8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення зустрічної позовної заяви
"28" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1044/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мололіт Союз" до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (перший відповідач), Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (другий відповідач), Харківської обласної державної (військової) адміністрації (третій відповідач) про зменшення розміру заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки у справі
за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (перший позивач); Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (другий позивач); Харківської обласної державної (військової) адміністрації (третій позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Союз", смт Безлюдівка
про стягнення коштів,
Ізюмська окружна прокуратура Харківської області (прокурор) в інтересах держави, в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (перший позивач); Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (другий позивач); Харківської обласної державної (військової) адміністрації (третій позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Союз" (відповідач) в якому просить суд:
- стягнути з ТОВ "Моноліт Союз" (код ЄДРПОУ 35659242) на користь Балаклійської міської територіальної громади в особі Балаклійської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320210100:01:000:0481 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 482409863202) в сумі 3 925 495,51 грн за реквізитами - отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA208999980334129812000020577;
- стягнути з ТОВ "Моноліт Союз" (код ЄДРПОУ 35659242) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 47 105,95 грн за реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 21.10.2014 (без номеру) за період січень 2023 - листопад 2025 включно.
Ухвалою суду від 31.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
26.05.2026 до суду від ТОВ "Моноліт-Союз" надійшла зустрічна позовна заява, в якій останнє просить суд:
- поновити строк на подання до суду зустрічної позовної заяви;
- зменшити розмір заборгованості по орендній платі ТОВ "Моноліт Союз" за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6320210100:01:000:0481 від 21 жовтня 2014 року, що утворилася за період з 01.01.2023 по 31.11.2025 на 90 (дев'яносто) відсотків до 392 545,551 (трьохсот дев'яноста двох тисяч п'ятсот сорока п'яти гривень п'ятсот п'ятдесяти однієї копійки);
- стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.
В обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подачу зустрічної позовної заяви позивач вказує на те, що ТОВ "Моноліт Союз" станом на теперішній час майже не провадить господарську діяльність (що, зокрема, частково підтверджується Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року), не має штатного юриста, а тому директор ТОВ "Моноліт Союз" ознайомився з судовими документами у системі “Електронний суд» тільки 15-16 квітня 2026 року. 20.04.2026 року між адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем та ТОВ "Моноліт Союз" було укладено договір про надання правової допомоги. 27.04.2026 Господарським судом Харківської області було відкрито доступ до матеріалів справи адвокату Максимову М.І. Зустрічну позовну заяву перший раз було подано до суду 08.05.2026 - тобто на 11-ий день після відкриття представнику відповідача доступу до матеріалів справи. У вказаний період часу у місті Києві, де здійснює професійну діяльність представник відповідача, мали місце регулярні та тривалі повітряні тривоги, що є загальновідомим фактом та істотно ускладнювало доступ до мережі Інтернет, а також підготовку процесуальних документів. У період з 28.04.2026 по 01.05.2026 адвокат Максимов М.І. перебував у службовому відрядженні у м. Львові. Крім того, з початку травня 2026 року погіршився стан здоров'я матері адвоката ОСОБА_1 - Костікової Оксани Миколаївни, у зв'язку з вказаним та, враховуючи неврологічні розлади, Адвокат Максимов М.І. був вимушений доглядати за матір'ю. Зазначені обставини у своїй сукупності носили об'єктивний та непереборний характер і фактично позбавили сторону відповідача можливості реалізувати своє право на подання зустрічного позову у межах строку, передбаченого законом. Враховуючи викладене, а також з огляду на необхідність забезпечення реалізації конституційного права відповідача на судовий захист пропуск строку на подання зустрічного позову слід визнати таким, що стався з поважних причин та поновити його. Також відповідач вказує, що з даною зустрічною позовною заявою позивач звертається на наступний день після повернення зустрічної позовної заяви, яка подавалася ТОВ "Моноліт Союз" 08.05.2026, тобто з мінімальним часовим проміжком між датою повернення першого зустрічного позову та повторною подачею.
Розглянувши клопотання позивача за зустрічним позовом про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Правовий контекст наведеної норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено заявником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 915/43/22.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Оцінюючи наведені заявником обставини, суд вважає, що такі не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку у розумінні статті 119 ГПК України.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву був поданий відповідачем до суду 01.05.2026.
В подальшому, 08.05.2026 ТОВ "Моноліт Союз" до суду була подана зустрічна позовна заява, яка ухвалою суду від 11.05.2026 була залишена без руху та встановлений позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, у тому числі й шляхом надання до суду відомостей щодо поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, відповідно до ст. 180 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.05.2026 були визнані поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви та поновлено ТОВ "Моноліт Союз" строк на подання зустрічної позовної заяви.
Втім, зустрічну позовну заяву ТОВ "Моноліт Союз" було повернуто заявнику через не усунення останнім недоліків зустрічної позовної заяви.
При цьому, знов звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою 26.05.2026, ТОВ "Моноліт Союз" наводить ті ж самі причини пропуску строку, встановленого ст. 180 ГПК України, що й при поданні зустрічної позовної заяви від 08.05.2026.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності об'єктивно непереборних обставин, які б унеможливили подання зустрічної позовної заяви у встановлений процесуальний строк, а наведені доводи та матеріали справи свідчать лише про суб'єктивні труднощі у підготовці відповідного процесуального документа.
За таких обставин підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви суд не вбачає.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява ТОВ "Моноліт Союз" підлягає поверненню заявнику.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відмова у поновленні пропущеного процесуального строку у цьому випадку не свідчить про прояв надмірного формалізму та не створює перешкод у реалізації заявником права на доступ до правосуддя.
Встановлення та дотримання процесуальних строків є складовою принципу правової визначеності та спрямоване на забезпечення ефективного, своєчасного та справедливого розгляду справи судом. Натомість поновлення процесуальних строків є виключенням із загального правила та допускається лише за наявності об'єктивних і непереборних обставин, належним чином підтверджених учасником справи.
За таких обставин застосування судом процесуальних норм щодо наслідків пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви є реалізацією вимог процесуального закону та не позбавляє відповідача можливості захищати свої права та інтереси в інший передбачений законом спосіб, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним самостійним позовом в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Союз".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 28 травня 2026 року.
Суддя Погорелова О.В.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).