26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3330/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 (суддя Літвінова М. Є.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 (головуюча суддя Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Євсіков О. О.)
у справі № 910/3330/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс»
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товарна біржа «Альмадор»,
про розірвання договору,
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Мартишко А. С. та представник відповідача - Гаврищук Е. В.)
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (далі - ТОВ «Ісагіс») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) про розірвання договору купівлі-продажу, оформленого Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021.
2. Зазначений позов обґрунтовано тим, що відповідач (продавець) не передав позивачу (покупцю) актив (товар), придбаний на аукціоні, у зв'язку з чим ТОВ «Ісагіс» вважає, що укладений ними договір має бути розірвано.
Узагальнений зміст судових рішень, ухвалених у цій справі
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3330/24 заявлений позов було задоволено. Укладений АРМА та ТОВ «Ісагіс» договір купівлі-продажу розірвано.
4. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджували б передачу переможцю електронних торгів, придбаних ним активів (товару).
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
6. У цій постанові суд апеляційної інстанції серед іншого зазначив, що позивачу було забезпечено проведення огляду активу і при візуальному огляді його директором зафіксовано невідповідність кількості товару, який знаходиться на складі, заявленому для продажу на аукціоні. За доводами позивача, огляд активу проводився не за фактичною адресою зберігання актива. При цьому, незважаючи на невідповідність кількості активу, заявленого до продажу, та проведення його огляду не за місцем його фактичного зберігання, ТОВ «Ісагіс» взяло участь у аукціоні, запропонувало найвищу ціну за лот, у зв'язку з чим було визнано його переможцем.
7. Також апеляційний господарський суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
8. Постановою Верховного Суду від 05.08.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9. Ухвалюючи таке судове рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права (зокрема, статей 236, 237 та 269 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) і неправильне застосування ним норм матеріального права, а саме статей 16 та 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що мало своїм наслідком неповне з'ясування обставин цієї справи.
10. За результатами нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 залишено без змін.
11. Враховуючи фактичні обставини справи № 910/3330/24, норми статей 540, 651, 663, 664, 665 ЦК України, а також встановлений факт невиконання відповідачем, як продавцем, обов'язку щодо передання придбаного позивачем товару (активу), апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ «Ісагіс» та розірвання укладеного сторонами справи договору купівлі-продажу, оформленого Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021.
Касаційна скарга
12. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АРМА звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. У поданій касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України відповідач зазначає, що механізм реалізації арештованих активів визначено Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719 (далі - Порядок № 719, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Реалізація активу на електронних торгах хоч і є договором купівлі-продажу, проте водночас має свої особливості та регулюється положеннями відповідних актів законодавства, зокрема, Порядком № 719, яким передбачено, що:
- після надходження коштів за придбаний лот на рахунок АРМА, зазначений у протоколі електронних торгів, протягом трьох робочих днів АРМА складається акт про реалізацію активів на електронних торгах, який підписується керівником самостійного структурного підрозділу, що забезпечує організацію реалізації державної політики у сфері управління активами, та Головою АРМА або його заступником відповідно до розподілу обов'язків, після чого опубліковується організатором в електронній торговій системі (абзац 2 пункту 22);
- право власності на актив, рухоме майно переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах (абзац 5 пункту 22).
14. Як стверджує скаржник, Верховним Судом не ухвалювались судові рішення щодо застосування відповідних положень пункту 22 Порядку № 719 у подібних правовідносинах, що означає відсутність сталої судової практики, дозволяє судам першої та апеляційної інстанцій трактувати норми матеріального права на власний розсуд, і є підставою для касаційного оскарження судових рішень з метою формування єдиної практики й уникнення суперечностей при виборі норми права.
15. АРМА наводить аргументи, відповідно до яких з урахуванням особливостей проведення електронних торгів (аукціону) та набуття покупцем права власності на придбаний товар, саме акт про реалізацію активів на електронних торгах є товарно-розпорядчим документом, на підставі якого майно вважається врученим його набувачеві.
16. Водночас у касаційній скарзі відповідач посилається на те, що за умовами укладеного ним із товарною біржою (третьою особою у справі) договору організатор (біржа) зобов'язаний забезпечити передачу активів переможцю електронних торгів у порядку, визначеному договором між організатором та учасниками електронних торгів.
17. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не було надано належної оцінки доказам (акту приймання-передавання рухомого майна від 26.02.2021, протоколу про проведення електронного аукціону від 31.05.2021 № 38, акту про реалізацію активу на електронних торгах від 18.06.2021), які були подані АРМА та які доводять відсутність підстав для розірвання відповідного договору купівлі-продажу, як і не було надано правової оцінки суперечливій поведінці позивача щодо його ознайомлення із активом, що був предметом лота, фіксацією невідповідності кількості товару заявленій до продажу на аукціоні, проведення огляду не за місцезнаходженням активу, вказаним у протоколі про проведення електронного аукціону від 31.05.2021 № 38, та все ж таки подальшої покупки товару на електронних торгах (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
18. У межах встановленого Верховним Судом строку ТОВ «Ісагіс» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
19. Зі змісту відзиву позивача вбачається, що він вважає оскаржувані судові рішення ухваленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, стверджує, що укладений АРМА і третьою особою договір не є визначальним для ТОВ «Ісагіс», а також зазначає, що відповідачем у касаційній скарзі не обґрунтовано жодних порушень порядку надання та отримання доказів у судах попередніх інстанцій, а оцінка наявних у справі доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в неї.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
20. Як з'ясували місцевий та апеляційний господарські суди, 23.12.2020 АРМА (замовник) та Товарна біржа «Продажі» (з урахуванням зміненої назви - Товарна біржа «Альмадор», організатор) уклали договір № 23/12/2020-р, за умовами якого (пункт 1.1) організатор зобов'язується за власний рахунок забезпечити організацію та проведення електронних торгів, здійснити заходи, необхідні для реалізації активів, включаючи забезпечення їх зберігання, оцінку активів (майна) та забезпечення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) саморегулівною організацією оцінювачів, переміщення активів, демонстрацію активів, поширення відомостей про передані для реалізації активи (код ДК 021:2015 999999999-9 не відображене в інших розділах), в обсязі та на умовах, визначених цим договором, відповідно до Порядку № 719 та Правил проведення електронних торгів арештованих активів (далі - Правила).
21. Відповідно до пункту 2.1 цього договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- надати наявну інформацію про актив, достатню для його реалізації (за наявності), який передається для реалізації на електронних торгах за заявкою АРМА про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах (далі - заявка) за формою, що є додатком до Правил, та невід'ємною частиною цього договору (додаток) (підпункт 2.1.1);
- передати організатору активи, крім нерухомого майна, та за виключенням випадків, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, організатор не може забезпечити їх схоронності, в день подачі заявки. Приймання-передавання активів здійснюється за їх місцезнаходженням, про що складається відповідний акт приймання-передавання активу за формою, погодженою сторонами (підпункт 2.1.2);
- повідомити організатора про підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, або укладення договору купівлі-продажу щодо активів, визначених абзацом третім пункту 2 Порядку № 719, з переможцем електронних торгів у строки, визначені Правилами, шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу tb.sale@ukr.net. У випадку неможливості надсилання повідомлення, повідомити організатора за допомогою будь-якого іншого погодженого сторонами засобу зв'язку (підпункт 2.1.5).
22. В свою чергу організатор зобов'язаний у тому числі забезпечити передачу активів переможцю електронних торгів у порядку, визначеному договором між організатором та учасниками електронних торгів (підпункт 2.3.19 пункту 2.3 договору).
23. У пункті 4.1 договору сторони погодили, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині зобов'язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання.
24. Крім того, сторони погодили, що додатком до договору є Правила, відповідно до яких, правила проведення електронних торгів арештованих активів визначають порядок організації та проведення електронних торгів з реалізації арештованих активів; реалізація активів здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Електронні торги можуть бути першими або повторними. Особливості проведення повторних електронних торгів встановлюються цими Правилами; організатор забезпечує користувачам мережі Інтернет постійний доступ до веб-сайту з метою отримання відомостей про перебіг електронних торгів (розділ перший Загальних положень Правил).
25. Суди попередніх інстанцій також встановили, що 26.02.2021 АРМА та товарна біржа підписали акт приймання-передавання рухомого майна.
26. Надалі, а саме 31.05.2021, відбувся електронний аукціон № 91, за лотом № 14 з реалізації текстильних виробів (рулони різнокольорової тканини), список найменування активу: - 9 645 одиниць тюків (поліпропіленових мішків) білого кольору, вмістом яких с текстильні вироби, 7 633 одиниць текстильних виробів, які являють собою рулони різнокольорової тканини у прозорому поліетилені: - 1 одиниця виробу, який являє собою рулон тканини у поліпропіленовому мішку білого кольору із маркуванням іноземною мовою «Code/QTY» та числовими позначеннями. Визначена законом підстава передачі активу для реалізації: ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2020 у справі №761/39636/20. Відомості про місцезнаходження активу (фактична адреса зберігання активу): 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський район, Усатівська сільрада.
27. Згідно із протоколом про проведення аукціону від 31.05.2021 № 38 організатором аукціону є Товарна біржа «Продажі» (з урахуванням зміненої назви - Товарна біржа «Альмадор»), а замовником - АРМА.
28. ТОВ «Ісагіс» було вирішено прийняти участь в цьому електронному аукціоні.
29. Директором зазначеного товариства 31.05.2021 до завершення аукціону реалізовано передбачене пунктом 7 Розділу III Правил право потенційного учасника електронних торгів до моменту закінчення терміну подачі заявок на участь в електронних торгах, заявити вимогу про ознайомлення із активом, що є предметом лота, оглянути лот виставлений на аукціон.
30. Також 31.05.2021 ТОВ «Ісагіс» було запропоновано найвищу цінову пропозицію та згідно з протоколом проведення електронного аукціону від 31.05.2021 № 38 це товариство стало переможцем електронних торгів.
31. Платіжним дорученням від 04.06.2021 № 195 підтверджується, що ТОВ «Ісагіс» сплатило за придбаний на аукціоні товар кошти у розмірі 4 037 977, 53 грн на розрахунковий рахунок АРМА UA84322669000002600, призначення платежу - кошти за придбання на ТБ «Продажі», протокол № 38 від 31.05.2021, лот № 14, переможець ТОВ «Ісагіс», без ПДВ.
32. У подальшому ж (10.06.2021) переможець торгів звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою (повідомленням) про вчинення посадовими особами АРМА злочину, в якому просив розпочати досудове розслідування на підставі статей 191, 364, 388 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
33. 18 червня 2021 року АРМА було підписано Акт про реалізацію активів на електронних торгах, який направлено засобами поштового зв'язку позивачу.
34. Натомість 29.06.2021 Державне бюро розслідувань надало відповідь на вищевказане повідомлення ТОВ «Ісагіс» щодо долучення його заяви до матеріалів кримінального провадження від 08.06.2021 № 62021000000000505 та про те, що обставини, на які посилається заявник, будуть перевірені уповноваженими особами під час досудового розслідування в межах цього провадження.
35. Крім того, судами попередніх інстанцій було з'ясовано, що 08.07.2021 ТОВ «Ісагіс» склало акт про відсутність придбаного товару на аукціоні, який зберігається за адресою: 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський район, Усатівська сільрада.
36. Водночас товарна біржа 08.07.2021 листом вих. № 1 повідомила ТОВ «Ісагіс», що фактичне місце зберігання активів: 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт- Петербург, Одеська обл., Біляївський район, Усатівська сільрада, а також звернулася до нього із листом-зверненням, в якому зазначила, що переможець торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше 7 робочих днів з дати отримання акту. У разі ж отримання майна пізніше 7 робочих днів з дати отримання акта витрати на зберігання майна в період, що перевищує вказані вище 7 робочих днів покладається на переможця електронних торгів.
37. 14 вересня 2021 року ТОВ «Ісагіс» звернулося до Національного антикорупційного бюро та просило уповноважених працівників розпочати досудове розслідування, враховуючи обставини, викладені у вищевказаному повідомленні, за фактом вчинення посадовими особами АРМА злочинів, про які йдеться у статтях 191, 364, 388 КК України (заява вих. №14/09).
38. З отриманої ТОВ «Ісагіс» 18.11.2021 відповіді Національного антикорупційного бюро слідує, що його заява приєднана до матеріалів кримінального провадження № 42020000000002497 від 24.12.2020, в рамках якого розслідується кримінальне правопорушення за підозрою у вчиненні посадовими особами АРМА та Товарна біржа «Продажі» (з урахуванням зміненої назви - Товарна біржа «Альмадор») кримінального правопорушення, про яке зазначено у статтях 190, 191 КК України.
39. ТОВ «Ісагіс» зверталося до АРАМА з проханням забезпечити його доступ до придбаного на аукціоні майна, зазначивши при цьому, що у разі відмови щодо передачі майна, ТОВ «Ісагіс» має намір звернутись до правоохоронних органів та суду для захисту своїх прав (звернення № 06/04, скероване 06.04.2022 на електронну адресу АРМА).
40. Схоже за змістом звернення ТОВ «Ісагіс» скерувало і на адресу товарної біржі, в якому просило забезпечити його доступ до придбаного на аукціоні майна або повернути йому кошти в розмірі 4 037 977, 53 грн, так само вказавши, що у разі відмови у передачі майна, неповернення відповідних коштів, ТОВ «Ісагіс» має намір звернутись до правоохоронних органів та суду для захисту своїх прав.
41. 24 травня 2022 року АРМА на звернення ТОВ «Ісагіс» надала відповідь № 186/61-38-22/6, у якій зазначила, що повідомила біржу про підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах та про необхідність передачі майна переможцю аукціону. Водночас АРМА послалася на виконання умов договору № 23/12/2020-р та відсутність підстав для повернення переможцю аукціону коштів у розмірі 4 037 977, 53 грн.
42. Натомість на переконання ТОВ «Ісагіс» ним виконано усі умови, передбачені Порядком № 719, проте ні представниками Товарної біржи «Продажі» (з урахуванням зміненої назви - Товарна біржа «Альмадор»), ані посадовими особами АРМА не було забезпечено доступу до придбаного ним на електронних торгах товару, який згідно з протоколом аукціону зберігається за адресою: 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт- Петербург, Одеська обл., Біляївський район, Усатівська сільрада.
43. З урахуванням цих обставин, ТОВ «Ісагіс» звернулося до суду з позовом про розірвання укладеного ним з АРМА договору купівлі-продажу, який оформлено Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021, що і розглядався у справі № 910/3330/24.
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
44. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи правильність застосування ними при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга АРМА не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
46. Як зазначено у частинах першій, другій статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
47. Згідно зі статтею 509 названого Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
48. У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
49. Одним із правових наслідків порушення зобов'язання є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).
50. Предметом та підставою позову у справі, що переглядається (№ 910/3330/24), стало розірвання договору, за яким позивач придбав на електронних торгах актив (товар), виставлений на продаж АРМА, через невиконання зазначеним агентством (продавцем) обов'язку з передання придбаного товару покупцю.
51. Правові та організаційні засади функціонування, порядок здійснення повноважень АРМА визначаються Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон).
52. Зі змісту вказаного Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що здійснюване АРМА управління відповідними активами полягає у забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передачі їх в управління або реалізації активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізації активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
53. Реалізація відповідних активів здійснюється на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах у порядну визначеному Кабінетом Міністрів України.
54. Механізм їх реалізації на електронних торгах визначається Порядком № 719, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017.
55. Заразом Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала висновки про те, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, реалізація майна на прилюдних торгах є правочином. Такий висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц та від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16).
56. У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
57. У частині першій статті 662 названого Кодексу унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
58. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
59. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
60. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі - продажу.
61. Про це зазначено у статтях 663, 664, 665 ЦК Кодексу.
62. За змістом же частини першої статті 530 ЦК України в разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
63. У справі, що переглядається (№ 910/3330/24), суди попередніх інстанцій виходили з того, що в Акті про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021 не встановлений строк передання покупцю товару, відтак відповідач (продавець) повинен був виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення покупцем відповідної вимоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ісагіс» направлено АРМА та Товарній біржі «Продажі» листи-вимоги про забезпечення доступу та передачу придбаного на аукціоні майна або повернення коштів за сплачений товар (копії вказаних листів з доказами їх направлення долучено до позовної заяви). Також позивачем направлено відповідачу та третій особі адвокатські запити щодо передання придбаного на аукціоні товару за актами приймання-передачі з повідомленням дати та часу прибуття представників товарної біржи, АРМА (адвокатські запити № 67 від 10.06.2021, № 71 від 16.06.2021, № 117 від 01.09.2021, № 54 від 04.06.2021, № 70 від 17.06.2021, № 116 від 01.09.2021). Однак, звернення позивача залишились без відповіді та задоволення, йому не передано актив (товар) і не повернуто сплачені за нього кошти, а також не вчинено жодних дій для сприяння в отриманні ним відповідного активу.
64. При цьому, зокрема, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові звернув увагу на те, що матеріалах справи відсутні докази передання позивачу (покупцю) придбаного на аукціоні товару ані безпосередньо відповідачем (продавцем), ані через організатора аукціону. Згідно ж з пунктом 22 Порядку № 719 право власності на актив переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, укладення договору купівлі-продажу щодо активів, визначених абзацом третім пункту 2 цього Порядку, за винятком активів, виникнення (перехід) прав власності на які підлягають державній реєстрації. Разом з тим ані Порядком № 719, ані Правилами проведення електронних торгів арештованих активів не врегульовано питання фактичної передачі активу переможцю електронних торгів.
65. Таким чином, з огляду на встановлений факт невиконання відповідачем, як продавцем, обов'язку щодо передання придбаного позивачем товару, суди попередніх інстанцій виснували про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та розірвання договору купівлі-продажу, оформленого Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021.
66. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини цієї справи, Верховний Суд погоджується з наведеним. Стосовно доводів та вимог касаційної скарги АРМА суд касаційної інстанції вбачає за необхідне зазначити таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
67. У пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України унормовано, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
68. Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
69. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
70. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи та наявності/відсутності неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при його вирішенні.
71. У поданій у цій справі касаційній скарзі АРМА посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень Порядку № 719, якими визначено порядок складання, підписання та опублікування акта про реалізацію активів на електронних торгах та встановлено, що право власності на актив, рухоме майно переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання такого акта.
72. Водночас який саме висновок про застосування відповідних положень Порядку № 719 у спірних правовідносинах, що склалися у цій справі, та подібних до них слід сформулювати Верховному Суду скаржник не зазначає та не обґрунтовує.
73. Натомість, як вже зазначалось, у справі, що переглядається, вирішувався спір про розірвання договору купівлі-продажу, оформленого Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 18.06.2021, з підстави невиконання АРМА обов'язку із передання ТОВ «Ісагіс» придбаного ним на електронних торгах майна.
74. Судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи досліджувалось і було встановлено невиконання відповідачем, як продавцем, зазначеного обов'язку.
75. Тож спірним у цій справі було питання щодо фактичної передачі товару переможцю електронних торгів.
76. Водночас за висновками суду апеляційної інстанції пунктом 22 Порядку № 719 передбачено, що право власності на актив переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, укладення договору купівлі-продажу щодо активів, визначених абзацом третім пункту 2 цього Порядку, за винятком активів, виникнення (перехід) прав власності на які підлягають державній реєстрації. Разом з тим ані Порядком № 719, ані Правилами проведення електронних торгів арештованих активів не врегульовано питання фактичної передачі активу переможцю електронних торгів.
77. З наведеного слідує, що вищевказаними актами не врегульовано питання, що було спірним у цій справі. Відповідно це і зумовило звернення судів попередніх інстанцій до загальних норм цивільного законодавства задля вирішення спору, який виник між її сторонами.
78. З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для формулювання висновку щодо застосування положень Порядку № 719, про які зазначає скаржник, у справі, що переглядається, оскільки це виходить за межі здійсненого судами попередніх інстанцій крізь призму спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтував заявлені вимоги, правозастосування та не є необхідним для вирішення спору у цій справі, позаяк відповідними положеннями Порядку № 719 не врегульовано порядок фактичної передачі активу переможцю електронних торгів.
79. Заразом з подібних мотивів Верховний Суд відхиляє і посилання скаржника на статтю 334 названого Кодексу («Момент набуття права власності за договором»).
80. Як вбачається, зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, при вирішенні спору між сторонами цієї справи ним було застосовано статтю 664 ЦК України, що визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар, придбаний за договором купівлі-продажу та яка підлягає застосуванню у даному випадку, з огляду на те, що саме невиконання такого обов'язку стало підставою заявленого ТОВ «Ісагіс» позову.
81. Так само не можуть бути ураховані Верховним Судом і посилання скаржника у контексті процедури передання активу переможцю торгів на умови договору, укладеного АРМА з товарною біржою. Зважаючи на предмет, підстави заявленого у цій справі позову та характер спірних правовідносин, які виникли між АРМА, як продавцем, та ТОВ «Ісагіс», як покупцем, майна на аукціоні, вони не можуть бути врегульовані зазначеним договором, стороною якого позивач не є.
82. Крім того, аналогічні доводи відповідача щодо зобов'язань організатора аукціону з передачі майна (активу) покупцю вже були досліджені, оцінені та вмотивовано відхилені апеляційним господарським судом.
83. Отже, оскільки відповідач не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними процесуальних норм, як необхідної передумови підтвердження передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, та ураховуючи, що підстави для формулювання судом касаційної інстанції висновку про застосування положень підзаконного акта, про які він зазначає, у цьому разі відсутні, визначена ним підстава касаційного оскарження не знайшла свого належного обґрунтування.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України
84. За змістом пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
85. Згідно ж із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
86. З наведеного слідує, що достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не належного дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з підтвердженим обґрунтуванням скаржника заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
87. Таким чином, недостатніми є доводи відповідача про не надання судами попередніх інстанцій належної оцінки доказам (акту приймання-передавання рухомого майна від 26.02.2021, протоколу про проведення електронного аукціону від 31.05.2021 № 38, акту про реалізацію активу на електронних торгах від 18.06.2021) та суперечливій поведінці позивача щодо його ознайомлення із активом до проведення аукціону, з урахуванням не підтвердженої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
88. Крім того, наводячи відповідні аргументи, скаржник не обґрунтовує, як саме дослідження та оцінка вказаних доказів могли спростувати встановлений судами попередніх інстанцій факт невиконання ним обов'язку із фактичної передачі активу переможцю електронних торгів, тобто не обґрунтовує значення цього для вирішення спору, що виник між сторонами справи.
89. Фактично доводи касаційної скарги АРМА про порушення судами норм процесуального права щодо повноти дослідження та оцінки доказів за своєю суттю зводяться до необхідності їх переоцінки наявних у матеріалах справи доказів на користь відповідача.
90. Однак, це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, позаяк переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, як найвищий судовий орган, який виконує функцію «суду права», а не «факту», у відповідності до частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
91. Натомість сама по собі незгода АРМА з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи, досліджених доказів, як і в результаті незгода із ухваленими ними судовими рішеннями, не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги визначених у процесуальному законі підстав касаційного оскарження.
92. Підсумовуючи все викладене, Верховний Суд вбачає, що наведені АРМА у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження за відсутності їх належного обґрунтування.
93. Інші аргументи, твердження та заперечення скаржника, що містяться у касаційній скарзі, не охоплюються визначеними ним підставами касаційного оскарження, підставами відкриття касаційного провадження у цій справі не слугували, а отже і не досліджуються та не оцінюються Верховним Судом.
94. Доводи ж відзиву ТОВ «Ісагіс» ураховуються судом касаційної інстанції у тій мірі, що узгоджується із наведеним у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
95. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
96. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
97. Ураховуючи наведене, оскільки визначені скаржником підстави касаційного оскарження, не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційна скарга АРМА не підлягає задоволенню, а оскаржувані судомі рішення місцевого та апеляційного господарських судів слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
98. Позаяк Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувались, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3330/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил