Справа № 364/228/24
Провадження № 4-с/364/13/26
28.05.2026 Володарський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участі секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка Київської області
скаргу ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
представник заявника: ОСОБА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
особа на дії /рішення якої подається скарга: приватний виконавець ВО м.Києва Бережний Ярослав Вікторович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 , адреса 01024, місто Київ, провулок Козловського Івана, буд 4 оф.1., РНОКПП НОМЕР_6 ,
заінтересована особа: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ел. пошта contact@universalbank.com.ua, тел. 380443915391, адреса 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352,
на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7,
встановив:
Скаржник звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є боржником у ВП № НОМЕР_7, відкритому приватним виконавцем Бережним Я.В. 11.11.2025 за виконавчим листом № 364/228/24 виданого 21.05.2025 року Володарським районним судом Київської області. З даною Постановою скаржник ОСОБА_1 не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, та вважає, що при винесенні постанови приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. порушено її права та свободи, оскільки ознайомившись із виконавчим провадження через автоматизовану систему ВП їй стало відомо, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 винесена на підставі заяви Стягувача від 17.10.2025 яка підписана представником АТ «Універсал Банк». До даної заяви приєднано довіреність представника банку Швець А.В., яка дійсна до 11.10.2025 року. Оскільки заява стягувача яка міститься в матеріалах виконавчого провадження яка підписана представником Швець А.В. та яка діяла без повноважень, тому скаржник ОСОБА_1 просить суд:
-визнати постанову про відкриття ВП № НОМЕР_7 від 11.11.2025 року такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про Виконавче провадження, оскільки підставою повернення мало бути п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про Виконавче провадження»;
-визнати незаконною та скасувати постанову ВП № НОМЕР_7 від 11.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження винисену приватним виконавцем Бережним Я.В;
-визнати дії Приватного виконавця Бережного Я.В. виконавчого округу м. Києва неправомірними (протиправними), оскільки фактичні обставини вимагали застосування п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження » про повернення виконавчого документа стягувану, а не відкрити виконавче провадження;
-визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Бережного Я.І яка полягає у невинесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження»;
-зобов'язати приватного виконавця Бережного Я.В., усунути порушення, а саме повернути виконавчий документ та провести виконавчі дії відпові до вимог п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження»;.
-- зобов'язати приватного виконавця повернути виконавчий документ стягувану на підставі п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження»;
-зобов'язати приватного виконавця Бережного Я.В. внести відповідні зміни до АСВП.
Скаржник ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, направили до суду заяву, якою просив розгляд скарги проводити без їх участі, просять її задовольнити та підтримали подане клопотання про витребування у приватного виконавця Бережного Я.В. матеріалів ВП № НОМЕР_7 від 11.11.2025 року.
Приватний виконавець Бережний Я.В. та представник банку в судове засідання не з'явилися, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, неявка учасників скарги не перешкоджає її розгляду, про що зазначено в ч.2 ст. 450 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали скарги, дослідивши докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 від 11.11.2025 за виконавчим листом № 364/228/24 виданого 21.05.2025 року Володарським районним судом Київської області (а.с. 10-11). Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 винесена на підставі заяви стягувача до якої приєднано довіреність представника банку Швець А.В., яка дійсна до 11.10.2025 року, тобто представник банку Швець А.В. подаючи заяву діяла без повноважень (а.с. 14-15).
Відповідно до норм ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 129 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України. Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, з метою дотримання вимог статті 18 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений відповідними повноваження для здійснення повного обсягу виконавчих дій, так як рішення суду - є обов'язковим до виконання. Невиконання рішення суду тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.
Крім того, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У зв'язку із чим, суд робить висновок про те, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та при здійсненні подальших дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду не виконав вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, заявником надано достатньо доказів на підтвердження, що приватний виконавець діяв не в межах Закону України «Про виконавче провадження», тому врахувавши наведені норми права, належним чином дослідивши надані докази, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги зазначені в скарзі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 81, 89, 247, 447-453 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7 - задовольнити.
Визнати постанову про відкриття ВП № НОМЕР_7 від 11.11.2025 року такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про Виконавче провадження, оскільки підставою повернення мало бути п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про Виконавче провадження».
Визнати незаконною та скасувати постанову ВП № НОМЕР_7 від 11.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження винесену приватним виконавцем Бережним Я.В.
Визнати дії приватного виконавця Бережного Я.В. виконавчого округу м. Києва неправомірними (протиправними).
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Бережного Я.І яка полягає у невинесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження».
Зобов'язати приватного виконавця Бережного Я.В. усунути порушення, а саме повернути виконавчий документ та провести виконавчі дії відпові до вимог п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження».
Зобов'язати приватного виконавця повернути виконавчий документ стягувану на підставі п.6 ч.4 ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження».
Зобов'язати приватного виконавця Бережного Я.В. внести відповідні зміни до АСВП.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення .
Повний текст ухвали складено 28.05.2026.
Суддя О. В. Ткаченко