18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 квітня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1571/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
прокурора: Мохонько А.В. - прокурор Черкаської окружної прокуратури,
від позивача: Кирман В.О. - за довіреністю,
від відповідача: Кіфін О.О. - самопредставництво,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради
до Громадської організації «Черкаське молодіжне обласне об'єднання «Творча феєрія»
про стягнення 11 761,54 грн, розірвання договору та зобов'язання повернути нерухоме майно,
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Громадської організації «Черкаське молодіжне обласне об'єднання «Творча феєрія» про:
стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 11 761,54 грн за договором оренди № 1824 від 01.10.2019 (далі - договір), що складається з основної суми боргу - 8768,12 грн, пені - 645,10 грн, інфляційних втрат - 1747,77 грн та 3 % річних - 600,55 грн;
розірвання договору оренди об'єкта нерухомості № 1824 від 01.10.2019, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Громадською організацією «Черкаське молодіжне обласне об'єднання «Творча феєрія» щодо нежитлових приміщень напівпідвалу з № 9-5 по № 9-9, частково № 9-2, № 9-3, № 9-13, загальною площею 63,50 кв.м, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66;
зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради об'єкт нерухомого майна у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі;
з покладенням на відповідача судових витрат.
Прокурор вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки попри порушення орендарем (відповідачем) істотних умов договору оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності Черкаської міської ради та перебуває в повному господарському віданні Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (позивача), ними не вжито заходів, направлених на стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду, а отже не здійснено захист порушених законних економічних інтересів держави. Одночасно зазначає, що нераціональне використання комунального майна, недоотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє можливості спрямовувати кошти бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо. Також, не наповнення міського бюджету зачіпає економічні інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування, дискредитує державну політику у сфері сплати орендної плати та використання комунального майна.
Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за користування комунальним майном, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна у розпорядження територіальної громади міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Ухвалою від 18.12.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
12 лютого 2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано довідку про стан розрахунків.
У підготовчому засіданні, що відбулося 12.02.2026 за участю прокурора та сторін, враховуючи надходження додаткових доказів, з метою виконання підготовчого провадження, надання прокурору можливості ознайомитися з поданими доказами, суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15 год 30 хв 19.02.2026.
Призначене на 19.02.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги. Ухвалою суд повідомив учасників справи про наступне судове засідання.
19 лютого 2026 року від прокурора надійшло клопотання про закриття у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 8768,12 грн, 17 березня 2026 року - в частині позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
У підготовчому засіданні, що відбулося 12.03.2026 за участю прокурора та сторін, представник відповідача подав для долучення до матеріалів справи квитанції як доказ сплати пені, інфляційних втрат та 3 % річних повністю, представник позивача підтвердив, що заборгованість відповідачем сплачена повністю, позовні вимоги про розірвання договору та зобов'язання повернути нерухоме майно - не підтримує. З метою виконання підготовчого провадження, надання прокурору можливості ознайомитися з поданими доказами, подати пояснення, суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15 год 45 хв 18.03.2026.
У підготовчому засіданні, що відбулося 18.03.2026 за участю прокурора та сторін, прокурор, представники сторін зазначили, що подали усі докази, клопотання відсутні, справу належить призначити до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 18.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 21.04.2026.
У судовому засіданні, що відбулося 21.04.2026 за участю прокурора та сторін, прокурор, оскільки після відкриття провадження у справі, згідно з наданими підтверджуючими документами, відповідач здійснив сплату основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних в межах заявлених сум, просила закрити провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, позовні вимоги про розірвання договору та зобов'язання повернути нерухоме майно - задовольнити повністю, здійснити розподіл судових витрат. Представник позивача пояснив, що не вбачає підстав для розірвання договору, просив відмовити прокурору у задоволенні позову. Представник відповідача пояснив, що бажає і надалі орендувати приміщення. Суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15 год 00 хв 28.04.2026
У судовому засіданні, що відбулося 28.04.2026 за участю прокурора та сторін, суд заслухавши усні пояснення, перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів. Надано можливість прокурору та представникам сторін на стадії судових дебатів висловити свої правові позиції щодо спірних правовідносин та обмінятись репліками. Прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, представники сторін - у задоволені позову відмовити, не розривати договір. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.04.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, надалі Орендодавець, та Громадська організація «Черкаське молодіжне обласне об'єднання «Творча феєрія», надалі Орендар, 01.10.2019 уклали договір оренди об'єкта нерухомості № 1824.
Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - Об'єкт), що є міською комунальною власністю та належить Територіальній громаді міста в особі Черкаської міської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19931243, виданого 18.08.2008 року КП «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації», нежитлові приміщення зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 23871473, номер запису про право власності: 2663, в книзі: 31.
Об'єктом оренди є нежитлові приміщення напівпідвалу з № 9-5 по № 9-9, частково № 9-2, № 9-3, № 9-13, загальною площею 63,50 кв.м., вартістю 49 882,40 гривень, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66.
Сторони у договорі погодили зокрема таке.
Пункт 2.1. Об'єкт передається Орендодавцем Орендарю для розміщення громадської організації.
Пункт 4.1. Договір оренди укладено на термін з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2022 року і вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.
Пункт 4.2. Якщо жодна зі сторін в місячний термін після закінчення терміну дії договору не заявить про наміри його припинити, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах;
Пункт 5.1. Розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток № 3).
Пункт 5.2. Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць.
Пункт 5.3. Встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України. У випадках передбачених п. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін.
Пункт 5.4. Орендна плата вноситься платіжним дорученням шляхом попередньої оплати… та є платежем до міського бюджету.
Орендодавець не є платником податку на прибуток
Пункт 5.5. Встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується період, за який проводиться оплата, та номер договору.
Пункт 5.6. Орендар самостійно або через відповідну організацію сплачує плату відповідним підприємствам за фактично отримувані комунальні послуги (водопостачання, каналізація, газ, теплова енергія і т.п) та електропостачання, а також сплачує вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання.
Пункт 7.1.2 Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пункт 9.2. За порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5 договору, орендарем сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пункт 10.5. Дія договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
ліквідації Орендаря;
загибелі Об'єкта;
розірвання Договору за згодою сторін;
розірвання договору за рішенням суду;
в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством України.
Пункт 10.6. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань по договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Пункт 11.2. Одностороння відмова від виконання Договору не допускається.
Додатки: 1) план приміщення; 2) акт прийому-передачі; 3) розрахунок орендної плати.
Факт передачі об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2019.
Прокурор звертаючись з позовом вказував, що відповідно до інформації Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 07.10.2025 № 20496-01-11, у відповідача з жовтня 2019 року виникла заборгованість з орендної плати за користування вищезазначеним комунальним майном. У зв'язку з невиконанням зобов'язань, щодо внесення орендної плати структурними підрозділами Департаменту неодноразово направлялися відповідні листи боржнику, з вимогою внесення орендної плати в повному обсязі. Орендарем відповідні листи-претензії проігноровані, заборгованість в повному обсязі до міського бюджету не сплачена, чим порушені істотні умови договору, норми ст. 610 ЦК України, ст. 1-19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становив 8768,12 грн, за прострочення виконання грошового зобов'язання прокурор нарахував та просив стягнути з відповідача 645,10 грн пені, 1747,77 грн інфляційних втрат, 600,55 грн 3 % річних.
Під час розгляду справи відповідач повністю сплатив борг з орендної плати, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
Прокурор звернувся до суду з заявою від 18.02.2026, якою просив закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 8768,12 грн; з заявою від 17.03.2026, якою просив закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення пені - 645,10 грн, інфляційних втрат - 1747,77 грн та 3 % річних - 600,55 грн; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог про:
розірвання договору оренди об'єкта нерухомості № 1824 від 01.10.2019;
зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу з № 9-5 по № 9-9, частково № 9-2, № 9-3, № 9-13, загальною площею 63,50 кв.м, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки предмет спору в частині стягнення основної суми боргу - 8768,12 грн, пені - 645,10 грн, інфляційних втрат - 1747,77 грн та 3 % річних - 600,55 грн припинив своє існування після звернення прокурора з позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
Щодо вимоги розірвати договір оренди об'єкта нерухомості та зобов'язати повернути нерухоме майно.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Зважаючи, що відповідач порушує умови договору оренди комунального майна, оскільки систематично (два і більше разів) своєчасно не вносить орендну плату за користування об'єктом оренди прокурор вважає обґрунтованою вимогу про розірвання у судовому порядку договору оренди.
При цьому посилається на правові позиція викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19, від 22.12.2021 у справі № 924/120/21, від 16.06.2020 у справі № 904/983/18 та ін.
У п. 28, 29 постанови від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 Верховний Суд погодився із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, де Суд зазначив, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов'язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача як господарюючого суб'єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
У ч. 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Зважаючи на викладене, посилаючись на п. 8.1, 8.3, 8.4 договору, відповідно до яких повернення об'єкта орендодавцеві оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін, об'єкт повинен бути переданий у стані не гіршому, ніж при передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу, прокурор вважає обґрунтованою позовну вимогу до відповідача повернути у розпорядження територіальної громади міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради нежитлові приміщення напівпідвалу з № 9-5 по № 9-9, частково № 9-2, № 9-3, № 9-13, загальною площею 63,50 кв.м, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
При цьому прокурор вважає, що хоча відповідач і сплатив заборгованість у повному обсязі і подав докази сплати за наступні, не охоплені позовом, місяці, але вже після відкриття провадження у справі; орендну плату сплачує з порушенням термінів оплати, визначених договором, що дає підстави для висновків про систематичне та істотне порушення умов договору.
Представник позивача пояснив, що його права та права держави не порушенні; обізнаний, що заборгованість виникла через перебування керівника відповідача на військовій службі; підстави для розірвання договору оренди майна та повернення майна відсутні, позивач має намір співпрацювати із орендарем і у подальшому.
Згідно з положеннями ст. 2, 4, 5 ГПК України, ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
При цьому під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (подібні правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
За змістом ст. 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 923/494/18, за імперативними приписами статті 188 Господарського кодексу України і статті 651 ЦК України, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв'язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому право на передачу спору на вирішення суду належить виключно стороні договору.
Аналогічний висновок про те, що правом на звернення до суду з позовом про розірвання договору наділені лише сторони цього договору викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 916/378/24.
Прокурор не є стороною за спірним договором та як зазначено вище, звернувся в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, яким не вжито заходів, направлених на стягнення заборгованості, а отже не здійснено захист порушених законних економічних інтересів держави. Одночасно зазначає, що нераціональне використання комунального майна, недоотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє можливості спрямовувати кошти бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо. Також, не наповнення міського бюджету зачіпає економічні інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування, дискредитує державну політику у сфері сплати орендної плати та використання комунального майна.
Підсумовуючи викладене, враховуючи волевиявлення орендодавця продовжувати орендні відносини, відсутність вимоги про розірвання договору у жодної зі сторін такого договору, суд дійшов висновку про відсутність порушення права позивача, яке б підлягало судовому захисту, тому відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про розірвання договору та вимоги про зобов'язання повернути майно.
Щодо інших доводів сторін.
Суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Прокурор сплатив судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі в сумі 7267,20 грн на підставі платіжної інструкції від 12.12.2025 № 2891.
Зважаючи на закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної суми боргу - 8768,12 грн, пені - 645,10 грн, інфляційних втрат - 1747,77 грн та 3 % річних - 600,55 грн, суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» дійшов висновку про повернення прокурору з Державного бюджету України 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст.129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні решти позовних вимог, судовий збір в сумі 4844,80 грн покладається на Черкаську обласну прокуратуру.
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 11 761,54 грн за договором оренди № 1824 від 01.10.2019, що складається з основної суми боргу - 8768,12 грн, пені - 645,10 грн, інфляційних втрат - 1747,77 грн та 3 % річних - 600,55 грн.
Відмовити у задоволені позову про розірвання договору оренди об'єкта нерухомості № 1824 від 01.10.2019, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Громадською організацією «Черкаське молодіжне обласне об'єднання «Творча феєрія» щодо нежитлових приміщень напівпідвалу з № 9-5 по № 9-9, частково № 9-2, № 9-3, № 9-13, загальною площею 63,50 кв.м, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66 та зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради об'єкт нерухомого майна у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Повернути Черкаській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911119) з Державного бюджету України 2422,40 грн судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції від 12.12.2025 № 2891.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 28 травня 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз