27 травня 2026 року Київ № 320/12018/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмовому провадження заяву Головного управління Національної поліції України в Луганській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Луганській області, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Національної поліції України в Луганський області щодо відмови виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області) виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, в розмірі 25% грошового забезпечення розрахунку за 9 повних календарних років служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року прийнято справу до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №320/12018/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/12018/21 передано для розгляду судді Донцю В.А., відрядженого до Київського окружного адміністративного суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28.09.2023 №938/0/15-23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року прийнято справу №320/12018/21 до провадження судді ОСОБА_2 .
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) Донця В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/12018/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року прийнято адміністративну справу №320/12018/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи розпочато спочатку.
У матеріалах справи наявна заява відповідача про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої вказується, що позивач станом на 02.04.2021 року достеменно була обізнана з текстом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 року у справі № 320/4557/20, а саме про обставини можливого порушення її прав на отримання одноразової грошової допомоги під час звільнення з ОВС. Згідно штампу на копії позовної заяви, позивач з позовом у справі № 320/12018/21 про стягнення ОГД при звільненні до суду звернулась лише 28.09.2021. Тобто позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском процесуального строку більше ніж через три місяці як то визначено частиною 1 статті 233 КЗпП України, після того як вона дізналась про порушення свої прав, та майже через 10 років після звільнення зі служби в міліції. Отримання позивачем листа відповідача від 02.07.2021 № 1142/111/22 -2021 у відповідь на її заяву не змінює часу, з якого остання дізналася про начебто порушені її права, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Згідно Постанови Верховного Суду від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 року.
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що позивач у справі звернулася до суду до 19.07.2022 року з позовною заявою про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, а тому строк звернення у даному випадку застосуванню не підлягає.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що висновок відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою є необґрунтованим, то задоволенню подана заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції України в Луганській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.