18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"27" травня 2026 р. м.Черкаси справа № 925/725/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 22.05.2026 (вх.суду №8811/26 від 22.05.20026) про забезпечення позову у справі
за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м.Черкаси, вул.Гоголя,285
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів акціонерів; визнання недійсною редакції Статуту,
без повідомлення учасників справи,
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Черкаської області із позовом до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" з вимогами про:
визнання недійсними та скасування рішень позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 07.05.2026, в частині прийняття рішень за питанням порядку денного, а саме: №7. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; №9. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; №10. Обрання членів наглядової ради Товариства; №11. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства; встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;
визнання недійсною з моменту прийняття нової редакції Статуту Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", затвердженої рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформленим протоколом від 07.05.2026.
Одночасно позивачем подано заяву від 22.05.2026 (вх.суду №8811/26 від 22.05.2026) про забезпечення позову шляхом:
зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 07.05.2026, в частині прийняття рішень за питанням порядку денного, а саме: №7. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; №9. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; №10. Обрання членів наглядової ради Товариства; №11. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства; встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;
заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", обраній рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом від 07.05.2026 в частині прийняття рішень з питань порядку денного, а саме: №7, №9, №10, №11, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі: приймати рішення щодо призначення, припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; укладати, змінювати або припиняти договори з членами виконавчого органу; ініціювати або здійснювати реєстраційні дії щодо зміни виконавчого органу товариства.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивач вказав, що:
відповідно до ч.2 ст.76 Закону України "Про акціонерні товариства" у товаристві - підприємстві, що становить суспільний інтерес, а також акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій прямо або опосередковано належать державі, обов'язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з визначення винагороди посадовим особам акціонерного товариства та комітет з питань призначень. При цьому, комітет з питань аудиту, комітет з винагород та комітет з питань призначень повинні очолюватися незалежними директорами, а більшість членів таких комітетів мають становити саме незалежні директори. Водночас, як вбачається з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 07.05.2026, до складу Наглядової ради Товариства було обрано виключно представників одного акціонера - Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", що фактично створює повний контроль одного акціонера над діяльністю Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", включаючи подальше формування виконавчого органу, прийняття рішень щодо управління активами Товариства, погодження значних правочинів, кадрових рішень та визначення стратегічної діяльності Товариства;
формування Наглядової ради виключно з представників контролюючого акціонера без участі незалежних директорів: фактично позбавляє міноритарних акціонерів гарантій неупередженого корпоративного контролю та механізмів захисту їх прав при прийнятті управлінських рішень Товариства; унеможливлює формування комітету з питань аудиту, комітету з винагород та комітету з питань призначень у спосіб, прямо передбачений ч.2 ст.76 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.7.2 - 7.3 Положення про Наглядову раду; прямо суперечить положенням Розділу 17 Статуту Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оскільки створює ризик діяльності комітетів Наглядової ради всупереч вимог вимогам Статуту, призводить до дефекту легітимності подальших рішень Наглядової ради та порушення прав акціонерів на належне корпоративне управління; безпосередньо створює передумови для подальшого формування виконавчого органу Товариства (дирекції/керівника)/нової системи корпоративного управління Товариством, що ґрунтується на рішенні, легітимність якого є предметом судового спору;
прийняття позачерговими загальними зборами акціонерів рішень в частині питань №№7, 9, 10, 11 порядку денного безпосередньо впливає не тільки на корпоративні права позивача як акціонера - на участь в управлінні цим Товариством, а й прямо суперечить принципам належного корпоративного управління у стратегічно важливому підприємстві енергетичної сфери;
невжиття заходів забезпечення позову створить реальний ризик того, що новообрана Наглядова рада Товариства, легітимність якої оспорюється у даній справі, до вирішення спору по суті почне реалізацію своїх корпоративних та управлінських повноважень, у тому числі щодо зміни виконавчого органу товариства, погодження значних правочинів, прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності та подальшого формування органів управління Товариства, що, в свою чергу, навіть у разі задоволення позову, призведе до необхідності оскарження прийнятих новообраною Наглядовою радою рішень, призведе до виникнення нової корпоративної реальності та унеможливить поновлення порушених прав позивача в межах одного судового провадження;
обрані позивачем заходи забезпечення позову: відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача у разі задоволення позову; є вужчими за предмет позову, оскільки не скасовують рішення зборів, не припиняють господарську діяльність товариства, не забороняють поточну господарську діяльність, а лише тимчасово обмежують реалізацію саме тих управлінських наслідків, які є предметом спору; не вирішують спір по суті та не встановлюють недійсності оскаржуваних рішень, мають виключно тимчасовий превентивний характер, спрямований на недопущення реалізації управлінських повноважень органом, легітимність формування якого є предметом судового розгляду до моменту ухвалення судового рішення у справі.
Відповідач у направленому до суду запереченні від 26.05.2026 (вх.суду №9002/26 від 27.05.2026) проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив, посилаючи на її необґрунтованість, та зазначив, що:
вимоги, зазначені в заяві про забезпечення позову, - по суті блокують роботу (управління) об'єкта критичної інфраструктури, що здійснює розподіл електричної енергії в межах Черкаської області та виконує аварійно-ремонтні роботи з відновлення систем електропередач, зокрема після ракетних ударів рф;
вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, який є власником 17 простих іменних акцій Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (0,000011% статутного капіталу відповідача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Так, рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 07.05.2026 (оформлених протоколом від 15.05.2026) внесено зміни до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції. При цьому, кількість голосів акціонерів, які проголосували з означеного питання "за" - становить 105359323 голоси (99,999984%) з 105359340 голосів акціонерів (їх представників), які приймали участь у цих зборах. В той час, як кількість голосів "проти" - 17 (0,000016%) - голоси позивача;
рішення, що є предметом оскарження, не порушує прав та законних інтересів позивача, а заява про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування того, які саме суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси позивача порушено прийняттям спірного рішення. Крім того, позивачем також не доведено причинно-наслідкового зв'язку між таким рішенням і можливими негативними наслідками для нього. З метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішень наглядової ради та/або рішень загальних зборів, акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятим рішенням, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.10.2021 у справі №924/881/20).
Суд, розглянувши заяву позивача від 22.05.2026 (вх.суду №881/26 від 22.05.2026), зазначає таке.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (правовий висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:
ст.136. 1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. 2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом;
ч.1, 3, 5, 10, 11 ст.137. 1. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. 5. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; /.../; 10.Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору. 11.Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті;
ч.1 ст.138. Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа;
ч.1 ст.139. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову;
ч.1, 3, 5, 6 ст.140. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз.2 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 у справі №920/622/18).
Велика Палата Верховного Суду вже робила правовий висновок про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (судом врахована позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22).
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої не вимагатиметься примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Позивач фізична особа ОСОБА_1 згідно з випискою депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" про стан рахунку в цінних паперах на 30.03.2026 є власницею 17 простих іменних акцій Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", що становить 0,000011% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства.
Позачерговими зборами акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" прийнято рішення (протокол від 07.05.2026) по питаннях порядку денного:
№7. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції - внести зміни до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції; уповноважити Головуючого та Секретаря дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів підписати Статут Товариства у новій редакції; доручити керівнику Виконавчого органу Товариства (з правом передоручення) здійснити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства, затвердженої цими дистанційними позачерговими загальними зборами акціонерів Товариства (кількість голосів, що беруть участь у голосуванні - 10359340 гол. (100%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "за" - 105359323 гол. (99,999984%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "проти" - 17 гол. (0,000016%));
№9. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства, - припинити повноваження членів Наглядової ради Товариства у повному складі (кількість голосів, що беруть участь у голосуванні - 10359340 гол. (100%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "за" - 105359323 гол. (99,999984%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "проти" - 17 гол. (0,000016%);
№10. Обрання членів наглядової ради Товариства, - членам Наглядової ради обрано: 1. ОСОБА_2 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 2. ОСОБА_3 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 3. ОСОБА_4 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 4. ОСОБА_5 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 5. ОСОБА_6 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 6. ОСОБА_7 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; 7. ОСОБА_8 - представник акціонера АТ "Українські розподільчі мережі"; (кількість голосів, що беруть участь у голосуванні - 10359340 гол. (100%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "за" - 105359323 гол. (99,999984%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "проти" - 17 гол. (0,000016%);
№11. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства; встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради, - затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства, встановити наведений у них розмір їх винагороди, обрати особою, уповноваженою на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради в.о.Генерального директора Товариства; (кількість голосів, що беруть участь у голосуванні - 10359340 гол. (100%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "за" - 105359323 гол. (99,999984%); кількість голосів акціонерів, які проголосували "проти" - 17 гол. (0,000016%).
Позивач вказує, що:
спірне рішення (в частині питань №№7, 9, 10, 11 порядку денного) прийнято із порушенням ч.2 ст.76 Закону України "Про акціонерні товариства", п.4.5, п.7.2 - 7.3 Положення про Наглядову раду, розділу 17 Статуту Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", а саме: до складу Наглядової ради Товариства обрано виключно представників одного акціонера - Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", що порушує принцип незалежності Наглядової ради та фактично створює повний контроль одного акціонера над діяльністю Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", включаючи подальше формування виконавчого органу, прийняття рішень щодо управління активами Товариства, погодження значних правочинів, кадрових рішень та визначення стратегічної діяльності останнього;
Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" - юридична особа, утворена постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1336 "Про утворення акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" (зі змінами) як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі в особі Міністерства енергетики України - єдиного акціонера АТ "Українські розподільні мережі", який здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Акціонерного товариства "Черкасиобленерго";
прийняте позачерговими загальними зборами акціонерів рішення в частині питань №№7, 9, 10, 11 порядку денного безпосередньо впливає не тільки на права позивача (як акціонера) на участь в управлінні цим Товариством, а й прямо суперечить принципам належного корпоративного управління у стратегічно важливому підприємстві енергетичної сфери;
невжиття заходів забезпечення позову створить реальний ризик того, що новообрана Наглядова рада Товариства, легітимність якої оспорюється у даній справі, до вирішення спору по суті почне реалізацію своїх корпоративних та управлінських повноважень, у тому числі щодо зміни виконавчого органу товариства, погодження значних правочинів, прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності та подальшого формування органів управління Товариства, що, в свою чергу, навіть у разі задоволення позову, призведе до необхідності оскарження прийнятих новообраною Наглядовою радою рішень, призведе до виникнення нової корпоративної реальності та унеможливить поновлення порушених прав позивача в межах одного судового провадження;
обрані позивачем заходи забезпечення позову (зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 07.05.2026, в частині прийняття рішень за питаннями порядку денного №№7, 9, 10, 11, а також заборона Наглядовій раді Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", обраній рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом від 07.05.2026 в частині прийняття рішень з питань порядку денного, а саме: №7, №9, №10, №11, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі: приймати рішення щодо призначення, припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; укладати, змінювати або припиняти договори з членами виконавчого органу; ініціювати або здійснювати реєстраційні дії щодо зміни виконавчого органу товариства) відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача у разі задоволення позову; є вужчими за предмет позову, оскільки не скасовують рішення зборів, не припиняють господарську діяльність товариства, не забороняють поточну господарську діяльність, а лише тимчасово обмежують реалізацію саме тих управлінських наслідків, які є предметом спору; не вирішують спір по суті та не встановлюють недійсності оскаржуваних рішень, мають виключно тимчасовий превентивний характер, спрямований на недопущення реалізації управлінських повноважень органом, легітимність формування якого є предметом судового розгляду до моменту ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.
Відповідно до ч.10 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника (у даному випадку склад Наглядової ради), не означає, що загальні збори Товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи
Позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснювати широке коло реєстраційних дій стосовно товариства (реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передання реєстраційної справи товариства). Позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.01.2023 року у справі №918/531/22.
Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також визначити коло осіб яким судом заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність вказівки у судовому рішенні на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №910/8594/24, від 16.12.2025 у справі №910/7726/25).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов'язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність. Висновок, викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.01.2026 у справі №916/3668/25.
Заходи забезпечення в частині заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", обраній рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом від 07.05.2026 в частині прийняття рішень з питань порядку денного, а саме: №7, №9, №10, №11, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі: приймати рішення щодо призначення, припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; укладати, змінювати або припиняти договори з членами виконавчого органу; ініціювати або здійснювати реєстраційні дії щодо зміни виконавчого органу товариства, - виходять за межі предмета спору та не відповідають вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін.
Оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову, суд, із врахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, необхідності запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині вимог про зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 07.05.2026, щодо прийняття рішень з питань порядку денного: №7. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; №9. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; №10. Обрання членів наглядової ради Товариства; №11. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства; встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.
Вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
В решті вимог заяви слід відмовити.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" наголошено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Заявницею у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Водночас, за змістом диспозитивної норми ст.141 Господарського процесуального кодексу України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст.136-137, 139, 140, 202, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 22.05.2026 (вх.суду №8811/26 від 22.05.20026) про забезпечення позову - задовольнити частково.
1.1. Зупинити дію рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 07.05.2026, в частині прийнятих рішень з питань порядку денного: №7. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; №9. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; №10. Обрання членів наглядової ради Товариства; №11. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради Товариства; встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.
1.2. В решті вимог відмовити.
2. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стягувачем є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Боржником є: Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (18002, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Гоголя,285, код ЄДРПОУ 22800735)
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала суду набрала законної сили 27.05.2026. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Направити цю ухвалу заявнику для організації виконання.
Суддя Г.М.Скиба