28.05.2026м. СумиСправа № 920/769/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши скаргу від 22.05.2026 №б/н відповідача на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх №2449 від 22.05.2026) у справі №920/769/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 42399676);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» (вул.Снайпера, буд. 13, м. Охтирка, Сумська обл., 42704; код за ЄДРПОУ 40050036),
про стягнення 94900000,00 грн
установив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 у справі №920/769/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 89737826,54 грн основного боргу та 939400,00 грн судового збору; закрито провадження у справі в частині стягнення 5162173,46 грн основного боргу.
02.01.2024 на примусове виконання рішення від 20.11.2023 у справі №920/769/23 виданий наказ.
Ухвалою від 04.01.2024 у справі №920/769/23 постановлено задовольнити заяву відповідача - ТОВ «Брокенергія», про розстрочення викання рішення суду (вх №4853 від 11.12.2023); розстрочити виконання рішення суду від 20.11.2023 у справі №920/769/23 на 12 місяців - до 20.11.2024, шляхом сплати суми заборгованості 89737826,54 грн (вісімдесят дев'ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч вісімсот двадцяти шість грн 54 коп.) рівними частинами в сумі 7478152,21 грн (сім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дві грн 21 коп.) кожного місяця до 20.10.2024 та в сумі 7478152,23 грн (сім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дві грн 23 коп.) - до 20.11.2024. Судовий збір в розмірі 939400,00 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.) підлягає сплаті в перший місяць розстрочення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №920/769/23 ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.01.2024 у справі №920/769/23 залишено без змін.
22.05.2026 відповідач подав скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх №2449), відповідно до якої скаржник просить:
1)визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621;
2)визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621;
3)визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у розмірі 5314891,72 грн від 01.05.2026 в межах виконавчого провадження № 80898662;
4)визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у розмірі 5314891,72 грн від 01.05.2026 в межах виконавчого провадження № 80898662.
Статтею 339 ГПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
У статті 339-1 визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1-2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З огляду на зазначені норми, суд приймає до розгляду подану відповідачем скаргу в частині щодо:
-визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у розмірі 5314891,72 грн від 01.05.2026 в межах виконавчого провадження № 80898662;
-визнання протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у розмірі 5314891,72 грн від 01.05.2026 в межах виконавчого провадження № 80898662.
Разом з тим, щодо вимоги скарги відповідача, викладених в пунктах 1-2 прохальної частини скарги, а саме:
-визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621;
-визнання протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621, суд зазначає наступне:
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15 та від 17.10.2018 у справі №826/5195/17 відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом; спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону № 1404-VІІІ, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
Ураховуючи наведене, поряд із загальним порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі № 927/769/16.
У пунктах 1-2 прохальної частини скарги відповідач просить:
-визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Романа Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5477383,90 грн від 24.04.2026 в межах виконавчого провадження № 8084621.
З огляду на наведене суд робить висновок, що дії державного виконавця, що відповідач просить визнати незаконними в п. 1 прохальної частини скарги, стосуються винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а також скарга містить вимогу про скасування постанови про стягнення суми виконавчого збору (пункт 2 прохальної частини скарги).
Таким чином, враховуючи вимоги поданої відповідачем скарги на дії державного виконавця в частині вимог за пунктами 1-2 прохальної частини скарги, суд зазначає, що зазначені вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються виключно вирішення питання правомірності стягнення виконавчого збору, у зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу у прийнятті поданої скарги в частині пунктів 1-2 прохальної частини скарги.
Керуючись статтями 44, 46, 197, 234, 235, 255, 339, 3391, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у прийнятті до розгляду скарги відповідача від 22.05.2026 №б/н на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх №2236 від 11.05.2026) у справі №920/769/23 в частині пунктів 1-2 прохальної частини скарги.
2. Прийняти до розгляду скаргу відповідача від 22.05.2026 №б/н на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх №2236 від 11.05.2026) у справі №920/769/23 в частині пунктів 3-4 прохальної частини скарги.
3. Призначити розгляд даної скарги в частині пунктів 3-4 прохальної частини скарги в судове засідання на 02.06.2026, 14:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 4.
4. Запропонувати позивачу та органу ДВС - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у строк до 02.06.2026 подати правову позицію з огляду на подану скаргу.
5. Учасникам справи та органу ДВС мати належні повноваження та документ, що посвідчує особу.
6. Попередити учасників справи та орган ДВС, що неприбуття у судове засідання без поважних причин, не є перешкодою для розгляду скарги.
7. Повідомити учасників справи та державного виконавця про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.
8. Звернути увагу учасників справи та державного виконавця, що у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» судові засідання не проводяться. Розгляд справ здійснюється в режимі ВКЗ за наявності заяв учасників справи та/або за наявності заяв/клопотань про розгляд справи без їх участі (рішення зборів суддів Господарського суду Сумської області «Про організацію роботи суду в умовах складної безпекової ситуації у місті Суми» від 19.03.2026 №7). У разі необхідності подання будь-яких документів, суд рекомендує скористатися дистанційними засобами зв'язку (електронна пошта (з накладенням ЕЦП), «Електронний суд», поштове відправлення або кур'єрська доставка).
9. Копію ухвалу надіслати учасникам справи та органу ДВС (Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі “Інтернет» за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
СуддяВ.Л. Короленко