27.05.2026
Справа № 696/443/23
Провадження № 2/696/5/26
27 травня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретарі Степановій Н.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представників сторін ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації,
встановив :
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
До суду надійшло клопотання представника Відповідача про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи, яке мотивували тим, що висновок експерта № 37/24 від 09 квітня 2025 року є необґрунтованим, не містить повних відомостей проведеного експертом дослідження, тоді як містить в собі обставини, які свідчать про необ'єктивність та неповноту експертизи.
В судовому засіданні сторона Відповідача клопотання підтримали, тоді як сторона Позивача висловилась проти задоволення клопотання.
При розгляді клопотання про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи, суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).
Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.08.2022р. у справі №902/1038/21, від 25.06.2020р. у справі №924/233/18, від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17. При цьому, аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
Призначення повторної експертизи є правом, яке суд реалізує в межах власних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 18.08.2022р. у справі №912/2438/20, від 06.10.2021р. у справі №912/1583/18.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).
Суду не надано доказів істотного порушення процесуальних норм призначення і проведення експертизи, а сторона Відповідача оскаржувала ухвалу про призначення експертизи в апеляційному порядку, проте її доводи про незаконність винесеної ухвали вже була предметом апеляційної перевірки і ухвала суду була залишена без змін.
Під час судового розгляду було отримано пояснення експерта, який проводив експертизу, і сторони скористались своїм правом на запитання, на які отримали вичерпні відповіді.
Частина питань, які просить сторона Відповідача поставити на проведення повторної експертизи виходять за межі предмету позову, так як предметом судового розгляду являється не сам поділ будівлі і господарських споруд, які не введені в експлуатацію та існують без реєстрації права власності на них, а розподіл між колишнім подружжям лише фактичних витрат з сімейного бюджету, що були використані на будівництво таких споруд, а тому не має значення для справи та не повинно враховуватись судом питання ринкової вартості незавершених будівництвом об'єктів нерухомого майна та їх час забудови.
Суд приходить до висновку, що сама по собі незгода з висновком експерта не є підставою для призначення повторної експертизи, та оскільки судом встановлено, що клопотання сторони Відповідача не містили належного обґрунтування обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість призначення повторної експертизи, суд відмовляє у його задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 113, 260 ЦПК України, суд,
постановив :
В задоволенні клопотання представника Відповідача про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя : Шкреба В.В.