Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1637/26
номер провадження 2-а/695/73/26
27 травня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
20.04.2026 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R462988 від 07.04.2026, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У позові ОСОБА_1 зазначає, що вказаною постановою його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неприбуття 12.01.2026 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постанова була сформована автоматично на підставі висловленої ним у додатку «Дія» згоди з адміністративним правопорушенням. Однак 08.04.2026 виявилося, що відносно позивача складена інша постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2/92 від 24.03.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення по тому ж самому факту. Єдиним порушенням законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації, зафіксованим у діях ОСОБА_1 , є його неявка 12.01.2026 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №6075795, у зв'язку з чим на позивача уже було накладено адміністративне стягнення вказаною постановою №2/92 від 24.03.2026. Тому оскаржувана постанова № R462988 від 07.04.2026 підлягає скасуванню, а справа про відповідне адміністративне правопорушення - закриттю.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.04.2026 позовна заява була залишена без руху у зв'язку з неповною оплатою судового збору.
23.04.2026 представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 24.04.2026 відкрито провадження по справі й зобов'язано відповідача надати документи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 30.04.2026 о 15 год. 00 хв.
29.04.2026 року на виконання ухвали суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив та матеріали, покладені в основу оскаржуваної постанови.
Відповідач пояснив, що позивач усупереч вимогам законодавства про мобілізацію 12.01.2026 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим 05.03.2026 позивачу рекомендованим листом з повідомленням була направлена повістка про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 18.03.2026 для вирішення питання стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Далі, 05.04.2026 ОСОБА_1 подав до електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» заяву щодо визнання факту вчинення ним адміністративного правопорушення, яку він самостійно підписав, і сформував постанову №R462988 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КупАП. Тому в задоволенні позову належить відмовити.
У судове засідання 30.04.2026 представники сторін та позивач не з'явилися, про дату й місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За клопотанням представника позивача, поданим до суду 30.04.2026, розгляд справи було відкладено на 27.05.2026 на 15 год. 00 хв.
У судове засідання 27.05.2026 позивач та його представник, представник відповідача не з'явилися. Водночас представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримав і просив задовольнити в повному обсязі.
Також 27.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, яка в цілому повторює доводи позовної заяви. Також звернено увагу суду на те, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про не оспорення факту адміністративного правопорушення відповідачеві слід було перевірити обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, та дотриматись вимог ст. 247, 280, 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу не проводилося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно з витягом із електронної системи «Резерв+», сформованим 27.03.2026, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 , звання «старший солдат», дані уточнено 23.05.2025. Наведена адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Зазначено про порушення правил військового обліку за неявку за повісткою до ТЦК та СП (а.с. 25).
21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 (Драбів) сформував повістку №6075795 про необхідність явки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) для уточнення даних 12.01.2026 о 09:00 год. (а.с. 54).
ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення №R067062763644 була направлена повістка № 6075795, що підтверджується копією повістки та копією опису вкладення в цінний лист №R067062763644 (а.с. 54).
30.12.2025 поштове відправлення №R067062763644 повернулося до відправника з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 54).
Як твердить відповідач і визнає позивач (на стор. 5 позовної заяви, абз. 4), ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 12.01.2026 не з'явився та про причини неявки не повідомив.
У зв'язку з цим позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.03.2026 № 2/92 (а.с. 22-23). За цією постановою на позивача накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.
Обидві сторони спору в процесуальних заявах по суті справи погоджуються з такими обставинами складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення №R462988 від 07.04.2026, що підтверджується копією постанови та копією заяви ОСОБА_1 від 05.04.2026 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18, 53):
05.04.2026 о 15:16 ОСОБА_1 через застосунок «Резерв+» в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста подав заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Заява ОСОБА_1 стала підставою для формування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2026 № R462988 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У вказаній постанові зазначено таке: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1, постановив накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн».
07.04.2026 постановою головного державного виконавця Драбівського відділу ДВС у Золотоніському районі Черкаської області відкрито виконавче провадження № 80683020 щодо стягнення зі ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2/92 від 24.03.2026 (а.с. 20-21).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене особливий період.
Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - постанова № 560). Цей Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Згідно з абз. 12 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оповіщення - це доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до п. 15 постанови № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_6 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі - Закон про мобілізацію) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з п. 21 постанови № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 27 постанови № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Зміст повістки визначений в пункті 29 постанови № 560, згідно з яким у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно з пунктами 30, 30-2 постанови № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 41 постанови № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 23 постанови № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Як було встановлено, позивач є військовозобов'язаним. З огляду на цитовані вище норми законодавства (ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію, п.21 постанови № 560), позивач мав з'явитися за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Відповідна повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 №6075795 була направлена позивачеві в установленому порядку рекомендованим поштовим відправленням, однак конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній». Отже, згідно з п. 41 постанови № 560 позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.01.2026 на 9.00.
Позивач до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 12.01.2026 о 9.00 не з'явився, причин неприбуття не повідомив, що підтвердили сторони спору. Цим позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в адміністративному позові визнав сам позивач.
За вказане правопорушення позивач був притягнений до адміністративної відповідальності згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/92 від 24.03.2026, яка набрала законної сили 06.04.2026 (а.с. 23).
Відповідач не надав суду доказів вчинення позивачем іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, окрім того правопорушення, за яке він був притягнений до адміністративної відповідальності постановою від 24.03.2026 № 2/92.
Щодо неявки позивача за повісткою № 233 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 18.03.2026 для вирішення питання стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, то вона не є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Адже Кодекс України про адміністративні правопорушення не встановлює обов'язку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з'явитися для розгляду її справи в ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд такої справи можливий за її відсутності (ст. 268 КУпАП). А норми ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію, п. 27 постанови № 560, які визначають підстави виклику за повісткою, не передбачають такої підстави для виклику, як розгляд справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому відповідна неявка військовозобов'язаного не порушує вимоги законодавства про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а значить, не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Незважаючи на це, оспорюваною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2026 позивача було повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк та місце, зазначені в повістці.
Таким чином, за бездіяльність, що полягала у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 12.01.2026, ОСОБА_1 був двічі притягнений до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17 000 грн - постановами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.03.2026 та від 07.04.2026.
Водночас відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно зі ст. 4 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Враховуючи наведені положення законодавства, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою від 07.04.2026 є протизаконним.
Суд звертає увагу також на порушення положень ст. 279-9 КУпАП при притягненні позивача до відповідальності оспорюваною постановою.
По-перше, позивач міг бути притягнений до відповідальності в порядку ст. 279-9 КУпАП за його згодою, висловленою в заяві через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, за умови, якщо б заява була подана не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення. Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неявку 12.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відбувався 24.03.2026. Водночас заяву про згоду бути притягненим до відповідальності в порядку ст. 279-9 КУпАП позивач подав пізніше цієї дати - 05.04.2026, коли його вже притягнули до адміністративної відповідальності.
По-друге, керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання відповідної заяви зобов'язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення за заявою ОСОБА_1 від 05.04.2026, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 мав перевірити інформацію про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 12.01.2026. Однак при винесенні оскаржуваної постанови відповідна інформація, що має визначальне значення для правильного вирішення справи, не була врахована.
Крім того, усупереч положенням ч. 2 ст. 283 КУпАП в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 07.04.2026 відсутній належний опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, в постанові не наведено конкретизовані дані про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 : реквізити повістки про виклик, конкретні строк та місце, зазначені в повістці, за якими ОСОБА_1 мав з'явитися за повісткою.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
З огляду на встановлені обставини справи та цитовані вище положення чинного законодавства, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно позивача підлягає закриттю за п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір. Види і розмір інших судових витрат на момент ухвалення рішення позивачем не доведений.
На підставі ст. 19, 61 Конституції України, ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 279-9, 280, 283 КУпАП та ст. 2, 139, 241-246, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R462988 від 07.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп. судового збору на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_4 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 .
Суддя К.І. Апанасенко