Справа № 161/27057/25
Провадження № 2-а/161/4/26
18 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Авдійчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії від 19.12.2025 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що згідно з оскаржуваної постанови, вона 19.12.2025 року о 13.19 год. в м. Луцьку по вул. Гнідавській, 56-б, керувала транспортним засобом Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 і її неправомірно притягнуто до відповідальності за керування ТЗ, не зареєстрованим у встановленому законом порядку в уповноваженому органі МВС протягом 10 днів з моменту придбання (отримання) або митного оформлення.
Вважає таку постанову незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства, так як постановою КМУ від 04.03.2022 №190 внесено зміни до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 (далі Порядок), якими визначено спеціальну підставу для продовження строку державної реєстрації транспортного засобу введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та введено новий строк реєстрації автомобіля, відлік якого починається з дня, наступного за днем припинення (скасування) воєнного стану.
Таким чином, зважаючи на те, що Порядок допускає експлуатацію транспортних засобів до моменту їх державної реєстрації, якщо така експлуатація відбувається під час дії воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування, працівник поліції не мав підстав для її притягнення до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача надала заперечення проти позову та зазначила, що факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, поліцейський діяв правомірно, у зв'язку із чим просила відмовити у позові в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог з наступних підстав.
Як слідує з оскаржуваної постанови від 19.12.2025 року, позивач 19.12.2025 року о 13.19 год. в м. Луцьку по вул. Гнідавській, 56-б, керувала транспортним засобом Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , не зареєстрованим у встановленому законом порядку в уповноваженому органі МВС протягом 10 днів з моменту придбання (отримання) або митного оформлення, чим порушила п. 30.1 Правил дорожнього руху, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч. 6 ст. 121 КУпАП водій притягується до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).
Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами). Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов'язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Пунктом 2.9 ПДР закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення.
З наведеного слідує, що законодавцем визначено обов'язок власника транспортного засобу, як володільця спеціального рухомого майна, здійснити його реєстрацію/перереєстрацію у порядку та строки, визначені чинним законодавством, а також обов'язок водія не керувати транспортним засобом без реєстраційного документу, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.
І як з'ясовано судом та позивачем не оспорюється факт керування нею транспортним засобом не зареєстрованим в установленому законом порядку в уповноваженому органі МВС.
Як вбачається із копії договору купівлі-продажу, позивачем транспортний засіб придбано 01.05.2025 року з номерним знаком для разових поїздок 03НА6885 (а.с ).
Станом на дату винесення оскаржуваної постанови автомобіль не зареєстрований у передбаченому законом порядку (факт державної чи тимчасової реєстрації відсутній), доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про доведеність відповідачем правомірності дій поліцейського при винесені оскаржуваної постанови, оскільки Законом України «Про дорожній рух» встановлено 10 (десять) діб для реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, а згідно Постанови КМУ №190 від 04.03.2022, якою раніше було внесено зміни до Порядку №1388 та продовжено строк державної реєстрації, проте вищу юридичну силу має Закон, а не Постанова КМУ.
Частиною 22 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Таким чином, з урахуванням наведених доводів, суд приходить висновку, що постанова від 19.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП є правомірною, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
А тому, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.9,22,122, 126, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 19.12.2025 року залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк