вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" травня 2026 р. Справа №911/1205/26
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛОГІСТИК СИСТЕМ»
про стягнення 120 488,09 гривень
установив:
24.04.2026 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛОГІСТИК СИСТЕМ» (далі - ТОВ «СМАРТ ЛОГІСТИК СИСТЕМ» / відповідач) про стягнення 120 488,09 грн, у тому числі:
- 103 930,23 грн основного боргу;
- 12 029,64 грн пені;
- 1 184,93 грн 3% річних;
- 3 343,29 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами договором №02.5-14/1-543 від 01.03.2021 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині оплати наданих послуг.
Господарський суд Київської області ухвалою від 11.05.2026 у справі №911/1205/26 позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
19.05.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надійшла заява про зміну предмета позову, згідно з якою позивач просить суд доповнити первісні позовні вимоги вимогою про стягнення з відповідача 15 000,00 грн неустойки за порушення встановлених п. 5.7 договору термінів надання довідки про чистий дохід за березень 2025 року.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про неприйняття її до розгляду як такої, що спрямована на одночасну зміну предмета та підстав позову з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, підставу ж позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Одночасна ж зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20 та від 31.05.2023 у справі №916/1029/22.
Як убачається з матеріалів справи, первісно позов було заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за договором №02.5-14/1-543 від 01.03.2021, яка складається з основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг з відшкодування витрат балансоутримувача та комунальних послуг за період липень-грудень 2025 року та січень-лютий 2026 року.
Натомість у заяві про зміну предмета позову позивач просить додатково стягнути з відповідача 15 000,00 грн неустойки за порушення встановленого пунктом 5.7 договору обов'язку щодо своєчасного надання довідки про чистий дохід за березень 2025 року.
Для обґрунтування нової вимоги позивач посилається на інші фактичні обставини, а саме - порушення відповідачем окремого договірного обов'язку щодо надання довідки про чистий дохід, визначення іншого періоду прострочення та застосування іншого виду відповідальності.
Крім того, на підтвердження таких обставин позивачем подано нові докази, які не стосуються первісного предмета позову, зокрема копії довідки №01/04/2025 від 01.04.2025, рахунку-фактури №226/248 від 10.07.2025, листа від 17.07.2025 №14-22-46 та опису вкладення до цінного листа №0505342162937.
Таким чином, незважаючи на те, що як первісні, так і нова вимога виникають з одного договору, вони ґрунтуються на різних порушеннях умов цього договору, мають різний предмет доказування та потребують встановлення різних фактичних обставин.
Суд зазначає, що сам по собі факт виникнення вимог з одного договору не свідчить про тотожність підстав позову, оскільки визначальним є характер спірного порушення, юридичні факти, якими обґрунтовується вимога, та обсяг доказів, необхідних для її вирішення.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні відповідної заяви одночасно змінено предмет та підстави позову, що суперечить процесуальним приписам.
Керуючись статтями 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про зміну предмета позову від 19.05.2026 та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядку згідно ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема