79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
25.05.2026 Справа № 914/2005/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Василькевич С. І., розглянувши у відкритому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», м. Київ,
про:грошові вимоги у розмірі 36064,03 грн,
до боржниці:ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Учасники справи не з'явились.
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2005/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 21.07.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією Григор'єва В. В.; постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; попереднє засідання призначено на 22.09.2025.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.07.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією. Більш детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.
21 квітня 2026 року до суду від ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» надійшла заява про грошові вимоги до боржниці у розмірі 36064,03 грн.
Ухвалою суду від 23.04.2026 заяву ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» прийнято до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2026.
04 травня 2026 року до суду надійшов лист від боржниці про визнання грошових вимог ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» частково.
У судове засідання 25.05.2026 учасники справи не з'явились. Водночас, за відсутності обставин, що унеможливлюють розгляд заяви ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», суд дійшов висновку здійснити такий розгляд у даному засіданні.
Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, частиною 4 статті 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Суд констатує, що заява ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» про грошові вимоги до боржниці, подана до суду поза межами строку, передбаченого частиною 1 статтею 45 КУзПБ, тому такі вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Розглянувши заяву ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», суд зазначає таке.
13 квітня 2025 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір № 5457516 про надання споживчого кредиту, за яким ТзОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти на умовах строковості зворотності платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2 сума кредиту складає 10 000,00 гривень.
Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.
Відповідно п. 1.4. договору, комісія за надання кредиту становить 1 000,00 гривень.
Згідно з п. 1.4.1. договору, стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування вказаного в п. 1.3. цього Договору.
У пункті 2.1 договору вказано, що ТзОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу платіжної картки НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 було вказано особисто під час укладення договору.
Положеннями п. 3.1. сторони погодили, що проценти, що нараховуються за цим Договором є однією зі складових оплати (другою складовою). Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Відповідно до п. 3.4. розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Згідно з п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом своїх грошових зобов'язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного зобов'язання на 2-й день кожного такого факту (п. 6.3).
ТзОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за договором виконало та надало боржниці грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на карту № НОМЕР_2 , що визначено п. 2.1. Кредитного договору, що підтверджується.
Надалі, 19.12.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/12/25 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТзОВ «Лінеура Україна» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором № 5457516 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.04.2025.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржниці в сумі - 36 064,03 грн, з яких: 9 999,99 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21 064,04 грн - відсотки за користування кредитом; 5 000,00 грн - штраф.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Здійснивши перевірку, здійснених ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» нарахувань, суд встановив, що кредитором правильно визначено розмір заборгованості за тілом кредиту, водночас кредитор всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ здійснив нарахування відсотків за користування кредитом після відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Суд зауважує на тому, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 21.07.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків за користування кредитом, здійснені з 21.07.2025 по 19.12.2025 у розмірі 14 438,48 грн, є такими, що суперечать положенню п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, а тому грошові вимоги в даній частині підлягають відхиленню.
Щодо визнання 5 000,00 грн штрафу, суд зазначає таке.
Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, відповідальність сторін за порушення умов договору.
Суд звертає увагу, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Водночас, пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що:
«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Суд вважає, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України загальним, тому за принципом «lex specialis derogat legi generali», що з латини означає «спеціальний закон скасовує загальний закон», до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про споживче кредитування».
З пункту 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, вбачається, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до 23.01.2024 (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Тридцятий день з дня набрання таким Законом чинності припадає на 23.01.2024).
Водночас, у даній справі кредитний договір між ОСОБА_1 та ТзОВ «Лінеура Україна» укладений 13.04.2025, а тому пункт 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», у даному випадку, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку сплатити штрафу за прострочення виконання зобов'язань.
Водночас, у абзаці 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи вказану норму закону, зважаючи, що за договором ОСОБА_1 надавався кредит у розмірі 10 000,00 грн, суд констатує, що кредитор правильно визначив, що сума штрафу не може перевищувати 5 000,00 грн. Тому, штраф саме у такому розмірі підлягає визнанню у даному випадку.
Статтею 133 КУзПБ визначений порядок задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною 2 згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об?єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 згаданої статті вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Узагальнюючи, суд вказує, що грошові вимоги ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» у розмірі:
- 5 324,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 16 625,55 грн боргу підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів,
- 5 000,00 грн штрафу підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 133 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (ідентифікаційний код 41915308) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 26 950,35 грн, з яких:
- 5 324,80 грн судового збору, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 16 625,55 грн боргу, які підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів;
- 5 000,00 грн штрафу, які підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
2. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (ідентифікаційний код 41466388) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 14 438,48 грн - відхилити.
3. ОСОБА_1 внести вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до реєстру, визнаних судом вимог її кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені КУзПБ та ГПК України.
Повна ухвала складена 28.05.2026.
Суддя Трускавецький В.П.