65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/948/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД" (вул. Ентузіастів, 10-В, с-ще Великодолинське, Одеський р-н, Одеська обл.,67832) про стягнення 40155,5 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД" про стягнення 40155,5 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Позивач зазначає, що 10 липня 2024 року між військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД» було укладено договір №121 (далі- Договір) про поставку товару, а саме: Квадрокоптер (безпілотний літальний anapam) Mavic 3 PRO (RC), виробництва компанії DJI (Китай), код УКТЗЕД 8806 - 100 шт. на загальну суму 7 450 000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 вказаного договору, на умовах, визначеним цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю наступний товар, а саме: Квадрокоптер (безпілотний літальний anapam) Mavic 3 PRO (RC), виробництва компанії DJI (Китай), (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний Товар.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна цього Договору складає 7 450 000,00 грн. (сім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ. Ціна за одиницю Товару визначена у Специфікації.
Згідно із пунктом 5.3 Договору, поставка Товару здійснюється Постачальником протягом 14 днів з моменту укладання цього Договору.
Позивач вказує, що між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСІ УКРАЇНА» було укладено додаткову угоду №1 від 22.07.2024.
Відповідно до пункту 5.4 вищезазначеної додаткової угоди, кінцевий термін поставки товару - 05 вересня 2024 року.
Крім того, позивач вказує, що відповідно до умов додаткової угоди, Відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару у зазначений строк. Однак Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, та здійснив поставку товару лише: 17.09.2024 року(п'ять поставок) що підтверджується видатковими накладними: №19 від 17.09.2024, №20 від 17.09.2024, №21 від 17.09.2024, №23 від 17.09.2024 та №24 від 17.09.2024. Таким чином, Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Враховуючи вищевикладене, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД" про стягнення пені в розмірі 40155,5 грн., а також суму судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що 10 липня 2024 року між військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД» було укладено договір №121 про поставку товару, а саме: Квадрокоптер (безпілотний літальний anapam) Mavic 3 PRO (RC), виробництва компанії DJI (Китай), код УКТЗЕД 8806 - 100 шт. на загальну суму 7 450 000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 вказаного договору, на умовах, визначеним цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю наступний товар, а саме: Квадрокоптер (безпілотний літальний anapam) Mavic 3 PRO (RC), виробництва компанії DJI (Китай), (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний Товар.
Також, між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСІ УКРАЇНА» було укладено додаткову угоду №1 від 22.07.2024.
Відповідно до пункту 5.4 вищезазначеної додаткової угоди, кінцевий термін поставки товару - 05 вересня 2024 року.
Відповідно до умов додаткової угоди, Відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару у зазначений строк.
Однак Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, та здійснив поставку товару лише: 17.09.2024 року(п'ять поставок) що підтверджується видатковими накладними: №19 від 17.09.2024, №20 від 17.09.2024, №21 від 17.09.2024, №23 від 17.09.2024 та №24 від 17.09.2024.
Таким чином, Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Відповідно до п.п. 6.3.1., 6.3.2 постачальник зобов'язаний: забезпечити належну поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору.
Відповідно до пункту 6.2.1. Договору, покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником.
Крім того, приписами розділу 7 Договору було встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Так, пунктами 7.1, 7.2, 7.3 та 7.4 Договору було встановлено: за порушення строків поставки Товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості Товару, стосовно якої допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення; за безпідставну відмову від поставки, а також за порушення строків поставки Товару понад тридцять календарних днів, з Постачальника стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого Товару за кожен місяць прострочення.
У разі порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань за цим Договором більше, ніж на 5 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від Договору, попередивши про це Постачальника за 10 (десять) календарних днів до припинення дії Договору.
Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов'язків, не звільняють Сторін від виконання зобов'язань за Договором, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Договором.
Пунктами 9.2 та 9.3 Договору було передбачено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору шляхом пред'явлення письмової претензії у порядку визначеному Господарським кодексом України. Якщо спір неможливо вирішити шляхом застосування заходів досудового врегулювання, то спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством (Господарським кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України).
Приписами пункту 10.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 11 серпня 2024 року, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами зобов'язань.
Також, відповідно до пункту 11.1.1. Договору, у відповідності до вимог статей 625, 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України військова частина має право розірвати або змінювати договір у разі істотного порушення Договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законодавством в односторонньому порядку.
Судом встановлено, що станом на момент укладання договору №105 від 01.07.2024 діяла редакція Господарського кодексу України. Господарський кодекс України офіційно втратив чинність з 28 серпня 2025 року відповідно до Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» № 4196-IX.
У зв'язку з порушенням Відповідачем зобов'язань за договором Позивачем було нараховано Відповідачу пеню в розмірі 40 155,50 грн.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на думку суду, здійснений належним чином тому сума стягнення пені в розмірі 40 155,50 грн. підлягає стягненню
Враховуючи приписи законодавства, порушення відповідачем строків поставки Товару, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,4грн. покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБА АЛЬЯНС ТРЕЙД" (вул. Ентузіастів, 10-В, с-ще Великодолинське, Одеський р-н, Одеська обл., 67832, код 40113478) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) пеню в розмірі 40 155,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов