28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9932/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка»
про відвід судді Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 910/9932/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» (далі - ТОВ «Українська Товарна Спілка», позивач, скаржник)
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний банк України,
про стягнення 9679712,79 грн,
До Верховного Суду 25.05.2026 надійшла касаційна скарга ТОВ «Українська Товарна Спілка» в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/9932/24 в частині відмови позивачу у стягненні 210903,94 грн втрат від інфляції, 388764,38 грн - 3 % річних та 37450,02 грн судового збору; ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк», відповідач) понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.05.2026 для розгляду справи № 910/9932/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
ТОВ «Українська Товарна Спілка» 25.05.2026 надійшла до Верховного Суду заяву про відвід судді Малашенкової Т.М. на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Заяву обґрунтовано тим, що представник ТОВ «Українська Товарна Спілка» , адвокат Дюжев Ігор Олександрович особисто знає головуючу суддю Малашенкову Т.М. з дитинства; в силу певних життєвих обставин представник ТОВ «Українська Товарна Спілка» обґрунтовано вважає, що суддя Малашенкова Т.М. може упереджено ставитися до його особи, у тому числі, в ролі представника (захисника) інтересів скаржника у цій справі; зазначені обставини (особисте тривале знайомство та наявність певних життєвих відносин) об'єктивно породжують сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді цієї справи, в якій представник активно виконує свої процесуальні обов'язки. Також звертає увагу, що судова практика Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що будь-які обставини, які обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості, є підставою для відводу. До заяви додано довіреність від 08.09.2025, виписку з ЄДР.
У зв'язку з відпусткою судді Власова Ю.Л., проведено повторний автоматизований перерозподіл, та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.05.2026 для розгляду справи № 910/9932/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2026 у справі № 910/9932/24 доводи, викладені у заяві про відвід судді Малашенкової Т.М. визнано необґрунтованими, матеріали заяви про відвід судді у цій справі разом з матеріалами касаційної скарги ТОВ «Українська Товарна Спілка» передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 27.05.2026 заяву ТОВ «Українська Товарна Спілка» про відвід судді Малашенкової Т.М., у справі №910/9932/24 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.
Розглянувши матеріали заяви про відвід судді Малашенкової Т.М., Верховний Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Оскільки заява про відвід судді Малашенкової Т.М. надійшла до суду поза межами судового засідання, вона відповідно до частини сьомої статті 39 ГПК України розглядається у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з приписами частин восьмої та одинадцятої статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких - право подавати заяви, зокрема заяви про відвід судді.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Приписами частини першої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі належних і допустимих доказів наявність обставин, які об'єктивно можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що суддя Малашенкова Т.М. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду касаційної скарги ТОВ «Українська Товарна Спілка» у справі №910/9932/24.
Суд встановив, що інформація про існування знайомства між суддею та адвокатом сторони була розкрита судом раніше в іншій справі та доведена до відома учасників у іншій справі. Після розкриття зазначених обставин адвокат не заявляв відводу головуючій судді з наведених підстав та брав участь в судовому засіданні, реалізовував процесуальні права.
Посилання представника скаржника у цій справі на те, що він особисто давньо знайомий із суддею Малашенковою Т.М. власне не підтверджує існування обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду справи.
Сам по собі факт особистого знайомства, за відсутності фактів більш тісного зв'язку, а саме, дружніх стосунків, сусідніх відносин, родинних зв'язків, тощо не є підставою для визначення упередженості такого судді.
Отже, викладені у заяві доводи ТОВ «Українська Товарна Спілка» щодо наявності підстав для відводу через знайомство із суддею ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акту, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід зазначеного судді.
За таких обставин наведені заявником доводи не підтверджують ані прямої чи побічної заінтересованості судді Малашенкової Т.М. у результаті розгляду справи, ані існування інших об'єктивно встановлених фактів, які могли б у розумного стороннього спостерігача викликати обґрунтований сумнів у неупередженості або об'єктивності цього судді.
Враховуючи викладене, розглянувши доводи ТОВ «Українська Товарна Спілка» , наведені в обґрунтування заяви про відвід судді Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 910/9932/24, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України. Підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» про відвід судді Малашенкової Т.М. від розгляду справи №910/9932/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере