65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1763/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,
розглянувши заяву Приватного підприємства ,,Злотодар» (зареєстрована 22.05.2026 за вх.№ 2-1021/26)
про забезпечення позову: Приватного підприємства ,,Злотодар» (54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Севастопольська, будинок 21)
до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова буд. 32)
про визнання недійсним та скасування рішення,
установив:
11.05.2026 через ,,Електронний суд» до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (зареєстрована 12.05.2026 за вх. № 1805/26) від Приватного підприємства ,,Злотодар», в якій просить визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 р. №65/188-р/к у справі № 65/82 02/2025 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується висновків про порушення ПП ,,Злотодар» законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції, та в частині накладення штрафу на ПП ,,Злотодар» в розмірі 415940,00 грн.
В обґрунтування позову Приватне підприємство ,,Злотодар» посилається на безпідставність прийнятого рішення з огляду на відсутність належних доказів, які свідчать про узгоджені дії позивача, ПСП ,,Деметра'' і ТОВ ,,Правда'' у спотворенні результатів аукціонів № 1-9, проведених за допомогою електронної торгової системи ,,Prozorro.Sale''.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 18.05.2026: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/1763/26; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи у підготовче засідання 10.06.2026.
22.05.2026 через ,,Електронний суд'' від Приватного підприємства ,,Злотодар» надійшла заява про забезпечення позову (зареєстрована 22.05.2026 за вх.№ 2-1021/26 о 16:34, на сектор судді Демченко Т.І. передана 25.05.2026), в якій просить зупинити стягнення на підставі наказу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/40-ю/2026 від 29.04.2026 в межах виконавчого провадження №80989705 (в т.ч. зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження №80989705) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1763/26.
Мотивуючи подану заяву Приватне підприємство ,,Злотодар» посилається на те, що з 11.05.2026 оскаржуване рішення відповідача є неузгодженим, а тому на підставі неузгодженого рішення не повинні вчинятися дії, направленні на примусове виконання наказів. Однак, 13 травня 2026 року постановою Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №80989705 про примусове виконання наказу №65/40-ю/2026, що був виданий на виконання рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 №65/188-р/к у справі № 65/82-02/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» про стягнення з Приватне підприємство «ЗЛОТОДАР» штрафу у розмірі 415940, 00 грн.
Враховуючи викладене, та те, що відкриття виконавчого провадження №80989705 та здійснення виконавцем дій щодо примусового виконання наказу відповідача про сплату штрафу згідно рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 №65/188-р/к у справі № 65/82-02/2025, яке позивач оспорює в судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в господарській справі, відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті (окрім забезпечення позову), до набрання рішенням суду у справі №916/1763/26 законної сили наявні підстави для зупинення стягнення за вищевказаним наказом.
Розглянувши подану заяву господарський суд задовольняє її з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною шостою статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Згідно з частинами восьмою і дев'ятою статті 56 Закону у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.
Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Зазначені в абзаці першому цієї частини накази мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як установлено господарським судом:
- 13 травня 2026 року постановою Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 80989705 про примусове виконання наказу №65/40-ю/2026, що був виданий на виконання Рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 р. №65/188-р/к у справі № 65/82-02/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» про стягнення з Приватне підприємство «ЗЛОТОДАР» штрафу у розмірі 415940, 00 грн;
- 13 травня 2026 року постановами Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 80989705 накладено арешт на нерухоме майно та на все рухоме майно ПП «ЗЛОТОДАР», а також накладено арешт на грошові кошти/ електронні гроші, ПП «ЗЛОТОДАР» що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів;
- 14 травня 2026 року постановою Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 80989705 оголошено в розшук майно боржника (транспортні засоби в кількості одиниці).
У постанові Верховного Суду від 26.03.2026 у справі № 910/14711/25 зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що конкретний захід забезпечення має бути домірним позовній вимозі, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, і можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками, можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, відповідати дійсній меті звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, і особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, і такий захід має бути передбаченим частиною першою статті 137 ГПК України та/або інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4. ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, предметом розгляду справи є визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 р. №65/188-р/к у справі № 65/82 02/2025, а заява про забезпечення позову стосується саме зупинення стягнення на підставі наказу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/40-ю/2026 від 29.04.2026 в межах виконавчого провадження № 80989705.
Обраний позивачем захід забезпечення позову є домірним позовній вимозі, узгоджується з предметом та підставами позову та не є тотожним задоволенню позову.
Господарський суд зауважує, що ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Антимонопольного комітету України є процесуальним інструментом для тимчасової зупинки примусового стягнення штрафу, поки суд розглядає справу про визнання рішення Комітету недійсним, не анулюючи юридичну силу останнього, водночас захищаючи підприємство від фінансових втрат до прийняття остаточного рішення суду.
З огляду на наведені приписи, враховуючи, що Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протягом розгляду судом даної справи може стягнути з Приватного підприємства ,,Злотодар» 415940,00 грн штрафу в межах виконавчого провадження №80989705 про примусове виконання наказу №65/40-ю/2026, що був виданий на виконання рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2025 №65/188-р/к у справі № 65/82-02/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», суд вважає за необхідне зупинити стягнення за вказаним наказом.
Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Як убачається з КП АСДС ухвала про забезпечення позову зареєстрована 22.05.2026 за вх.№ 2-1021/26 о 16:34, на сектор судді Демченко Т.І. передана 25.05.2026.
Ухвалу про забезпечення позову складено та підписано 27.05.2026 згідно з приписами ст.140 ГПК України, а саме не пізніше двох днів з дня її надходження на сектор судді Демченко Т.І.
Керуючись ст.136,137,139,140,233-235 ГПК України, суд -
постановив:
Заяву Приватного підприємства ,,Злотодар» (зареєстрована 22.05.2026 за вх.№ 2-1021/26) про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі наказу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/40-ю/2026 від 29.04.2026 в межах виконавчого провадження № 80989705 (в т.ч. зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 80989705), відкритого Центральним відділом ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/1763/26.
Стягувач: Приватне підприємство ,,Злотодар» (54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Севастопольська, будинок 21, код 38215682)
Боржник: Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (54006, Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Артилерійська, 18, код 35065742)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Демченко Тетяна Ігорівна