Справа № 946/3888/26
Провадження № 1-кс/946/937/26
26 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне Ізмаїльського р-ну Одеської обл., громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не відноситься до осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, працюючого в КП «Житсервіс» двірником, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,-
У провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000431, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів; володілець інформації - фізична або юридична особа, якій належать права на інформацію; доступ до інформації в системі - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі, тощо.
Згідно з абз. 4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації.
Так, 13 січня 2025 року приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_6 , за згодою власника, належний йому мобільний телефон марки «Siemens», для здійснення телефонного дзвінка. При зазначених обставинах, ОСОБА_5 встановив без дозволу держателя спеціального засобу -банківського рахунку ОСОБА_6 на свій власний телефон марки «ZTE» мобільний додаток «Приват24» шляхом введення реквізитів щодо доступу до банківського рахунку останнього. Після реєстрації мобільного додатку «Приват24» та введення цифрового смс-повідомлення, яке прийшло на телефон потерпілого з кодом підтвердження реєстрації, ОСОБА_5 отримав доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк», з метою проведення відповідного банківського розрахунку та зняття готівки. У подальшому, ОСОБА_5 не видалив зі свого мобільного телефону додаток «Приват24», залишивши таким чином доступ до банківського рахунку потерпілого ОСОБА_6 .
Згодом, у період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи єдиний умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, маючи доступ до банківського рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк» через встановлений у своєму власному мобільному телефоні додаток «Приват24», таємно від потерпілого, самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу банківської картки, здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», який згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 , використовуючи на своєму мобільному телефоні марки «ZTE» з встановленим мобільним додатком «Приват24», таємно, самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу -банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк», вводив необхідні дані реквізитів щодо доступу до банківського рахунку ОСОБА_7 , внаслідок чого отримав несанкціонований власником доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку останнього, в результаті чого несанкціоновано втручався в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», який згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, отримавши при цьому вільний доступ до всіх рахунків потерпілого ОСОБА_5 , а саме: здійснив операції перерахунку грошових коштів з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_6 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, зокрема 13.01.2025 о 13:00 годині на суму 400 грн, 14.01.2025 об 11:13 год на суму 4000 грн, 20.01.2021 о 12:51 год на суму 4500 грн, 24.02.2025 о 09:15 год на суму 2000 грн, а також 04.02.2025 об 11:28 грн у сумі 4000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, а згодом на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», зокрема 26.01.2025 о 16:38 год на суму 3000 грн, 27.01.2025 о 18:32 год на суму 6000 грн; 04.02.2025 о 09:10 год на суму 1500 грн; 06.02.2025 о 17:38 на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 22:19 год на суму 2500 грн та на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме: 09.02.2025 о 19:07 год на суму 2500 грн, 18.02.2025 о 19:47 год на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 20:16 год на суму 5000 грн, 28.02.2025 о 20:03 год на суму 2000 грн, 25.04.2025 о 10:43 год на суму 300 грн, 20.05.2025 об 11:51 год на суму 1100 грн, 26.07.2026 о 12:41 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 14:24 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 15:40 грн на суму 600 грн, 26.07.2025 о 17:05 год на суму 100 грн, 31.08.2025 о 16:28 год на суму 1000 грн, 31.08.2025 о 21:41 год на суму 170 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, а саме: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Крім того встановлено, що ОСОБА_5 під час дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом президента від 12.01.2026 №40/2026 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 № 4757-ІХ в період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном - грошовими коштами, в період з 13.01.2025 по 31.08.2025 з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одним і тим самим способом, умисно, таємно викрав кошти, що зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк».
Так, за зазначених обставин, ОСОБА_5 , попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку «Приват24», завантаженого та встановленого на власному мобільному телефоні за вищевказаних обставин, шляхом спотворення процесу обробки інформації, надаючи вигляд, що операція з банківським рахунком нібито здійснюється безпосередньо його власником, реалізуючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, протиправно здійснив операції перерахунку грошових коштів з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_6 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, зокрема 13.01.2025 о 13:00 годині на суму 400 грн, 14.01.2025 об 11:13 год на суму 4000 грн, 20.01.2021 о 12:51 год на суму 4500 грн, 24.02.2025 о 09:15 год на суму 2000 грн, а також 04.02.2025 об 11:28 грн у сумі 4000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, а згодом на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», зокрема 26.01.2025 о 16:38 год на суму 3000 грн, 27.01.2025 о 18:32 год на суму 6000 грн; 04.02.2025 о 09:10 год на суму 1500 грн; 06.02.2025 о 17:38 на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 22:19 год на суму 2500 грн та на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме: 09.02.2025 о 19:07 год на суму 2500 грн, 18.02.2025 о 19:47 год на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 20:16 год на суму 5000 грн, 28.02.2025 о 20:03 год на суму 2000 грн, 25.04.2025 о 10:43 год на суму 300 грн, 20.05.2025 об 11:51 год на суму 1100 грн, 26.07.2026 о 12:41 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 14:24 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 15:40 грн на суму 600 грн, 26.07.2025 о 17:05 год на суму 100 грн, 31.08.2025 о 16:28 год на суму 1000 грн, 31.08.2025 о 21:41 год на суму 170 грн.
Всього, в період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року ОСОБА_5 неправомірно, без згоди та відома потерпілого ОСОБА_6 таємно від власника, шляхом несанкціонованого, тобто самочинного, без відповідного дозволу, незаконного втручання в мобільний додаток «Приват24» для дистанційного керування банківською карткою, з банківського рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , умисно, таємно викрав грошові кошти на загальну суму 54670 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.
Тим самим встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
20.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000431, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
20.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , випискою з банківської картки потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , випискою з банківської картки свідка, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , випискою з банківської картки свідка, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , виписками з банківських карток підозрюваного та іншими доказами в сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, санкція якого не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі та який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати з цією ж метою.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування або суду цілком можливий, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, офіційно не працює, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому підозрювана матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме:
1) вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) відсутність у підозрюваного постійного місця роботи.
Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , тому підлягає задоволенню клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з забороною залишати місце свого мешкання з 22:00 години до 06:00 години наступного дня строком до 20 липня 2026 року.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181-184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з забороною залишати місце свого мешкання з 22:00 години до 06:00 години наступного дня строком до 20 липня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22:00 години до 06:00 години без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) не змінювати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
4) не відлучатися із м. Ізмаїл без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 56 (п'ятдесят шість) днів і обчислюється з 26 травня 2026 року. Ухвала слідчого судді про застосування строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 20 липня 2026 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 28 травня 2026 о 15 год. 00 хв. в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1