Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1463/26
номер провадження 2-а/695/70/26
22 травня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання позивача ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови серії ЕНА №6921280 від 28.03.2026,
09 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом, в якому зазначено, що постанова винесена безпідставно, з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому постанова серії ЕНА №6921280 від 28.03.2026 підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови серії ЕНА №6921280 від 28.03.2026. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.
18 травня 2026 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій, серед іншого, додатково просив стягнути з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та вирішити питання щодо відстрочення доплати судового збору.
18 травня 2026 року позивач подав клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у якому просив відстрочити доплату судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до ухвалення рішення у справі. Обґрунтовував клопотання тим, що станом на день подання даної заяви грошові кошти та банківські рахунки позивача перебувають під арештом у межах виконавчого провадження № 80922276, відкритого на підставі постанови, законність якої є предметом розгляду у даній справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог та про відстрочення сплати судового збору підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за визначеним переліком умов.
Так, згідно з ч.1 ст.8 Закону, суд має повноваження відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону).
Тобто законодавцем встановлений вичерпний перелік умов для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також звільнення від його сплати.
Із системного аналізу ст.8 Закону вбачається, що єдиною підставою для, зокрема, відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача. Особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилався на накладений арешт на його грошові кошти та банківські рахунки у межах виконавчого провадження № 80922276. Однак, відповідно до постанови державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Циб Н.В. від 21.05.2026 виконавче провадження № 80922276 з примусового виконання постанови № ЕНА № 6921280 закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, тому у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до п.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд, ознайомившись із поданою заявою про збільшення позовних вимог, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що така не відповідає вимогам, викладеним у стст.160,161 КАС України, а відтак наявні підстави для залишення поданої заяви без руху.
Так, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (із змінами та доповненнями) (далі Закон) закріплено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Згідно із чч.1,2 ст.9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається із прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 заявлено додаткову вимогу про стягнення з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ моральної шкоди в сумі 50 000 грн..
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в листі Вищого адміністративного суду України від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Дана правова позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 складає 3328 грн..
Враховуючи наведене вище, позивачу за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн..
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам чинного законодавства, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо прийняття до розгляду, тому позивачеві пропонується сплатити судовий збір у визначеному Законом розмірі, надавши суду відповідну квитанцію.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк усунення виявлених недоліків.
При цьому, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.15 ст.171 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суд
у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву про збільшення розміру позовних вимог до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ залишити без руху для усунення позивачем наведених у мотивувальній частині ухвали недоліків протягом п'яти днів з дня отримання повного тексту копії ухвали.
Роз'яснити, якщо недоліки позовної заяви позивач не усуне у строк, встановлений судом, заява про збільшення позовних вимог буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: К.М. Ушакова