28 травня 2026 року Справа № 915/730/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
розглянувши заяву №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026) Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Володимирівни про забезпечення позову у справі №915/730/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Володимирівни,
до відповідача: Миколаївської міської ради,
про: визнання незаконним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець Кравченко Людмила Володимирівна звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 06.03.2025 №41/65 про відмову ФОП Кравченко Л.В. у продовженні Договору оренди землі від 06.03.2007 №4783 на земельну ділянку площею 9 кв.м. для обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного кіоску по пр.Богоявленському, поблизу житлового будинку №340.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 справу №915/730/25 прийнято до свого провадження суддею Олейняш Е.М.
26.05.2026 Фізична особа-підприємець Кравченко Людмила Володимирівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026), в якій просить суд:
- заборонити відповідачу Миколаївській міській раді вчиняти певні дії відносно ФОП Кравченко Л.В. щодо примусового звільнення земельної ділянки в будь-який спосіб за адресою: пр.Богоявленському, поблизу житлового будинку №340 у м.Миколаєві, також примусового демонтажу торгівельного кіоску, який знаходиться за вищезазначеною адресою на підставі розпорядження Миколаївського міського голови №84р від 27.02.2026;
- заборонити Акціонерному товариству “Миколаївобленерго» здійснювати відключення торгівельного кіоску ФОП Кравченко Л.В. по пр.Богоявленському, поблизу житлового будинку №340 у м.Миколаєві від постачання електричної енергії до набрання рішенням Господарського суду Миколаївської області законної сили по справі №915/730/25 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Володимирівни до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення №41/65 від 06.03.2025 про відмову у продовженні Договору оренди землі.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №15 від 26.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх.№7800/26 від 26.05.2026) поданої в порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/730/25, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу заяви (вх.№7800/26 від 26.05.2026) поданої в порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/730/25, є відрядження головуючої судді Олейняш Е.М.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 заяву про забезпечення позову у справі №915/730/25 призначено судді Мавродієвій М.В.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.5 ст.139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.ч.1, 7 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали заяви №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026), судом встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.139 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.3) п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз'яснення судового рішення сплачується судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.3.ст.4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У даному випадку позивач звернувся із заявою про забезпечення позову до суду в електронній формі (через підсистему “Електронний суд»), а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки заява про забезпечення позову подана до суду в електронній формі, через підсистему ЄСІТС “Електронний суд», розмір судового збору за подання відповідного позову має складати 1331,20 грн (3328,0 грн х 0,5 х 0,8).
В якості доказів сплати судового збору позивачем надано суду Квитанцію ID: 5404-2694-1358-1827 від 22.05.2026 на суму 1664,0 грн.
На виконання листа Державної судової адміністрації України “Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору» від 14.09.2018 №6-17517/18 суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову у справі №915/730/25, згідно з вищевказаною квитанцією.
Відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі “Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір, сплачений позивачем у сумі 1664,0 грн за Квитанцією ID: 5404-2694-1358-1827 від 22.05.2026 зараховано за звернення до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову №09/05 від 22.05.2026 (вх.№7636/26 від 22.05.2026) у справі №915/730/25.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2026 у справі №915/730/25 заяву Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Володимирівни №09/05 від 22.05.2026 (вх.№7636/26 від 22.05.2026) про забезпечення позову у справі №915/730/25, повернуто заявнику - Фізичній особі-підприємцю Кравченко Людмилі Володимирівні.
Відповідно до п.2) ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України “Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами заявника (позивача), що вже подавались до суду, то після повернення заяви про забезпечення позову за ухвалою суду від 22.05.2026 у справі №915/760/25 Фізична особа-підприємець Кравченко Людмила Володимирівна отримала право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за Квитанцією ID: 5404-2694-1358-1827 від 22.05.2026 на суму 1664,0 грн, яка приєднана до такої заяви (вх.№7636/26 від 22.05.2026) у справі №915/730/25, а тому така квитанція не може бути прийнята, в якості доказу сплати судового збору за заявою про забезпечення позову №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026) у справі №915/730/25. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.
Отже, заявником не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подачу заяви про забезпечення позову №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником при поданні заяви про забезпечення позову не дотримано вимог ч.5 ст.139 ГПК України, що відповідно до вимог ч.7 ст.140 ГПК України є підставою для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
Керуючись ст.ст.139, 140, 232, 235 ГПК України, суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Володимирівни №11/05 від 26.05.2026 (вх.№7800/26 від 26.05.2026) про забезпечення позову у справі №915/730/25, - повернути заявнику.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва