від цієї справи, зокрема, оскаржуються різні пункти відповідної вимоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи, зокрема, судових витрат по сплаті судового збору у розмірі, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову такі судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.