28 травня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/516/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор"
про стягнення 19241,52 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 14.04.2026 Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор"
2. Змістом позову є майнова вимога стягнути 19241,52 грн неустойки.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав умови договору оренди майна від 01.04.2004 №87 та не повернув позивачу майно після закінчення дії договору. За неповернення майна з оренди у період з 28.08.2025 до 19.01.2026 позивач просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
4. 17.04.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами.
5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 18.04.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. (а. с. 61-62)
6. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
7. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
8. Днем вручення ухвали суду від 17.04.2026 відповідачу є 18.04.2026 - день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи. (а.с. 61)
9. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
10. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
11. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути неустойку.
12. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення об'єкта оренди та користування майном після закінчення дії договору.
13. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
14. Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна; строк дії договору; строк виконання зобов'язання відповідача з повернення майна; розмір та підстави нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання з повернення об'єкта оренди; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Обставини, які не підлягають доказуванню.
15. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
16. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі №925/1013/25 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 5763,83 грн боргу з орендної плати з 01.02.2025 до 10.06.2025, 305,20 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.08.2024 до 16.02.2025, 78,33 грн 3% річних за період з 16.02.2025 до 24.02.2025, 10191,64 грн неустойки за неповернення майна з оренди у період з 11.06.2025 по 27.08.2025, 4728,75 грн судових витрат. У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 819,06 грн пені відмовлено. Виселено ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з частини приміщення першого поверху адміністративної будівлі, площею 70,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Новоселівська,1. Рішення суду набрало законної сили 26.11.2025.
17. У рішенні суду від 21.10.2025 Господарський суд Черкаської області встановив:
- 01.04.2004 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (орендар) уклали договір оренди майна №87;
- 01.04.2004 сторони склали та підписали акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування - частину приміщень першого поверху двоповерхової цегляної будівлі площею 70,1 кв. м, розміщене за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Новоселівська, 1, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить 29200,00 грн станом на 01.12.2003. Майно передане в оренду з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами та товарами підакцизної групи. Строк оренди 11 місяців до 01.03.2005;
- під час дії договору сторони уклали договори про внесення змін до договору: №1 від 20.04.2007, №2 від 29.06.2007, №3 від 06.10.2009, №4 від 03.11.2011, №5 від 22.12.2011, №6 від 30.08.2013, №7 від 02.10.2015, №8 від 10.12.2015, №9 від 24.10.2017, №10 від 29.10.2019, №11 від 20.11.2021, №12 від 16.12.2021, якими сторони продовжили строк дії договору оренди до 30.09.2026, змінили розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку, площу орендованого майна та балансоутримувача об'єкта оренди, а також виклали договір у новій редакції з метою приведення його змісту та форми до встановлених законодавством вимог;
- відповідач з 01.02.2025 до 10.06.2025 не сплачував орендну плату позивачу;
- 10.06.2025 договір оренди майна припинений в односторонньому порядку позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати понад три місяці;
- відповідач продовжив користуватися орендованим приміщенням, свого зобов'язання з добровільного повернення об'єкта оренди у строк 3-х робочих не виконав;
- у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язку зі сплати орендної плати за період з 01.02.2025 до 10.06.2025 суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5763,83 грн боргу зі сплати орендної плати;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання суд стягнув з відповідача на користь позивача 305,20 грн пені за період з 16.08.2024 до 16.02.2025, 78,33 грн 3% річних за період з 16.02.2025 до 24.02.2025, 10191,64 грн неустойки за неповернення майна з оренди у період з 11.06.2025 по 27.08.2025. Виселив відповідача з орендованого приміщення.
18. Позивач та відповідач є учасниками справи 925/1013/25. З урахуванням змісту норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду цієї справи не підлягають доказуванню обставини укладення та виконання сторонами договору оренди майна №87; припинення договору оренди 10.06.2025, продовження відповідачем користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору оренди; звернення позивача до відповідача з вимогою повернути об'єкт оренди.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
19. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
20. 16.12.2025 головний державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №79827675 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 12.12.2025 у справі № 925/1013/25 про виселення ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з частини приміщення першого поверху адміністративної будівлі, площею 70,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Новоселівська,1. (а.с. 44)
21. 20.01.2026 головний державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби склав акт про вчинення виконавчих дій щодо виселення та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №79827675 у зв'язку повним фактичним виконанням. (а.с. 14, 45)
22. За розрахунком позивача розмір неустойки становить 19241,52 грн за неповернення майна з оренди у період з 28.08.2025 до 19.01.2026. (а.с.10)
23. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
24. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
25. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
26. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
27. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
28. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
29. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
30. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
31. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
32. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
33. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
34. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
35. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
36. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
37. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
38. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
39. Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору оренди майна.
40. 10.06.2025 позивач припинив договір оренди в односторонньому порядку.
41. 20.01.2026 об'єкт оренди повернутий позивачу державним виконавцем у результаті виконання рішення суду в примусовому порядку.
42. Розмір неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення за період з 28.08.2025 до 19.01.2026 становить 19241,52 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
43. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
44. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини оренди.
45. Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
46. Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
47. Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
48. Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
49. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
50. Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
51. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
52. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна.
53. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі повернення майна позивачу після закінчення дії договору.
54. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
55. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна.
56. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
57. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, що полягало у простроченні сплати орендної плати понад три місці, 10.06.2025 позивач припинив в односторонньому порядку дію договору оренди.
58. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі №925/1013/25, яке набрало законної сили 26.11.2025, стягнуто з ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 5763,83 грн боргу з орендної плати з 01.02.2025 до 10.06.2025, 305,20 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.08.2024 до 16.02.2025, 78,33 грн 3% річних за період з 16.02.2025 до 24.02.2025, 10191,64 грн неустойки за неповернення майна з оренди у період з 11.06.2025 по 27.08.2025. У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 819,06 грн пені відмовлено. Виселено ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з частини приміщення першого поверху адміністративної будівлі, площею 70,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Новоселівська,1.
59. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
60. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
61. Суд враховує, що 20.01.2026 державний виконавець примусово виконав рішення суду у справі № 925/1013/25 та виселив відповідача з частини приміщення першого поверху адміністративної будівлі, площею 70,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Новоселівська,1.
62. Суд враховує, що рішенням суду від 21.10.2025 у справі №925/1013/25 з відповідача стягнуто на користь позивача 10191,64 грн неустойки за неповернення майна з оренди за період з 11.06.2025 по 27.08.2025.
63. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
64. За розрахунком позивача розмір неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення майна з оренди за період з 28.08.2025 до 19.01.2026 становить 19241,52 грн, зокрема 518,24 грн за період з 28.08.2025 до 31.08.2025 за 4 дні, 4016,20 грн за вересень 2025 року, 4016,20 грн за жовтень 2025 року, 4016,20 грн за листопад 2025 року, 4016,20 грн за грудень 2025 року, 2658,48 грн за період з 01.01.2026 до 19.06.2026 за 19 днів (а.с.10)
65. Перевіривши розрахунок неустойки позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок виконаний позивачем правильно з урахуванням подвійного розміру орендної плати та її індексації відповідно до вимог частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
66. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
67. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
68. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
69. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів
70. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
71. Не виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна з оренди порушує право позивача володіти та користуватися своїм майном та надає йому право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
72. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 19241,52 грн неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення майна з оренди за період 28.08.2025 до 19.01.2026 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
73. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
74. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн на підставі платіжного доручення від 25.12.2025 №757. (а. с. 7)
75. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
76. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 3328,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (ідентифікаційний код 31082518, адреса місцезнаходження: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 22) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325, адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) 19241,52 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок одну гривню 52 копійки) неустойки, 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун