28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9297/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши заяву VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ)
про відвід судді Кондратової І. Д. від розгляду справи № 910/9297/15
з розгляду касаційної скарги VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ)
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025
(суддя Смирнова Ю. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026
(головуюча - Пономаренко Є. Ю., судді: Барсук М. А., Сітайло Л. Г.)
у справі за позовом Заступника прокурора Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Міністерства охорони здоров'я України; 2) Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ)
про стягнення 4 973 590,55 євро, що еквівалентно 239186932,58 грн.,
Заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивач-1), Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивач-2) з позовом до VAMED Engineering GmbH & CO KG (далі - відповідач) про стягнення 4973590,55 євро.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського від 21.12.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Після нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026, позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" 4973590 євро 55 центів, що еквівалентно 239186932 грн 58 коп.
Відповідач 15.05.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/9297/15.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 для розгляду цієї справи визначено склад суду: Кондратова І. Д. - головуюча, судді - Баранець О. М., Вронська Г. О.
Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2026 відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та призначено її розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.07.2026.
Від VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) 22.05.2026 надійшла до Верховного Суду заяву про відвід судді Кондратової І. Д. на підставі пункту 5 частини першої статті 35 та частини четвертої статті 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на наявність обставин, які, на думку заявника, викликають сумнів у її неупередженості та об'єктивності, а також недопустимість повторної участі судді у розгляді цієї справи.
Заяву про відвід мотивовано тим, що :
- спір цієї справи перебуває у провадженні судів з квітня 2015 року і наразі знаходиться на другому колі розгляду;
- під час розгляду справи на першому колі справа переглядалась Вищим господарським судом України (далі - ВГСУ), що діяв на той час як суд касаційної інстанції у господарських справах;
- у ВГСУ справу розглядала колегія суддів під головуванням саме судді Кондратової І. Д. і за результатами розгляду ВГСУ виніс постанову від 05.04.2017, якою скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва;
- після утворення Верховного Суду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII та ліквідації ВГСУ повноваження касаційної інстанції у господарських справах перейшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, при цьому, суддю Кондратову І. Д. було призначено на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- суддя Кондратова І. Д., яка наразі є головуючою у справі в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, є тією самою суддею, що головувала під час розгляду цієї самої справи у ВГСУ на першому колі розгляду;
- суддя Кондратова І. Д. уже здійснювала касаційний перегляд цієї справи, висловила правову позицію щодо спірних правовідносин, надала оцінку обставинам справи та застосуванню норм права у цьому спорі;
- повторна участь судді Кондратової І. Д. у касаційному перегляді цієї самої справи є недопустимою, що є достатньою підставою для відводу судді.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 у справі № 910/9297/15 доводи, викладені у заяві про відвід судді Кондратової І.Д. визнано необґрунтованими, матеріали заяви про відвід судді у цій справі разом з матеріалами касаційної скарги VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 26.05.2026 заяву VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) про відвід судді Кондратової І.Д., у справі №910/9297/15 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.
Розглянувши матеріали заяви про відвід судді Кондратової І.Д., Верховний Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Оскільки заява про відвід судді Кондратової І.Д. надійшла до суду поза межами судового засідання, вона відповідно до частини сьомої статті 39 ГПК України розглядається у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з приписами частин восьмої та одинадцятої статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Приписами частини першої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що суддя Кондратова І.Д. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду касаційної скарги VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) у справі №910/9297/15.
Статтею 36 ГПК України викладено перелік підстав щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. Так, за змістом частини четвертої статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Вказаний перелік є остаточним і нормами зазначеної статті не передбачена заборона повторної участі колегії суддів касаційної інстанції у вирішенні цієї ж самої справи в суді касаційної інстанції (за виключенням скасування постанови касаційної інстанції або перегляду вказаного рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі).
За таких обставин наведені заявником доводи не підтверджують ані прямої чи побічної заінтересованості судді Кондратової І.Д. у результаті розгляду справи, ані існування інших об'єктивно встановлених фактів, які могли б у розумного стороннього спостерігача викликати обґрунтований сумнів у неупередженості або об'єктивності цього судді.
Враховуючи викладене, розглянувши доводи VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ), наведені в обґрунтування заяви про відвід судді Кондратової І.Д. від розгляду справи № 910/9297/15, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України. Підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) про відвід судді Кондратової І.Д. від розгляду справи № 910/9297/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере