28 травня 2026 року м. Київ справа №320/21759/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 №UA408000/2022/000229/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, з урахуванням того, що подані декларантом до митного оформлення документи, містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для цілей здійснення митного оформлення, натомість, відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Журавля В.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із звільнення судді з посади судді Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку, було проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Головенко О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
За позицією відповідача, у відзиві на позовну заяву від 27.05.2024, під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача. Відповідно до п. п. 4.3 контракту від 19.05.2022 № 13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації від 24.12.2022 поставка здійснюється на умовах CPT UA LVIV, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару, шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, яцдо можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв'язку з чим, необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо); відповідно до п. 5 контракту від 19.05.2022 № 13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо здійснення оплати не надано; в інвойсі від 12.12.2022 заявлена вартість фрахту 4800 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано; в гр. 9а та 9б декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою, але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Відомостей та документів з приводу зазначеного питання не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» 17.06.2008 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
19.05.2022 між ТОВ «МАЯДО» (покупець) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія АДОПЕН) (продавець) укладено контракт міжнародної поставки № 13 (далі - Контракт). За умовами Контракту «продавець продає, а покупець купує товар згідно інвойсів».
Згідно п. 3.1 Контракту кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної партії товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010».
Відповідно до п. 4.1 Контракту ціна на товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.
На виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 42140,13 дол. США, згідно інвойсу від 12.12.2022.
Товар за Контрактом надійшов від продавця на умовах CPT Львів, згідно правил «Інкотермс 2010».
24.12.2022 з метою митного оформлення товару поставленого за контрактом № 13, ТОВ «Маядо» через представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» до Чернівецької митниці було подано митну декларацію ЕМД № 22UA408020067238U3, у графі 31 якої був зазначений товар, митна вартість якого склала за ціною контракту 42140,13 доларів США і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару, позивачем разом з митною декларацією було подано до митного органу: (4104) контракт купівлі-продажу товарів № 13 від 16.05.2022; (0380) інвойс від 12.12.2022; (0730) міжнародна транспортна накладна (CMR) № 2201864 від 12.12.2022; (0271) пакувальний лист від 12.12.2022; (0861) сертифікат про походження товару № Y0035311 від 13.12.2022; (4207) договір про надання послуг із декларування товарів № 1605/22 від 16.05.2022; (9000) лист; (9610) копія митної декларації країни відправлення № 22070100EX00025765 від 13.12.2022.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що згідно ч. 3 ст. 53 МК України та враховуючи положення п. п.1 ч. 5 ст. 54 МК України, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 №UA408000/2022/000229/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001535.
Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів призвело до надміру сплачених позивачем податку на додану вартість та ввізного мита.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення та у відзиві на позовну заяву, зазначив, що відповідно до п. п. 4.3 Контракту зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації від 24.12.2022 поставка здійснюється на умовах CPT UA LVIV, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару, шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, яцдо можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв'язку з чим, необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо); відповідно до п. 5 контракту від 19.05.2022 № 13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо здійснення оплати не надано; в інвойсі від 12.12.2022 заявлена вартість фрахту 4800 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано; в гр. 9а та 9б декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою, але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Відомостей та документів з приводу зазначеного питання не надано.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Так, МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно змісту ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).
Згідно з ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до положень ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України при цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно зі ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За умовами ч. ч. 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч 1 ст. 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.
Відповідно до положень ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГААТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 та 3 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
Отже, наведеним передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 та 2 ст. 54 МК України.
З огляду на компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Висновок митного органу повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами.
Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
25.12.2022 з метою митного оформлення товару поставленого за Контрактом, ТОВ «Маядо» через представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» до Чернівецької митниці було подано митну декларацію ЕМД, у графі 31 якої був зазначений товар, митна вартість якого склала за ціною контракту 42 140,13 доларів США і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією було подано до митного органу: (4104) контракт купівлі-продажу товарів № 13 від 16.05.2022; (0380) інвойс від 12.12.2022; (0730) міжнародна транспортна накладна (CMR) № 2201864 від 12.12.2022; (0271) пакувальний лист від 12.12.2022; (0861) сертифікат про походження товару № Y0035311 від 13.12.2022; (4207) договір про надання послуг із декларування товарів № 1605/22 від 16.05.2022; (9000) лист; (9610) копія митної декларації країни відправлення № 22070100EX00025765 від 13.12.2022.
Відмовляючи позивачу у визначенні митну вартість за першим (основним) методом, яка зазначена у митній декларації, відповідач виходив з того, що декларантом не було подано до митного оформлення повного переліку документів, які б підтверджували митну вартість товарів та числові значення складових їх вартості.
Поставка імпортованого позивачем товару, про що відповідач не заперечує, відбулася на умовах СРТ UА Львів, що відповідає умовам п. 3.1 Контракту.
Згідно п. 4.3 Контракту зазначено, що в ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування.
Відповідно до п. 3.1 контракту передбачено кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010».
Отже, витрати на транспортування вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв'язку з чим, не додаються при визначенні митної вартості товару. При цьому, не зазначення в умовах зовнішньоекономічного контракту про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.
Таким чином, відповідач дійшов до помилкового висновку, що у випадку поставки на умовах СРТ Львів та не передбачення у Контракті про зарахування витрат на транспортування до ціни товару, зазначеної у інвойсі, вказані витрати не повинні бути включені додатково до митної вартості товару. Вказані витрати у випадку поставки на умовах СРТ в будь-якому випадку включені у фактурну вартість товарів, не зважаючи на умови Контракту до митної вартості товарів не включаються.
Згідно з умовами поставки товару СРТ UA Львів всі витрати, зокрема, доставка, навантаження, транспортування, розвантаження тощо товару та ціна пакувальних матеріалів, включені у вартість таких товарів, а отже, митна вартість імпортованих товарів відповідає вартості визначеній у інвойсі.
Таким чином, з наданих документів суду вбачається, що вартість перевезення вже включено до митної вартості товарів та надавати додатково документи, що підтверджують вартість транспортування не потрібно.
Крім того, суд враховує й те, що відповідач не вказав обставин, умов та не навів доказів, на підставі яких дійшов висновку про вплив пов'язаності на митну вартість оцінюваних товарів.
Між тим, зазначені висновки митного органу суд не бере до уваги, оскільки під час дослідження первинних документів, які містяться в матеріалах справи та надані позивачем митному органу, встановлено, що їх обсяг дозволяє визначити митну вартість товару за основним (першим) методом.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем було надано митному органу ряд первинних документів, який не є обов'язковим відповідно до ст. 53 МК України, на підтвердження вірно зазначеної вартості товарів, проте вказане не було взято до уваги відповідачем.
За висновком суду, умови подання позивачем при митному оформленні товару вказаного переліку документів, який відповідає вимогам закону, у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповної та/або недостовірної відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення їх митної вартості.
Щодо посилань митного органу на те, що згідно умов контракту № 13 від 19.05.2022 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо здійснення оплати не надано, суд звертає увагу, що умовами контракту передбачено також можливість оплати після отримання товару.
Отже, ненадання позивачем документів про оплату імпортованого товару не може бути підставою для коригування митної вартості та не впливає на можливість визначення митної вартості товарів.
Щодо зазначення у відзиві на позовну заяву інших доводів та виявлених недоліків, суд їх не бере до уваги, адже такі не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.
Суд вважає, що митним органом не доведено, що ТОВ «Маядо» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.
У свою чергу, інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 № UA408000/2022/000229/2, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 № UA408000/2022/000229/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.