27 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/591/26
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. №7630/26від 22.05.2026 р.) керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (м. Миколаїв, вул. Вадима Благовісного, б. 18А; код ЄДРПОУ 382963628) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації (54001, м. Миколаїв, Миколаївська область, вул. Адміральська, 22; код ЄДРПОУ 00022579) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (54056, м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 62а; код ЄДРПОУ 08029523) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (57050, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Ставки, вул. Центральна, буд. 39; код ЄДРПОУ 03765708) про зобов'язання звільнити земельну ділянку, -
Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 177,58 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером - 4821785000:06:000:0002, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський райони (колишній Веселинівський), с. Києво-Олександрівське.
В обґрунтування позову прокурор зазначає про обставини щодо незаконного використання у 2026 році ТОВ «Нива» частину земельної ділянки за кадастровим номером 4821785000:06:000:0002 для вирощування сільськогосподарської продукції, після припинення дії договору про спільний обробіток землі №540 від 06.07.2015 р. - 31.12.2025 р. Як стверджує прокурор, КЕВ м. Миколаєва будь якого дозволу на використання вказаної земельної ділянки ТОВ «Нива» після завершення строку дії договору не надавав. Однак, як вказує прокурор 16.01.2026 робочою групою було проведено обстеження вказаної земельної ділянки та виявлено посіви озимих сільськогосподарських культур на землях орієнтовною площею 185 га. При цьому прокурор стверджує, що ТОВ «Нива» підтвердило факт засівання ним частини земельної ділянки площею 177,58 га озимими видами сільськогосподарських культур ріпаку, пшениці та ячменю при зверненні до Господарського суду Миколаївської області 30.12.2025 з позовною заявою до КЕВ м. Миколаїв про визнання укладеною додаткової угоди від 18.12.2025 до Договору № 540 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі (справа № 915/2201/25). Відтак, прокурор вважає, що такі дії відповідача фактично є самовільним зайняттям земельної ділянки, що порушує встановлене Законом право державної власності, у зв'язку з чим самовільно зайнята земельна ділянки підлягає звільненню.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що подані позивачем до позовної заяви додатки є нечитабельними, зокрема файл « 17. Копія протоколу огляду земельної ділянки, від 04.05.2026.pdf», а також нечитабельні додатки до листа №370/2/4796 від 01.08.2022 р.
Разом з цим, судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на завершення строку дії договору про спільний обробіток землі №540 від 06.07.2016 р. Однак, до матеріалів позовної заяви прокурором додано договір №540/6 від 06.07.2016 р. Разом з цим, суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять всіх додатків до договору №540/6 від 06.07.2016 р., що зазначені в п. 13.2-13.5. договору.
Крім того, в силу приписів ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У позовній заяві прокурор зазначив, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом від 30.04.2026 за вихідним № 38-5-6 424Вих-26 поінформувала Миколаївську ОВА про порушення вимог земельного законодавства в частині безпідставного користування ТОВ «Нива» частиною вказаної земельної ділянки. При цьому прокурор посилається на лист Миколаївська ОВА, яким повідомлено прокуратуру про те, що Миколаївська ОВА не здійснювала погодження (надання дозволу, укладання договору, тощо) на здійснення сільськогосподарської діяльності з ТОВ «Нива», до суду із позовом про захист інтересів держави не зверталась та не заперечує щодо пред'явлення позову по захисту їх порушених прав.
Водночас, прокурором додано до позову лист Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 30.04.2026 р. №38-5-6-4246Вих-26, у якому прокурор просить повідомити Миколаївську обласні державну (військову) адміністрацію щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у спірних правовідносинах у строк до 10.05.2026 р., а також лист Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 20.05.2026 р. №38-5-6-4995Вих-26, яким прокурор повідомляє Миколаївську обласні державну (військову) адміністрацію та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва про пред'явлення до суду позову заявою в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 177,58 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером - 4821785000:06:000:0002, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський райони (колишній Веселинівський), с. Києво-Олександрівське.
Наразі судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей щодо направлення Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону повідомлення на адресу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва про наявність порушень та щодо вжиття ним заходів представницького характеру на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Посилання прокурора в даному випадку на те, що КЕВ м. Миколаїв, як сторона за договором про спільний обробіток землі знаючи про закінчення строку його дії 31.12.2025, з 13.01.2026 - моменту обстеження вказаної земельної ділянки та встановлення факту самовільного зайняття її частини ТОВ «Нива» для вирощування сільськогосподарської продукції, упродовж 5 (п'яти) місяців з моменту як їм стало відомо про можливе порушення інтересів держави, не вжило жодних заходів щодо захисту порушених інтересів держави, не є достатньою підставою для підтвердження здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва.
При цьому, як вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Критерій “розумності», який наведений у постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави (постанова КГС ВС від 07.07.2021 у справі № 914/1577/19).
Однак, суд вважає, що прокурором не надано належних і допустимих доказів завчасного повідомлення позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв про наявність порушень, і так само про намір пред'явити даний позов до суду в інтересах держави від імені вказаного позивача, оскільки матеріали позову не містять доказів направлення прокурором на адресу позивача відповідних листів.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/5367/20, у випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування про наявність цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків.
Відтак, вказане свідчить про порушення прокурором приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України, а саме прокурором не виконано у встановленому законом порядку обов'язок щодо надання належних доказів на підтвердження наявності повноважень для представництва інтересів позивача - КЕВ м. Миколаїв у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що керівником Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Позовну заяву керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про зобов'язання звільнити земельну ділянку залишити без руху.
2. Встановити Миколаївській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Миколаївській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 27.05.2026 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Ільєва