28 травня 2026 року м. Київ справа №320/7456/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Акціонерного товариства "УКРПОШТА" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "УКРПОШТА" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постановивід 30.01.2024 № 049647 про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки виявлене порушення є безпідставним. Позивач стверджує, що під час зупинення його транспортного засобу для здійснення перевірки у нього були наявні всі необхідні документи для перевезення. Позивач також вказує на те, що законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення поштових відправлень встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахограми) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Тому, висновки відповідача про відсутність на момент проведення ТТН на вантаж, картки водія, роздруківки на паперовому носії інформації з цифрового тахографа, є необґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 даний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова є законною, позаяк, при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки, документи, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), відсутні. За відсутності передбачених законодавством документів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи у визначеному законом розмірі.
У відповіді на відзив зазначено про безпідставність доводів, покладених в основу відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Укрпошта» є юридичною особою, місцезнаходження якої 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, основний вид економічної діяльності 53.10 Діяльність національної пошти.
Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті 25.12.2023, на підставі направлення від 22.12.2023 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу АТ «Укрпошта» марки ТК д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно подорожнього листа вантажного автомобіля № 615466 від 25.12.2023 та накладної на відправлену пошту від 25.12.2023 № 05308.2.В7 на пошту перевезено внутрішнім маршрутом ТС27137 ЦОК5 (Дударків)-ДОПП вбачається, що позивачем було здійснено перевезення поштової кореспонденції.
За результатами перевірки складено акт від 25.12.2023 № АР043140 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону № 2344, п. 3.3 наказу № 385, а саме, перевезення вантажу без оформлення товарно-транспортної накладної; водій не використовує власну картку водія за 25.12.2023 про що, свідчить роздруківка на паперовому носії з тахографа, чим порушено п. 33 Наказу № 385.
Відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 049647, якою до позивача, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.
Позивач вважає вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначає Закон № 2344.
Відповідно до ст. 3 Закону № 2344 цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі Положення № 103).
Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п. п. 1 п. 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
За приписами п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, у тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Судом досліджено, що згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 48 Закону № 2344, що полягає у наступному: перевезення вантажу без оформлення товарно-транспортної накладної; водій не використовує власну картку водія за 25.12.2023 про що, свідчить роздруківка на паперовому носії з тахографа, чим порушено п. 33 Наказу № 385.
За приписами ст. 6 Закону № 2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Суд зауважує, що перевізником є не лише ті особи, що здійснюють перевезення на договірній основі, а й ті, які, як позивач, здійснюють перевезення для власних потреб, власним коштом.
Відповідно до норм ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тож, законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Нормами Закону № 2344 визначено обов'язок для автомобільних перевізників та водіїв мати і пред'являти контролюючому органу в момент проведення перевірки документи, визначені законодавством документи.
Слід зазначити, що транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до пункту 11.1 Наказу № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
При здійсненні перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж був відсутній. Крім того, для цілей застосування Закону № 2344 визначальним є факт здійснення вантажних перевезень, оскільки будь-яка особа, яка здійснює перевезення вантажів, є автомобільним перевізником.
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Судом досліджено та не спростовано сторонами, що при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що транспортний засіб обладнано цифровим тахографом та намомент перевірки документи, визначені ст. 48 Закону № 2344, відсутні, а саме: роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 25.12.2023 та водій ОСОБА_1 не використовує особисту картку водія.
В підтвердження доводів про те, що у водія ОСОБА_1 були записані всі необхідні дані та була наявна картка водія за 25.12.2023, не надано відповідних доказів ні під час проведення рейдової перевірки, ні до суду під розгляду справи.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа- особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Відповідно, за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Доводи позивача про відсутність у його водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення, обов'язку мати спірні документи спростовуються пунктом 1.3 Положення № 340, вимоги якого поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Надаючи оцінку твердженням позивача про те, що він не є суб'єктом господарювання, який провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, а здійснює перевезення вантажу для власних потреб - забезпечення діяльності пошти (основного зареєстрованого виду діяльності), суд зазначає, що законодавцем ставиться вимога до перевізників щодо обладнання транспортних засобів тахографами незалежно від мети поїздки та наявності фінансової складової у такому перевезенні між перевізником та одержувачем вантажу.
На переконання суду, для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими документами, є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки, позивачем порушено вимоги Закону № 2344, зокрема, непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону № 2344, а тому, суд вважає, що відповідачем правомірно було винесено спірну постанову про застосування адміністративно господарського штрафу.
Доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуване рішення є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та є правомірною та, відповідно, відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
04.01.2024 повідомленням від 04.01.2024 № 732/28/24-23, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0600075020110, було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 30.01.2024. Лист отримано 08.01.2024. У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "УКРПОШТА" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.