28 травня 2026 року м. Київ № 320/9534/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним, скасування наказу та виплату коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та виплату коштів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив позов залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування заяви вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України. При цьому, посилання на те, що позивач дізнався про порушення свого права з відповіді відповідача, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а вказує на триваючу пасивну поведінку позивача.
При розгляді клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, 19 липня 2022 року набрав чинності Закон №2352-ІХ. Підпунктом 18 пункту 1 розділу І цього Закону внесено зміни, зокрема, до статті 233 КЗпП України.
Згідно із частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк із дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Слід зауважити, що частина друга статті 233 КЗпП України до набрання чинності Законом №2352-ІХ (19 липня 2022 року) передбачала, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року, тобто до внесення змін у статтю 233 КЗпП України.
Згідно ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За вказаних обставин, до спірних правовідносин сторін не застосовується строк звернення з позовом до суду.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанов від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23.
Окрім того, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є не виплата відповідачем позивачу додаткової грошової винагороди.
Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
За загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Тобто протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні.
Строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
У справі Лелас проти Хорватії Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа Європейського суду з прав людини Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Таким чином, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду є необґрунтованими, а строк звернення до суду не є таким, що пропущений позивачем.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Панова Г. В.