справа № 691/156/25
провадження № 2/691/96/26
21 травня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі:
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 01 червня 2021 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22035000513893. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» розміщений на офіційному веб-сайті банку та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов'язується надати грошові кошти у тимчасове платне користування, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги. У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Відповідно до умов кредитного договору, цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Відповідно до умов кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач підтверджує, що він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення цього Кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього кредитного договору Паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення цього кредитного договору, а також, що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення. Відповідно до умов кредитного договору, цей кредитний договір укладений в 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один - для відповідача, інший для банку. Відповідно до умов кредитного договору, договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього кредитного договору та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Внаслідок чого 28 березня 2024 року згідно умов договору факторингу № 28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором № 22035000513893 від 01 червня 2021 року на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 7767,00 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту - 5883,40 грн.; заборгованість по відсотках - 0 грн.; заборгованість по комісії - 1883,60 грн. ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повідомляє, що було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення адвокатської вимоги №3159425599-АВ від 03 січня 2025 року на адресу відповідача. Позивач повідомляє суду, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача із тим самим предметом та із тих самих підстав. Для прийняття рішення у справі, подано позовну заяву до суду (а.с.1-7).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 липня 2025 року відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред'явлення зустрічного позову, подання письмових пояснень.
В підготовчому засіданні 03 листопада 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду, без участі сторін, які на виклики суду до участі не прибули.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Цикл Фінанс», будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з'явився. За змістом позовної заяви просив розглянути цивільну справу без участі представника (а.с.1-7).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими повідомленнями, що підтверджується поштовими трекінгами та розміщення оголошень про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.
З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи у відсутності сторін, остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст клопотання представника позивача про розгляд у їх відсутність, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог від відповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свої матеріально-правові вимоги.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.
Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов'язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», з врахуванням наступного.
Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що 01 червня 2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22035000513893 (а.с.64-67). Згідно розділу 1 договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором. Кредит надається шляхом зарахування суми на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Платежі з погашення заборгованості здійснюються у вигляді щомісячних рівномірних платежів. Дата погашення та розмір обов'язкового платежу зазначено у розділі 4 цього договору Графіку платежів. Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Банк зобов'язаний надіслати клієнту пропозицію про зміну істотних умов цього договору у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати укладання додаткової угоди до договору. До моменту підписання договору відповідач ознайомлений та погоджується з його умовами. Розділ 7 договору зазначає реквізити та підписи сторін, банк - АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», юридична адреса м.Київ, вул.Жилянська, №32, код ЄДРПОУ 14352406, код банку 305749 в особі заступника Голови Правління роздрібного бізнесу та діджитал трансформації Горкун Т.І., та відповідача - ОСОБА_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (а.с.64-67). Відповідно Розрахунку заборгованості за кредитним договом №22035000513893 від 01 червня 2021 року станом на 27 березня 2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 7767,00 грн., з яких залишок простроченого кредиту - 5883,40 грн, залишок прострочених комісій - 1883,60 грн. (а.с.72). Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» має ідентифікаційний код юридичної особи 43453613 та має юридичну адресу м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, №8 (а.с.42). 28 березня 2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/03/24 відповідно до якого, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» передає грошові кошти в розпорядження АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за плату, а АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1. Внаслідок передачі (відступлення) правав за цим договором, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заміняє АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (а.с.48-55). Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , має заборгованість за кредитним договором №22035000513893 у розмірі 7767,00 грн, з яких залишок простроченого кредиту - 5883,40 грн, залишок прострочених комісій - 1883,60 грн. (а.с.43). Актом приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року передано 4140 боржників (а.с.57). Згідно Акту приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року сторони підтверджують, що права грошових вимог передані в повному обсязі (а.с.58). Представником ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. була направлена адвокатська вимога №3159425599-АВ від 03 січя 2025 року до відповідача з рекомендацією сплатити заборгованість на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за кредитним договором у розмірі 7767,00 грн. (а.с.8). АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надав виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 01 червня 2021 року по 20 вересня 2024 року для підтвердження існуючого залишку заборгованості (а.с.10-41). ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» має свій Статут, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Цикл Фінанс» №1 від 14 січня 2020 року (а.с.75-81). Відповідачу була направлена копія позовної заяви, що підтверджується поштовою накладною №0740600138140 від 31 січня 2025 року та описом вкладення до цінного листа (а.с.59-60).
На підставі досліджених судом доказів, суд робить висновок, що відповідач ОСОБА_1 добровільно без примусу чи тиску, заявив про бажання отримання коштів підписавши кредитний договір №22035000513893 від 01 червня 2021 року в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
Суд, при прийнятті рішення у справі, не встановив жодних звернень відповідача ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо незаконного використання його персональних даних позивачем без його згоди чи вчинення щодо нього шахрайських дій, які б спростовували обставини кредитування.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, що встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи, ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладеного між сторонами, оскільки позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму виданого кредиту, на що він розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до умов кредитного договору, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував, відзив на позов, заперечення не подав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а відповідач не реалізував протягом судового розгляду своїх прав, визначених ст.ст.43,48,49 ЦПК України, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих стороною позивача доказів. При цьому, суд звертає увагу, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах і саме тому суд, дослідив детально, з метою не порушення прав відповідача, як споживача банківських послуг, дотримання гарантованих йому прав при кредитуванні.
У позовній заяві позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1883,60 грн.. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Параграфом 2 глави 71 ЦК України не передбачено встановлення комісії за дії, які банк вчиняє на власну користь (ведення справи, договірне оформлення, контроль, облік заборгованості тощо). Правовий аналіз положень Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що фінансові установи не мають права стягувати з позичальника плату за послуги, які є супутніми, або за дії, які банк вчиняє для забезпечення власної діяльності (ведення обліку, супровід кредиту). Такі дії не є самостійною послугою, що надається споживачу. Встановлення у кредитному договорі умов про сплату комісії за послуги, які є обов'язковими для укладення чи виконання договору на користь банку, є несправедливою умовою договору в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи, що оспорювана комісія за своєю суттю є платою за дії банку, які він вчиняє для організації власної діяльності та контролю за виконанням зобов'язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивач, поніс судові витрати в розмірі 2422,40 грн., а саме, сплатив судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією №9006 від 28 січня 2025 року (а.с.63), суд стягує вищенаведені витрати з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокат Дорошенко М.А. 02 січня 2025 року уклали договір №43453613 про надання правової допомоги (а.с.45-47), додаткову угоду №22035000513893 до договору №43453613 (а.с.56), що підтверджується свідоцтвом №10289/10 від 11 жовтня 2021 року (а.с.73-74). Згідно з детальним описом робіт виконаних адвокатом, у якому вказаний перелік наданих правничих послуг в розмірі 6000,00 грн., як зазначено і у змісті позовної заяви (а.с.44).
Задовольняючи частково, з використанням принципу співмірності, вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що такі витрати є не в повній мірі доведеними та документально не підтверджують їх сплату. Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, саме такі обставини суд встановив під час розгляду цивільної справи стосовно відповідача ОСОБА_1 , з огляду на сталість судової практики у вказаній категорії справ, складність справи та витрачений адвокатом час.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
ухвалив:
позовну заяву ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», юридична адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, №8, код ЄДРПОУ 43453613, частково заборгованість кредитним договором №22035000513893 від 01 червня 2021 року у розмірі 5883 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 40 коп. в рахунок заборгованості тіло кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», юридична адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, №8, код ЄДРПОУ 43453613 судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та частково витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп..
В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.
Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», юридична адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, №8, код ЄДРПОУ 43453613.
Представник позивача: особа 2 - Дорошенко Марина Анатоліївна, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, №8, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №10289/10 від 11 жовтня 2021 року.
Відповідач: особа 3 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Савенко