Справа № 555/2153/25
Номер провадження 2/555/161/26
"21" травня 2026 р.
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Кравчук С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 08.06.2017 року. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час проживання у шлюбі з відповідачем сторонами було розпочато та завершено будівництво житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на земельній ділянці АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №237961. Кадастровий номер земельної ділянки: 5620488601:01:004:0236, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Право власності на будинок зареєстроване за відповідачем, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 21.12.2012 року виконавчим комітетом Тишицької сільської ради, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №438035050 від 04.08.2025 року.
Останнім часом відносини між сторонами як подружжя значно погіршилися, сторони не можуть дійти згоди щодо володіння та користування спільним майном.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
26 версня 2025 року року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів у справі, учасниками справи не заявлялися.
У судове засідання позивач не з"явилась- представник позивача - адвокат Оніщук М.А. подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі позивача та представника, позов підтримала, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ч.2 ст.191, ч.3 ст.223 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, при цьому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, в т.ч. якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 08.06.2017 року. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час проживання у шлюбі з відповідачем сторонами було розпочато та завершено будівництво житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на земельній ділянці АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №237961. Кадастровий номер земельної ділянки: 5620488601:01:004:0236, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Право власності на будинок зареєстроване за відповідачем, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 21.12.2012 року виконавчим комітетом Тишицької сільської ради, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №438035050 від 04.08.2025 року.
Згідно висновку експерта №260316/1_ЮШ Вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 становить : 269 970 грн.
Стороні 1 пропонується виділити 546/1000 частин житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1» виділити приміщення: 1-1 коридор площею 6,1 кв.м.; 1-2 ванна площею 8,0 кв.м., 1-3 вітальня площею 21,0 кв.м.; 1-4 житлова площею 15,4 кв.м., загальною площею 50,5 кв.м. , Стороні 2 пропонується виділити 454/1000 часток житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1» приміщення: 1-5 житлова площею 18,2 кв.м., 1-6 житлова площею 14,3 кв.м., 1-7 кухня площею 12,7 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м.
Стороні 1 пропонується виділити частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620488601:01:004:0236 (з врахуванням проектної межі), в
розмірі 1250 кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від південно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 104,21м; 11,49м по межі ділянки; 4,31м по лінії поділу ділянки; 3, 98м; 1,22м; 4, 10м; 0, 61м; 3, 63м по лінії поділу житлового будинку «А-1»; 2,01м; 6,48м; 1,90м; 6,48м по лінії поділу ділянки; 4,67м по лінії поділу сараю «Б»; 1,0м; 1,55м; 67,53м по лінії поділу ділянки; 12,15м по межі ділянки
Стороні 2 пропонується виділити частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620488601:01:004:0236 (з врахуванням проектної межі), в розмірі 1250кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані
штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки проти годинникової стрілки в м: 1.55м; 102,67 м; 12.50м по межі ділянки;
4,31м по лінії поділу ділянки; 3, 98м; 1,22м; 4,10м; 0,61м; 3, 63м по лінії поділу житлового будинку «A-1»; 2,01 м; 6,48м; 1,90м; 6,48м по лінії поділу ділянки; 4,67м по лінії поділу сараю «Б»; 1.0м; 1,55м; 67,53м по лінії поділу ділянки; 11,84м по межі ділянки (проектна межа).
У відповідності з ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Більше того, ч.2 ст.60 СК України передбачає презумпцію спільності прав на майно набуте за час перебування в шлюбі, а саме вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_1 , можливо поділити між позивачем та відповідачем як співвласниками, оскільки є технічна можливість переобладнати будинок в ізольовані квартири, зокрема збудувати додатковий самостійний вихід для іншого співвласника.
Також, у відповідності до абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Також сторонами під час шлюбу було отримано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на якій збудовано спірний будинок.
Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Також, п.п. «е» п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року за № 7, передбачено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних часток, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
При таких обставинах, позивач, набувши земельну ділянку в спільну сумісну власність з відповідачем, має право, попередньо визначивши розмір земельних часток, які на її думку є рівними, на поділ земельної ділянки в натурі, виділивши у власність частку земельної ділянки, яка відповідає вартості частки всієї земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком та необхідна для його обслуговування.
Крім того, як передбачено п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року за № 7, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
Відповідно до п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року за № 7, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.3 ст.355 ЦК України, право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
У відповідності до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно ж до ч.2 ст.372 ЦК України, уразі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Виходячи з викладеного вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, про необхідність поділу наявного у сторін майна подружжя виходячи із рівності часток подружжя (по частці кожному). Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, згідно ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.10,11,76-82,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Поділити житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, що належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності як подружжю, визнавши за ОСОБА_1 право власності на кімнати будинку, які становлять 546/1000 частин житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1» виділити приміщення: 1-1 коридор площею 6,1 кв.м.; 1-2 ванна площею 8,0 кв.м., 1-3 вітальня площею 21,0 кв.м.; 1-4 житлова площею 15,4 кв.м., загальною площею 50,5 кв.м. , відповідачу виділити 454/1000 часток житлового будинку з господарськими будівлями у складі: по житловому будинку «А-1» приміщення: 1-5 житлова площею 18,2 кв.м., 1-6 житлова площею 14,3 кв.м., 1-7 кухня площею 12,7 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м.
Позивачу виділити частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620488601:01:004:0236 (з врахуванням проектної межі), в
розмірі 1250 кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від південно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 104,21м; 11,49м по межі ділянки; 4,31м по лінії поділу ділянки; 3, 98м; 1,22м; 4, 10м; 0, 61м; 3, 63м по лінії поділу житлового будинку «А-1»; 2,01м; 6,48м; 1,90м; 6,48м по лінії поділу ділянки; 4,67м по лінії поділу сараю «Б»; 1,0м; 1,55м; 67,53м по лінії поділу ділянки; 12,15м по межі ділянки, відповідачу виділити частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620488601:01:004:0236 (з врахуванням проектної межі), в розмірі 1250кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані
штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки проти годинникової стрілки в м: 1.55м; 102,67 м; 12.50м по межі ділянки;
4,31м по лінії поділу ділянки; 3, 98м; 1,22м; 4,10м; 0,61м; 3, 63м по лінії поділу житлового будинку «A-1»; 2,01 м; 6,48м; 1,90м; 6,48м по лінії поділу ділянки; 4,67м по лінії поділу сараю «Б»; 1.0м; 1,55м; 67,53м по лінії поділу ділянки; 11,84м по межі ділянки (проектна межа).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ід.номер НОМЕР_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець та житель АДРЕСА_2 .
Суддя: Мельничук Н. В.