Справа № 523/4601/18
Номер провадження:1-кп/521/153/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5 ,
захисника потерпілої адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду міста Одеси обвинувальний акту у кримінальному провадженні за №12017161490001788 від 21.10.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси обвинувальний акту у кримінальному провадженні за №12017161490001788 від 21.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили відмовити в повному обсязі, крім того, захисником було подано письмові заперечення на клопотання прокурору.
Представником потерпілої адвокатом ОСОБА_6 було подано пояснення на заперечення на клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
-ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, допитавши обвинуваченого, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином що спричинило смерть особі, з позбавленням волі до 10 років.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено та судом встановлено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносить до категорії тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним (покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до інформації ДПСУ з 28.10.2023 року перебуває за кордоном, в судові засідання безпосередньо не з'являється.
Натомість, неодноразово у своїх клопотаннях обвинувачений та його захисник, просить суд проводити судовий розгляд у режимі відеоконференції у зв'яку із неможливістю особистого прибуття у судове засідання через поганий стан здоров'я та лікування обвинуваченого.
Пунктом 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов?язок прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
У відповідності до ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Дійсно, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІ групи /загальне захворювання/ відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 20.07.2023р. з терміном дії по 31.05.2025р. Актуальних даних на момент розгляду цього клопотання, а саме щодо продовження строку дії пенсійного посвідчення або отримання безстрокового посвідчення судом не встановлено.
Тобто, проаналізувавши долучені сторонами кримінального провадження документів, судом не встановлено, що дійсно ОСОБА_4 за своїм станом здоров'я позбавлений можливості безпосередньо приймати участь у судових засіданнях в залі суду.
Долучені захисником обвинуваченого ОСОБА_4 документи щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 не підтверджують неможливість прибуття останнього в судове засідання, оскільки стосуються безпосередньо доньки обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 яка є особою з інвалідністю ІІ групи /безстроково/.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КІК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Таким чином, системний аналіз положень ст. 318, ст. 323 КПК України дає можливість зробити висновок, що участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов'язковою, що унеможливлює здійснення судового провадження за його відсутності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке кримінальним законом кваліфікуються як тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі строком від семи до десяти років, тобто тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, а також неодноразові неявки до суду, перетин ним державного кордону без повідомлення суду, в сукупності дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також той факт, що обвинувачений виїхав за межі території України через один із пунктів пропуску, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176, 179, 314, 316, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 60 /шістдесят днів/ і обчислюється з моменту фактичного затримання.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.01.2026 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Суддя: ОСОБА_1