cправа № 566/523/26
провадження № 3/566/405/26
21 травня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області А.С.Лободзінський, розглянувши матеріали, які надійшли з батальону №3 з обслуговування Дубенського району полку патрульної поліції УПП ДПП Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
- за ч.3 ст.173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №983952 від 07.04.2026, 07 квітня 2026 року о 07 год 30 хв ОСОБА_1 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно дружини - ОСОБА_2 , а саме: виражався на її адресу нецензурними словами, ображав, шарпав за одяг, не давав користуватись транспортним засобом, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення: серії ВАБ №983953 від 07.04.2026, серії ВАБ №983954 від 07.04.2026 та серії ВАБ 983955 від 07.04.2026, ОСОБА_1 07 квітня 2026 року о 07 год 30 хв, будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно дружини - ОСОБА_2 , очевидцями якого були їх малолітні діти: ОСОБА_3 , 2023 року народження, ОСОБА_4 , 2021 року народження, та ОСОБА_5 , 2026 року народження, чим завдано шкоди психічному здоров'ю малолітніх дітей.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Протоколи за вказані адміністративні правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП КУпАП надійшли на розгляд Млинівського районного суду Рівненської області, одночасно.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У відповідності до вимог «Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах України» у разі об'єднання справ про адміністративні правопорушення в одну справу об'єднаній справі присвоюється номер тієї справи, яка надійшла до суду першою.
Згідно з положенням ч.1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений судовою повісткою та шляхом розміщення інформації про дату, час та місце розгляду справи на сайті «Судова влада України» (https://ml.rv.court.gov.ua/sud1712/).
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наведених вище протоколів вбачається, що ОСОБА_1 07 квітня 2026 року о 07 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно дружини - ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психічному здоров'ю. Крім цього, очевидцями даної події були їх малолітні діти: ОСОБА_3 , 2023 року народження, ОСОБА_4 , 2021 року народження, та ОСОБА_5 , 2026 року народження, внаслідок чого психічному здоров'ю малолітніх дітей також було завдано шкоди.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст. 173-2 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особа притягується до адмінітсратвиної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству'домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Враховуючи обставини справи суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфлікту між чоловіком та дружиною, викликаного побутовими питаннями та щодо користування спільним майном подружжя, у даному випадку автомобіля.
Крім цього, суд враховує заяву ОСОБА_2 , яка надійшла через канцелярію суду про те, що подія 07.04.2026 носила характер сімейного конфлікту з побутових питань через розбіжність поглядів щодо їх вирішення. Однак, мети заподіяння психологічної шкоди конфлікт жодній із його сторін не мав. На даний час, вони з чоловіком примирились та намагаються налагодити сімейні відносини. Просила закрити провадження у справі.
Таким чином, на переконання суду, сам лише факт наявності між подружжям конфліктних ситуацій не може свідчити про вчинення одним із них психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність наведених обставин свідчить про відсутність в матеріалах справи переконливих доказів, що доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 КУпАП, суддя,-
Справи за № 566/523/26, провадження № 3/566/405/26; №566/524/26, провадження № 3/566/406/26, № 566/525/26, провадження № 3/566/407/26, № 566/526/26, провадження № 3/566/408/26 - об'єднати в одне провадження та присвоїти № 566/523/26.
Провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 28.05.2026.
Суддя А.С. Лободзінський