28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/633/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроукрсітігрін"
про стягнення коштів.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" (далі - ТОВ "А-Енергія", позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроукрсітігрін" (далі - ТОВ "Євроукрсітігрін", відповідач) про стягнення 1 431 183,86 грн збитків.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не вчинив дій, направлених на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за результатами здійснених господарських операцій за договором поставки продукції від 17.06.2024 № 17/06-2024, внаслідок чого позбавив позивача можливості відобразити у деклараціях із податку на додану вартість податковий кредит на загальну суму 1 431 183,86 грн та зменшити податкові зобов'язання на вказану суму.
1.3. За твердженням позивача такі дії відповідача призвели до спричинення позивачу шкоди в розмірі невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту. Вказані витрати є збитками, які виникли з вини відповідача. Посилаючись на положення статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 14, 198, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач просить суд стягнути з відповідача 1 431 183,86 грн збитків.
1.4. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі № 911/633/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євроукрсітігрін" на користь ТОВ "А-Енергія" 1 430 183,87 грн збитків та 17 162,21 грн витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
1.5. Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, ТОВ "Євроукрсітігрін" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило: скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "А-Енергія" відмовити повністю.
1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроукрсітігрін" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі № 911/633/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.11.2025.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 (Алданова С. О., Корсак В. А., Євсіков О. О.) клопотання ТОВ "Євроукрсітігрін" задоволено, провадження у справі зупинено на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "А-Енергія", із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі № 911/633/25, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
3.2. У касаційній скарзі позивач також навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у суді касаційної інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. У поданій касаційній скарзі ТОВ "А-Енергія" з посиланням на положення абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України вказує, що не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України та не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 907/882/22, від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21, від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22, від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
4.1.2. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що у вирішенні аналогічних спорів існує усталена практика Верховного Суду, згідно з якою необхідно розрізняти поняття щодо зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом та щодо відмови у їх реєстрації. Враховуючи те, що у реєстрації спірних податкових накладних податковим органом відповідачу було відмовлено, це доводить причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та настанням наслідків для позивача у вигляді збитків.
4.1.3. За твердженням ТОВ "А-Енергія", суд апеляційної інстанції у вирішенні питання зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/18671/25 не врахував висновків Верховного Суду про те, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових [службових] осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями; господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
4.1.4. З огляду на наведене, позивач вважає, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для зупинення справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/18671/25, адже у справі, що розглядається достатньо доказів, які підтверджують прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Тобто доказів, які підтверджують наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
4.1.5. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог частини третьої статті 269 ГПК України безпідставно прийняв новий доказ - рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі № 320/18671/25 про задоволення адміністративного позову ТОВ "Євроукрсітігрін". Суд апеляційної інстанції прийняв доказ, якого не існувало на час розгляду спору по суті судом першої інстанції і такі дії суду апеляційної інстанції не узгоджуються з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.04.2023 у справі № 906/824/21.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ТОВ "Євроукрсітігрін" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини спору:
- між ТОВ "Євроукрсітігрін" (постачальник) та ТОВ "А-Енергія" (покупець) 17.06.2024 укладений договір поставки продукції № 17/06-2024, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця за його заявками продукцію, а покупець зобов'язується приймати продукцію і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору. Предметом поставки є продукція, зазначена у підпункті 1.1.1 даного договору (смола кам'яновугільна);
- на виконання умов договору поставки від 17.06.2024 № 17/06-2024 відповідачем у період з 16.07.2024 до 28.08.2024 поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 8 581 103,27 грн, в тому числі ПДВ 1 430 183,87 грн, що підтверджується видатковими накладними наявними у матеріалах справи (№ 60 від 16.07.2024; № 61 від 17.07.2024; № 62 від 18.07.2024; № 63 від 19.07.2024; № 64 від 20.07.2024; № 65 від 21.07.2024; № 66 від 22.07.2024; № 67 від 23.07.2024; № 68 від 25.07.2024; № 69 від 28.07.2024; № 72 від 26.07.2024; № 70 від 29.07.2024; № 85 від 10.08.2024; № 86 від 11.08.2024; № 87 від 14.08.2024; № 88 від 15.08.2024; № 89 від 17.08.2024; № 90 від 18.08.2024; № 91 від 21.08.2024; № 93 від 22.08.2024; № 94 від 26.08.2024; № 95 від 27.08.2024; № 103 від 28.08.2024;
- позивачем сплачено відповідачу 10 485 158,73 грн за поставлений товар, що підтверджується платіжними інструкціями за період з 16.07.2024 до 30.08.2024 (наявні у матеріалах справи);
- відповідачем складені та направлені на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні на загальну суму 8 581 103,27 грн у тому числі ПДВ 1 430 183,86 грн (№ 18 від 16.07.2024, № 19 від 18.07.2024, № 20 від 19.07.2024, № 21 від 20.07.2024, № 22 від 21.07.2024, № 23 від 22.07.2024, № 25 від 23.07.2024, № 26 від 25.07.2024, № 27 від 26.07.2024, № 30 від 28.07.2024, № 31 від 28.07.2024, № 6 від 10.08.2024, № 7 від 11.08.2024, № 11 від 14.08.2024, № 12 від 15.08.2024, № 13 від 17.08.2024, № 14 від 18.08.2024, № 15 від 21.08.2024, № 17 від 22.08.2024, № 18 від 26.08.2024, № 19 від 27.08.2024, № 20 від 28.08.2024);
- згідно з квитанціями від 16.08.2024, 05.09.2024 та 18.09.2024 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено. У вказаних квитанціях зазначено зокрема: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація вказаних податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку". Також, у означених квитанціях платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
- відповідач 01.04.2025 надіслав Бучанській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Київській області пояснення від 01.04.2025 № 01/04/25 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (квитанція від 01.04.2025 № 2 наявна у матеріалах справи);
- проте головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області прийняті рішення від 03.04.2025 за №№ 12712130/40165275, 12712132/40165275, 12712129/40165275, 12712136/40165275, 12712134/40165275, 12712137/40165275, 12712135/40165275, 12712128/40165275, 12712127/40165275, 12712131/40165275, 12712133/40165275, 12712141/40165275, 12712138/40165275, 12712140/40165275, 12712139/40165275, 12712142/40165275, 12712143/40165275, 12712144/40165275, 12712145/40165275, 12712146/40165275, 12712147/40165275 та 12712148/40165275, якими у реєстрації податкових накладних № 18 від 16.07.2024, № 19 від 18.07.2024, № 20 від 19.07.2024, № 21 від 20.07.2024, № 22 від 21.07.2024, № 23 від 22.07.2024, № 25 від 23.07.2024, № 26 від 25.07.2024, № 27 від 26.07.2024, № 30 від 28.07.2024, № 31 від 29.07.2024, № 6 від 10.08.2024, № 7 від 11.08.2024, № 11 від 14.08.2024, № 12 від 15.08.2024, № 13 від 17.08.2024, № 14 від 18.08.2024, № 15 від 21.08.2024, № 17 від 22.08.2024, № 18 від 26.08.2024, № 19 від 27.08.2024 та № 20 від 28.08.2024 відмовлено у зв'язку наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Також у вказаних рішеннях у графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) " зазначено таке: "Первинні документи. Крім того, платника внесено до переліку ризикових по пункту 8".
5.2. Звертаючися до суду з позовом ТОВ "А-Енергія" посилається на те, що відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не вчинив дій, направлених на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за результатами здійснених господарських операцій за договором № 17/06-2024 від 17.06.2024 поставки продукції, внаслідок чого позбавив позивача права на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 1431183,86 грн до складу податкового кредиту, що призвело до понесення позивачем збитків у вказаній сумі.
5.3. Відповідач проти заявлених вимог заперечує. Вказує, що за фактом проведених господарських операцій за договором № 17/06-2024 від 17.06.2024 він направив до Головного управління ДПС в Київській області відповідні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН, складені на користь контрагента ТОВ "А-Енергія". Проте, реєстрацію податкових накладних було зупинено. Відповідач вказує, що ним вживаються заходи з виключення його з реєстру платників, які відповідають критеріям ризиковості.
5.4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у адміністративній справі № 320/31901/25 за позовом ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління ДПС у Київській області про:
- визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2025 № 61916 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (пункт 8);
- зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "Євроукрсітігрін" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
5.5. Суд першої інстанції надав оцінку означеним вище обставинам та дійшов висновку, що рішення від 23.05.2025 № 61916 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке оскаржується відповідачем, прийняте вже після того, як були прийняті рішення від 03.04.2025 про відмову в реєстрації спірних (у справі, що розглядається) податкових накладних, а також після того як позивач звернувся із позовом до суду.
5.6. За висновком суду першої інстанції, доказів того, що відповідачем вживалися заходи щодо виключення ТОВ "Євроукрсітігрін" із реєстру платників, які відповідають критеріям ризиковості, після прийняття рішення від 08.08.2024 про відповідність його критеріям ризиковості платника або до звернення позивачем до суду з цим позовом, відповідач не надав.
5.7. Лише 12.04.2025 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області від 03.04.2025 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені на користь контрагента ТОВ "А-Енергія".
5.8. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 320/18671/25 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
5.9. У вирішенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/18671/25, суд першої інстанції, виходив, зокрема, із того, що пов'язаність справ не є самостійною підставою, яка свідчить про неможливість розгляду та вирішення справи. За висновком суду, матеріали справи свідчать, що відповідач реалізував своє право платника податків у податкових відносинах і вчинив дії, спрямовані на надання можливості позивачу на одержання права на податковий кредит, зокрема, шляхом надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, лише після звернення позивача із позовом до суду.
5.10. Судом першої інстанції враховано, що згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів. Проте доказів того, що відповідач вчиняв дії щодо розблокування податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, та надання можливості позивачу на одержання права на податковий кредит до звернення позивача із позовом до суду, відповідач не надав.
5.11. Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції також зазначив, що за наявності на те підстав, зокрема, задоволення позовних вимог у справі № 320/18671/25, відповідач не позбавлений права у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутися з відповідною заявою до суду про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами за правилами, встановленими статтею 320 ГПК України, або з вимогами до ГУ ДПС про відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.
5.12. Постановляючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, зокрема, таке: під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду 12.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/18671/25 за позовом ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління ДПС в Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкових накладних від 03.04.2025 за №№: 12712130/40165275, 12712132/40165275, 12712147/40165275, 12712136/40165275, 12712134/40165275, 12712137/40165275, 12712135/40165275, 12712128/40165275, 12712127/40165275, 12712131/40165275, 12712133/40165275, 12712141/40165275, 12712138/40165275, 12712140/40165275, 12712139/40165275, 12712142/40165275, 12712143/40165275, 12712144/40165275, 12712145/40165275, 12712146/40165275, 12712147/40165275, 12712148/40165275 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні: № 18 від 16.07.2024, № 19 від 18.07.2024, № 20 від 19.07.2024, № 21 від 20.07.2024, № 22 від 21.07.2024, № 23 від 22.07.2024, № 25 від 23.07.2024, № 26 від 25.07.2024, № 27 від 26.07.2024, № 30 від 28.07.2024, № 31 від 28.07.2024, № 6 від 10.08.2024, № 7 від 11.08.2024, № 11 від 14.08.2024, № 12 від 15.08.2024, № 13 від 17.08.2024, № 14 від 18.08.2024, № 15 від 21.08.2024, № 17 від 22.08.2024, № 18 від 26.08.2024, № 19 від 27.08.2024, № 20 від 28.08.2024, які складені на користь контрагента ТОВ "А-Енергія".
5.13. Рішенням Київського окружного адміністративного суду 15.01.2026 у справі № 320/18671/25 позов ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2025 за №№: 12712130/40165275, 12712132/40165275, 12712147/40165275, 12712136/40165275, 12712134/40165275, 12712137/40165275, 12712135/40165275, 12712128/40165275, 12712127/40165275, 12712131/40165275, 12712133/40165275, 12712141/40165275, 12712138/40165275, 12712140/40165275, 12712139/40165275, 12712142/40165275, 12712143/40165275, 12712144/40165275, 12712145/40165275, 12712146/40165275, 12712147/40165275, 12712148/40165275; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 18 від 16.07.2024, № 19 від 18.07.2024, № 20 від 19.07.2024, № 21 від 20.07.2024, № 22 від 21.07.2024, № 23 від 22.07.2024, № 25 від 23.07.2024, № 26 від 25.07.2024, № 27 від 26.07.2024, № 30 від 28.07.2024, № 31 від 28.07.2024, № 6 від 10.08.2024, № 7 від 11.08.2024, № 11 від 14.08.2024, № 12 від 15.08.2024, № 13 від 17.08.2024, № 14 від 18.08.2024, № 15 від 21.08.2024, № 17 від 22.08.2024, № 18 від 26.08.2024, № 19 від 27.08.2024, № 20 від 28.08.2024, які складені ТОВ "Євроукрсітігрін" датою їх фактичного подання на реєстрацію.
5.14. Рішення суду у справі № 320/18671/25 оскаржено Головним управлінням Державної податкової служби України у Київській області в апеляційному порядку.
5.15. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі за адміністративним позовом ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
5.16. Суд апеляційної інстанції ухвалюючи оскаржувану ухвалу виходив із того, що справа № 911/633/25 та справа № 320/18671/25 прямо пов'язані між собою одними і тими ж обставинами.
5.17. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач наголошував (із наданням відповідних доказів) про оскарження рішень Головного управління Державної податкової служби у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкових накладних до адміністративного суду та про пов'язаність справ.
5.18. За висновками суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що справа, яка розглядається та адміністративна справа № 320/18671/25 пов'язані між собою одними й тими самими обставинами, а задоволення адміністративного позову призведе до відновлення права позивача в господарській справі на віднесення спірної суми до податкового кредиту, а тому суд першої інстанції передчасно вирішив спір по суті.
5.19. З огляду на те, що розгляд справи № 320/18671/25 може мати суттєве значення для вирішення справи № 911/633/25, суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України вважав за необхідне зупинити провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроукрсітігрін" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі № 911/633/25 до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду в справі № 320/18671/25.
5.20. Колегія суддів також зазначила, що апеляційний господарський суд у цьому випадку не збирає нові докази, які об'єктивно існували на момент вирішення спору, а лише усуває процесуальні помилки суду першої інстанції, які об'єктивно можуть призвести до передчасного і неправильного вирішення спору.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6.3. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, який наявний у матеріалах справи.
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
7.3. Скаржник вказує на відсутність підстав для застосування судом апеляційної інстанції пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України та покликається на низку постанов, які наведені у пунктах 4.1.2., 4.1.3. цієї постанови.
7.4. Обґрунтовуючи вказане твердження, ТОВ "А-Енергія" ґрунтує свої доводи на тому, що приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України чітко передбачають, що суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
7.5. При цьому, узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що:
- у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для зупинення справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/18671/25, адже у справі, що розглядається достатньо доказів, які підтверджують наявність усіх елементів складу господарського правопорушення у т.ч. доводять прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача;
- суд апеляційної інстанції не врахував, що приписи частини третьої статті 195 дають підстави для висновку, що реалізація судом обов'язку зупинити провадження у справі у випадку, передбачених частиною першою статті 227 ГПК України має відбуватися у межах встановленими частиною третьою статті 195 ГПК України.
7.6. Отже, під час касаційного розгляду цієї справи перед Верховним Судом поставлено питання перевірки застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України з точки зору доводів касаційної скарги.
7.7. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
7.8. В силу приписів частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
7.9. При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
7.10. Дотримання судом розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
7.11. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
7.12. Верховний Суд неодноразово наголошував, що зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
7.13. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
7.14. Зокрема, під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, якими передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
7.15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
7.16. У вирішенні спірних питань означених скаржником колегія суддів звертається до власних правових висновків, викладених, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 14.12.2022 у справі № 906/750/21 згідно з якими метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.
7.17. За змістом наведеного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
7.18. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
7.19. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
7.20. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зокрема, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
7.21. Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
7.22. Як вже зазначалося, предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
7.23. У постанові від 19.04.2023 у справі № 926/3347/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнила висновки Верховного Суду щодо тягаря доказування у спорі про стягнення збитків у вигляді суми неотриманого податкового кредиту та вкотре наголосила, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов'язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
7.24. У вирішенні подібних спорів Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
7.25. У постановах від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що:
"Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки".
7.26. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22 та у постанові Верховного Суду, від 20.01.2021 у справі № 197/1330/14-ц , викладено висновок про те, що визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
7.27. Суд враховує, що за фактичними обставинами спору, встановленими судом першої інстанції та як вказував апеляційний господарський суд, відповідач за наслідками здійснення господарських операцій за договором поставки від 17.06.2024 № 17/06-2024, склав та направив на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні на загальну суму 8 581 103,27 грн у тому числі ПДВ 1 430 183,86 грн (№ 18 від 16.07.2024, № 19 від 18.07.2024, № 20 від 19.07.2024, № 21 від 20.07.2024, № 22 від 21.07.2024, № 23 від 22.07.2024, № 25 від 23.07.2024, № 26 від 25.07.2024, № 27 від 26.07.2024, № 30 від 28.07.2024, № 31 від 28.07.2024, № 6 від 10.08.2024, № 7 від 11.08.2024, № 11 від 14.08.2024, № 12 від 15.08.2024, № 13 від 17.08.2024, № 14 від 18.08.2024, № 15 від 21.08.2024, № 17 від 22.08.2024, № 18 від 26.08.2024, № 19 від 27.08.2024, № 20 від 28.08.2024).
7.28. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з квитанціями від 16.08.2024, 05.09.2024 та 18.09.2024 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено, а в подальшому отримав рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 03.04.2025 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.
7.29. У вирішенні доводів касаційної скарги Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
7.30. Зокрема, суди встановили, що відповідач оскаржив рішення комісії до суду адміністративної юрисдикції. Як встановив суд апеляційної інстанції, у межах справи № 320/18671/25 і вирішується питання правомірності / неправомірності дій контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних, які складені ТОВ "Євроукрсітігрін" на користь контрагента ТОВ "А-Енергія" саме датою їх фактичного подання на реєстрацію. При цьому, рішенням Київського окружного адміністративного суду 15.01.2026 у справі № 320/18671/25 позов ТОВ "Євроукрсітігрін" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено (див. пункти 5.13. - 5.14. цієї постанови).
7.31. Тобто суд апеляційної інстанції встановивши обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі, зокрема, що ТОВ "Євроукрсітігрін" вживає всіх можливих заходів для реєстрації податкових накладних складених на користь контрагента ТОВ "А-Енергія" (позивача у цьому спорі). Відповідач реалізував своє право платника податків у податкових відносинах та вчинив дії, спрямовані на надання можливості позивачу на одержання права на податковий кредит, а отримавши рішення від 03.04.2025 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, які покладені позивачем у підставність та обґрунтованість позовних вимог у справі, що розглядається відповідач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, а також про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН ці податкові накладні саме датою їх фактичного подання ТОВ "Євроукрсітігрін" на реєстрацію.
7.32. Суд враховує, що у справі № 911/633/25, яка розглядається, предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з реєстрації податкових накладних за результатами здійснених господарських операцій за договором від 17.06.2024 № 17/06-2024 поставки продукції в ЄРПН.
7.33. У межах адміністративної справи № 320/18671/25, яка перебуває в провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (див. пункт 5.14. цієї постанови), розглядається питання правомірності дій контролюючих органів щодо відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених відповідачем за результатами здійснених господарських операцій за договором від 17.06.2024 № 17/06-2024 поставки продукції, на підставі чого у позивача виникає можливість включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на спірну суму.
7.34. Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, встановивши, що обставини, які підлягають встановленню в адміністративній справі № 320/18671/25 (щодо законності / незаконності відмови контролюючого органу у реєстрації вказаних податкових накладних) і які мають істотне значення для вирішення спору у справі № 911/633/25, оскільки встановлені у справі № 320/18671/25 обставин, зокрема стосовно правомірності / неправомірності дій контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, перебувають логічному взаємозв'язку із обставинами щодо наявності / відсутності в діях ТОВ "Євроукрсітігрін" усіх елементів складу господарського правопорушення (причинно-наслідкового зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача).
7.35. Тобто у справі № 320/18671/25 судом має бути надана правова оцінка щодо правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, як платника податків і такі обставини не можуть бути самостійно встановлені судом господарської юрисдикції в межах розгляду цього спору. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на вимогах закону висновку про пов'язаність адміністративної справи № 320/18671/25 зі спором у справі, що розглядається та неможливість його розгляду до закінчення розгляду вказаної адміністративної справи.
7.36. Оскільки на дату постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про зупинення апеляційного провадження (30.03.2026) рішення Київського окружного адміністративного суду 15.01.2026 у справі № 320/18671/25 ще не переглянуте в апеляційному порядку та не набрало законної сили, тобто питання стосовно правомірності прийнятого комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області рішення від 03.04.2025 - не вирішено, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа № 911/633/25 та справа № 320/18671/25 прямо пов'язані між собою одними і тими ж обставинами, а тому наявні правові підстави для зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду в справі № 320/18671/25 відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
7.37. За таких обставин, викладені у касаційній скарзі аргументи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також неврахування відповідних висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів.
7.38. При цьому Верховний Суд зазначає, що викладені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятою судом апеляційної інстанції ухвалою про зупинення апеляційного провадження та суб'єктивного тлумачення скаржником обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження у справі, що розглядається.
7.39. Верховний Суд наголошує, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правильності застосування норм процесуального права, оскільки, їх застосування чітко передбачене процесуальним кодексом, зокрема, пунктуом 5 частини першої статті 227 ГПК України. Такі доводи зводяться лише до неправильного тлумачення вимог закону.
7.40. Що ж до висновків, які викладені у постановах Верховного Суду у справах № 907/882/22, № 910/3338/2, № 914/2524/21, № 926/3347/22, № 910/13175/23 та № 925/556/21, то слід зауважити, що у жодній із означених скаржником справ суд касаційної інстанції не вирішував питання правильності застосування судами положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. Водночас посилаючися на висновки, які наведені у означених постановах скаржник не враховує, що питання можливості врахування судом апеляційної інстанції таких висновків підлягає вирішенню лише під час вирішення судом справи по-суті спору, а не на стадії вирішення питання щодо наявності / відсутності підстав для зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
7.41. Верховний Суд неодноразово наголошував, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права має місце, коли суд першої чи апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій подібній справі.
7.42. Водночас на висновки Верховного Суду у постановах від 26.03.2024 у справі № 907/882/22, від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21, від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 скаржник посилається, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не враховуючи правових висновків, викладених в цілому у означених постановах.
7.43. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду про зупинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроукрсітігрін" до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/18671/25, ухвалена судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.
7.44. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу ТОВ "А-Енергія" слід залишити без задоволення.
9. Судові витрати
9.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі № 911/633/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова